Після початку повномасштабної війни українське суспільство помітно змінилося. Ми стали більше донатити, відповідальніше ставитися до споживання електроенергії та частіше відкривати новини. Змінилися й платформи, де ми шукаємо інформацію. Тепер нас не влаштовує телемарафон або ж гортання улюбленого Telegram-каналу, адже засилля фейків, дезінформації й маніпуляцій спонукає нас “фільтрувати” контент. Відстежувати усі ці зміни — надзвичайно важливо, адже будь-які політики боротьби з дезінформацією, спроби поширення правдивих новин, як і оцінка владою своїх дій у медійному просторі, будуть неефективними, якщо відбуватимуться не на основі тих платформ, де більшість людей читають новини.
Саме тому вже втретє з початку повномасштабного вторгнення Громадянська мережа ОПОРА дослідила український медіапростір. За результатами цьогорічного опитування, 73,4% респондентів використовують для отримання новин соціальні мережі. І хоча популярність цих платформ уперше з початку повномасштабної війни знизилася на 4,5%, саме вони зберігають лідерство у постачанні інформації українцям. Рейтинг найпопулярніших соцмереж у нашій країні протягом останніх трьох років залишається практично незмінним: його очолюють Telegram (78,1%), YouTube (59,5%) та Facebook (44,6%). Також трохи більш ніж 42% опитаних читають новини у Viber, 29,6% — в Instagram, 26,8% — у TikTok, 7,8% — в Х (Twitter). Іншими соцмережами для отримання новин користуються лише 1,2% опитаних.
Популярність різних джерел інформації в Україні щороку змінюється: інколи — доволі різко, інколи — майже непомітно. Схожі зміни відбуваються й серед тих 73,4% українців, які зазвичай використовують для отримання новин соціальні мережі. У цьому матеріалі ОПОРА простежила, як користувачі соцмереж змінили свої звички медіаспоживання за 2,5 роки великої війни і де найчастіше читають новини різні групи українського суспільства. Повне дослідження можна переглянути за посиланням.
Реклама:
Telegram
Уже понад два роки Telegram упевнено втримує лідерські позиції. У грудні 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення, агенція Internews опублікувала результати опитування, згідно з якими Telegram використовували для отримання новин тільки близько 20% користувачів соцмереж. Однак вже в червні 2022 року, коли ОПОРА вперше провела власне опитування щодо медіаспоживання, цей показник зріс утричі — до 65,7%. А у 2024 році він перевищив показники 2021 року майже вчетверо — тепер новини у Telegram читають понад 78% опитаних.
Ми звикли думати, що найактивніше Telegram використовує молодь, і це справді так — близько 90% опитаних віком 18–39 років отримують новини через цю соціальну мережу. Однак за останні три роки її аудиторія в Україні відчутно постаршала. Так, якщо у 2022 році лише 24% опитаних, старших за 70 років, споживали новини в Telegram, у 2024 році таких було вже 56%. Збільшилась і частка респондентів в інших вікових проміжках: серед опитаних віком від 50 до 59 років — на 13% (до 71,8%), а серед респондентів віком 60–69 років — на 23% (до 63,3%). Тож тепер Telegram приблизно однаковою мірою використовують для отримання новин усі вікові групи українського суспільства.
А от відмінності у використанні Telegram чоловіками й жінками за останні два роки зросли. Якщо у 2022 році цю платформу обирали для читання новин 68% жінок і 63% чоловіків, то зараз показники становлять 82,8% і 72% відповідно.
Також дещо зменшився розрив між використанням Telegram серед жителів міст та сільської місцевості. У 2022 році з цієї соцмережі дізнавалися новини майже 70% містян та 57% мешканців сільської місцевості. У 2024 році частка користувачів Telegram у містах зросла на 11% (до 80,7%), а у селах — на 14,6% (до 71,7%). І хоча в сільській місцевості читають новини у Telegram все ще рідше, ніж у містах, популярність цієї соцмережі у селах зростає швидше.
У 2022 році Telegram більше використовували жителі українського Сходу (71%) та Півдня (67,7%), натомість у центральних (65,8%) і західних (61,1%) областях новини там читали дещо рідше. У 2024 році лідерами у використанні Telegram для отримання новин виявились південні (83,8%) й центральні (79,8%) регіони, а в східних і західних областях його використовують рідше (74,2% та 72,7% відповідно).
Читайте також:
Зручність чи небезпека: що не так із месенджером Telegram
Піти з Telegram (не)можливо? А як щодо переходу у WhatsApp?
