Пам’ятаєте дитячий віршик: “Однако за время пути собака могла подрасти!…”? Щось схоже сталося з ціною на плитку, якою наразі вимощена площа перед будівлею Миколаївської міськради: поки ця плитка доїхала до міста, по документах її перепродали декілька разів… Проливаємо ясність на “мутну історію” з так званою в народі “сірою” площею.
У Вищому антикорупційному суді України триває розгляд справи про незаконне заволодіння грошовими коштами (майже 27 млн грн!) при реконструкції площі Соборної в Миколаєві. На минулому засіданні почали дослідження первинних документів щодо закупівлі гранитної плитки для неї. Прокурор Генеральної прокуратури Станіслав Броневецький прокоментував для Кorabelov.info:
«Там же ланцюг який: є департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міськради (на лаві підсудних з цього боку – Сергій Коренєв і Олександр Брижатий, – прим. ред.), і є генеральний підрядник – “ПИК-СТРОЙ” (директор — Марина Лозовенко). Генпідрядник укладає договір на купівлю плитки з ТОВ “УКР-ГРАНІТ” (керівник цієї торгової компанії – Олексій Гайдай), він в свою чергу – з ТОВ “ГРАНІТ-МРАМОР ГРУП” (керівник — Денис Охмак), і вже останні закуповують плитку в ряду виробників.
І що ми встановили? Оцей “ГРАНІТ-МРАМОР ГРУП” закуповував плитку в середньому по 916 грн за метр квадратний (там вона різного калібру – варіюється товщина, ширина…). Там і фізичні особи є, і товариства, які виробляли цей граніт і продавали його.
Після чого на підставі договорів перевезення ця плитка одразу доставлялася на місце здійснення ремонту, тобто в місто Миколаїв на площу Соборну. Але по документах ця плитка перепродавалася товариством “ГРАНІТ-МРАМОР ГРУП” на “УКР-ГРАНІТ”, “УКР-ГРАНІТ” перепродавав на “ПИК-СТРОЙ”, “ПИК-СТРОЙ” – на миколаївський департамент ЖКГ. Звісно, кожен зі своєю націнкою.
І от остання ціна плитки вже була майже по 4 тисячі грн за метр квадратний (ну, там без декількох сот гривень). Тобто закуповували по 916 грн за кв.м – продавали в кінцевому результаті десь по 3800 грн за метр квадратний, грубо кажучи.
Я доводив перед судом, що не потрібно було цих “Пікстроїв”, “Укргранітів”… Якщо плитка їде напряму, так що заважало укласти напряму договір постачання з “ГРАНІТ-МРАМОР ГРУП” і отримувати від них? Ну, нехай там до тих 916 грн (я розумію: бізнес, доставка…) – нехай ще гривень 300 на квадратному метрі, і це потолок.
“УКР-ГРАНІТ” постачав на “ПИК-СТРОЙ” — націнка була 50 грн на квадратному метрі. І “ПИК-СТРОЙ” ще 50 гривень своїх накидував, коли вже перепродавав на департамент ЖКГ. Ну, нехай буде там відвантаження, різні роботи, але не під 4 тисячі гривень на квадратний метр!
Ми почали досліджувати в суді ці договори. Плюс на їхній підставі – там і товаротранспортні накладні, відповідно яким постачання цієї плитки здійснювалося від “ГРАНІТ-МРАМОР ГРУП” напряму на центральну площу міста Миколаєва. Це наше підтвердження, в тому числі документальне, щодо вартості цієї плитки.
Цікавим також є те (на що я наголосував в судовому засіданні), що по якомусь дивному збігу обставин проєктант Євген Парулава (директор компанії «Урбан-констракт», яка розробляла проєкт реконструкції площі Соборної, – прим. ред.) у своєму проєкті вже заклав ціну, яка була приблизно тією, по якій “ПИК-СТРОЙ” начебто постачав цю плитку на центральну площу міста Миколаєва – близько 3800 грн за кв.м.
Тобто зло було закладено ще на стадії проєкту!.. Напевно, така була домовленість. І по такій ціні ця плитка вже їхала в Миколаїв. Але ми доводимо про те, що закуповувалася вона у виробників за 916 гривень за кв.м. Ну, там з ПДВ (20% від суми вартості товару) було 1100 грн з копійками. От така ситуація…», – зазначає сторона обвинувачення.
Адвокати обвинувачених пообіцяли на наступному засіданні надати свої письмові заперечення щодо вище зазначених доказів прокуратури.