YouTube
YouTube, який посідає друге місце в рейтингу соціальних мереж в Україні, за останній рік дещо втратив популярність та повернувся до показників початку повномасштабної війни. У 2024 році новини через цей відеохостинг споживало 59,5% опитаних українців, тоді як у 2022 році — 61,2%. Утім, цей результат все одно вищий за показники до початку повномасштабного вторгнення: тоді, за даними Internews, на YouTube переглядали новини лише 25% опитаних.
Як і в попередні роки, у 2024 році YouTube частіше використували люди старшого віку (65–70% опитаних віком понад 50 років), натомість серед молодших аудиторій дивилися новини на цій платформі близько половини користувачів соціальних мереж (53–58% респондентів віком 18–49 років). До того ж, на відміну від Telegram, який демонстрував стійке щорічне зростання серед усіх вікових категорій, YouTube у 2022–2023 роках нарощував свою авдиторію, а у 2024 — втратив її серед більшої частини своїх глядачів. Так, серед респондентів, молодших за 29 років, у 2023 році YouTube для перегляду новин обирали 64,5% опитаних, а у 2024 році — 53,4% (що навіть менше за показник 2022 року — 58,5%). Для старших вікових категорій (від 30 до 60 років) респондентів користування YouTube за останні два роки також знизилося до рівня 2022-го. Натомість серед найстарших респондентів (від 60 років) використання YouTube, хоч і знизилося порівняно з 2023 роком, усе ж залишається на вищому рівні, ніж на початку повномасштабного вторгнення. Наприклад, серед опитаних віком понад 70 років у 2022 році переглядали новини на YouTube 61,4% опитаних, у 2023 — 72,7%, а у 2024 — вже 66,8%.
Як і раніше, у 2024 році YouTube залишається більш популярним серед чоловіків (63,7% з них використовують для отримання новин цей майданчик), ніж серед жінок (56,2%). На прикладі чоловічої аудиторії помітне спершу активне зростання інтересу до YouTube, а потім — поступовий відхід від споживання новин у цій соціальній мережі. Так, у 2022 році на YouTube переглядали новини 67,2% чоловіків, у 2023 — вже 73,2%, а у 2024 їх частка зменшилася до 63,7%. Серед жінок помітна аналогічна тенденція, але в менших масштабах: 56% у 2022 році, 60% — у 2023, 56% — у 2024.
Цьогоріч YouTube дещо частіше користуються у містах, ніж у сільській місцевості: 60,6% містян та 56,8% мешканців сіл назвали цю платформу своїм джерелом новин. Однак серед жителів міст у 2024 році використання YouTube було навіть меншим за 2022 рік (тоді цей показник становив 66%), натомість порівняно з 2022 роком жителі сільської місцевості все ж частіше віддавали перевагу новинам на YouTube (тоді його переглядали 50,7% респондентів).
Також YouTube у 2024 році активніше використовували у східних (66,5%) та центральних (61,2%) областях України, менш активно — в південних (57,8%) та західних (55,4%). Якщо порівнювати цьогорічні дані з 2023 роком, то YouTube почали менше використовувати в усіх регіонах, якщо ж із 2022 — то на Півдні й Заході його популярність як джерела новин впала, у центральних регіонах — лишилася на тому ж рівні, а у східних регіонах — навіть дещо зросла (з 62,9% у 2022 до 66,5% у 2024).
На третьому місці за популярністю вже вкотре опиняється Facebook, яким для отримання новин у 2024 році користувалися 44,6% опитаних. Показово, що до початку повномасштабного вторгнення новини тут читали 43% респондентів. Однак за останній рік перестали читати новини у Facebook понад 10% користувачів, за останні два роки — понад 12%.
Facebook лишається ключовим джерелом новин для людей середнього віку: 64,5% користувачів віком від 50 до 59 років переглядають там новини. Серед респондентів віком від 40 до 49 років та старших за 60 років новини на Facebook читає половина опитаних. Натомість молодь цю платформу практично не використовує: там споживають новини лише 23% опитаних до 29 років і 42% користувачів соцмереж від 30 до 39 років. Між іншим, саме серед молоді Facebook з 2022 року втратив найбільше користувачів: за останні два роки там перестали читати новини 23% українців віком 30–39 років і майже 20% користувачів віком 18–29 років. Зменшили своє споживання новин у Facebook і 40–49-річні (на 13,5%) та 60-річні (на 9%) користувачі. Натомість серед людей віком 50–59 років використання цієї платформи лишилося незмінним, а серед користувачів соцмереж, старших за 70 років, — навіть зросло на 7%
Крім того, Facebook для отримання новин традиційно частіше використовують жінки: у 2024 році там читали новини 47,9% жінок і 40,4% чоловіків. Водночас за останні два роки саме серед жіночої аудиторії популярність Facebook впала більше. Так, порівняно з 2022 роком, читають новини у цій соцмережі на 14,2% менше жінок та на 12,4% менше чоловіків.
Цьогоріч Facebook частіше використовують для отримання новин мешканці сільської місцевості (49,7%), ніж містяни (42,6%). Загалом це відображає тренд останніх років, хоча у 2023 році жителі всіх населених пунктів користувалися цією платформою однаково (на рівні 55%). Так само однаково зменшилося й використання Facebook: з 2022 року там перестали читати новини 13,3% містян і 12,3% мешканців сільських регіонів. Серед мешканців різних українських регіонів найактивнішими користувачами Facebook лишаються мешканці півдня (48,2%), заходу (46,6%) та центру (44,9%), натомість у східних регіонах читають новини у цій соцмережі лише 33,4% опитаних. До того ж саме у східних регіонах використання Facebook найбільше впало порівняно з 2022 роком — на 23,7% (у центральних регіонах — на 14%, у західних — на 13%, а на півдні лишилося таким самим).
Viber
У 2024 році новини у Viber читало 42,3% опитаних, які використовують соціальні мережі для споживання новин. Оскільки до початку повномасштабного вторгнення цей показник становив лише 13%, можна говорити про зростання популярності цієї платформи. Водночас за останній рік Viber втратив 8% своєї аудиторії — у 2023 році там читали новини 50% опитаних.
Viber традиційно лишається ключовим джерелом новин для старших поколінь українців: саме там споживають новини 53,4% 50-річних, 61,7% 60-річних та 71,7% людей, старших за 70 років. А от серед молоді і людей середнього віку Viber значно менш популярний: ним користуються 44,9% людей віком 40–49 років, 31,2% 30-річних і лише 22,8% людей віком 18–29 років. За останні два роки молодь все менше й менше читає новини у Viber (на 12,8% впала частка 20-29-річних, на 14,3% — частка 30–39-річних, на 7% — частка 40–49-річних), а от старше покоління — навпаки (частка людей, старших за 70 років, які читають новини у Viber, зросла на 38,2%).
Як і Facebook, Viber в Україні частіше обирають жінки: у 2024 році в цьому месенджері читали новини 47,2% жінок та 36% чоловіків. Жінки також менш активно відмовляються від цієї платформи: порівняно з 2022 роком, у 2024-му Viber для споживання новин обрали на 4% менше жінок і аж на 8,5% менше чоловіків.
У сільській місцевості Viber використовують частіше, ніж у містах: у 2024-му через цю платформу споживали новини 45,9% мешканців сіл і 40,9% мешканців міст. Порівняно з 2023 роком, користувачів цього месенджера стало менше в обох типах населених пунктів — на 10% менше містян та на 5% менше мешканців сільської місцевості.
Крім того, новини через Viber частіше отримують мешканці південних (45,9%), центральних (43%) і західних (42,5%) регіонів, на відміну від східних, де цей показник становить лише 33,5% опитаних. У 2024 році новини у Viber споживають на 15,4% користувачів зі Сходу менше, ніж у 2023-му.
Через Instagram до початку повномасштабного вторгнення отримували інформацію близько 17% респондентів. Цьогоріч, як і в попередні роки, ця платформа опинилася на 4-му місці з показником у 29,6% опитаних. До того ж саме в Instagram як джерела новин спостерігається найбільш стала авдиторія: в обидва попередні роки ним також користувалося 29% респондентів.
На відміну від Viber і Facebook, Instagram обирає переважно молода авдиторія: 40,3% респондентів до 29 років та 30,6% — віком 30–39 років отримують новини через цю соціальну мережу. Однак останні два роки використання цієї соцмережі молоддю щороку стабільно знижується, хоч і не так сильно, як у випадку YouTube чи Viber (з 2022 року — на 8% серед людей віком до 29 років, на 2% — серед 30–39-річних). Водночас в Instagram читає новини меншість старшої аудиторії (24% людей віком від 60 років), хоча протягом останніх кількох років їхня частка стабільно зростає (з 2022 року — на 5% серед 60–59-річних, на 12% — серед людей, старших за 70 років).
В Instagram досі отримують новини переважно жінки (32,8% проти 25,6% серед чоловіків). Однак, порівняно з минулим роком, частка жінок, які шукають новини на цій платформі, зменшилася на 2,7% і вийшла на рівень 2022 року. А от серед чоловіків Instagram за останній рік свою авдиторію, навпаки, збільшив — на 3%.
На відміну від попередніх років, коли Instragram обирали здебільшого мешканці міст, цьогоріч до цієї соцмережі за новинами приходили переважно представники сільської місцевості (32,1% проти 28,6% серед жителів міст). За останній рік частка мешканців сіл зросла на 5%, а частка містян протягом останніх двох років практично не змінювалася.
Найчастіше Instagram користуються мешканці південних (34,4%) і західних (33,2%) регіонів, а от у центральних та східних областях використання цієї соцмережі для споживання новин значно менше (26,2% та 22,7% відповідно). За останні два роки споживання новин через Instagram у східних регіонах зменшилося на 8%, а в південних — зросло на 2,9%.
TikTok
TikTok — друга платформа після Telegram, яка не втратила, а наростила свою українську авдиторію. До повномасштабного вторгнення новини в TikTok споживало лише 2% опитаних, натомість цьогоріч цей показник сягнув 26,8%. Порівняно з 2023 роком, зростання фактично не було (на 1,7% — у межах статистичної похибки), однак на контрасті з даними 2022 року помітне зростання на 7,3%.
Авдиторія TikTok — здебільшого молодь до 29 років: у 2024 році 34,3% людей такого віку дізнавалися новини на цій платформі, і порівняно з минулим роком їхня частка збільшилася на понад 9%. Також за останній рік помітно зріс відсоток людей віком понад 70 років, які почали використовувати TikTok — до 30,3% (зростання на 9% у порівнянні з 2023 роком та на 18% — у порівнянні із 2022). Серед інших вікових груп TikTok використовують так само, як у минулі роки (в середньому на рівні 26%), а серед 30–39-річних новини через цю платформу отримують на 4% менше користувачів, ніж минулого року (20,6%).
На відміну від інших соціальних мереж, TikTok рівномірно обирають і чоловіки (26,3%), і жінки (27,2%). Водночас, порівняно з минулим роком, чоловіки наростили свою присутність тут (їх частка зросла на 4,5%), а от жінки користуються TikTok так само, як і минулого року.
Новини в TikTok частіше споживають мешканці сільської місцевості (30,9%), ніж містяни (25,1%). Порівняно з минулим роком, присутність обидвох груп незначно зросла, а от якщо брати для порівняння 2022-й, то стає помітне зростання на серед 7,8% містян та на 6,6% — серед мешканців сільської місцевості.
Відносно частіше дізнаються новини з TikTok мешканці українського Півдня (29,8%) та Заходу (29,5%), серед мешканців центральних та східних регіонів ця частка дещо нижча (24,2% та 23,7%). За останній рік використання TikTok зросло приблизно на 3% у східних регіонах та лишилося стабільним в інших.
X (Twitter)
Соціальною мережею Х (Twitter) як джерелом новин традиційно користується доволі незначний відсоток українського суспільства: за останні три роки його аудиторія стабільно лишалася на рівні 8%.
Відносно більше користувачів Х виявилося серед 30–39-річних (9,6%) та 50–59-річних (9%) респондентів. Найменше використовують цю соціальну мережу люди, старші за 70 років (3%) та 40–49-річні (6%). Порівняно з попереднім роком, X дещо втратив молоду авдиторію (віком до 29 років) та 60-річних (їх частки зменшилась на майже 4%), однак дещо наростив присутність людей віком 50–59 років (також на 4%).
Чоловіки користуються цією соцмережею частіше, ніж жінки: у 2024 році тут читали новини близько 10% чоловіків, натомість серед жінок ця частка лишилася на рівні 6%. За останній рік використання Х лишилося приблизно таким самим, як і минулого року.
Як і в попередні роки, у містах отримують новини через Х відносно частіше (9,4%), ніж у сільській місцевості (4%). До того ж ця мережа традиційно більш популярна в центральних (9,3%) і західних (8,3%) регіонах, а на півдні її використовують доволі небагато користувачів соціальних мереж (4,4%). За останній рік різно зросло використання Х для отримання новин у східних регіонах — на 4,7%, а в інших регіонах воно лишилося стабільним.
Підсумовуючи
В умовах відключень світла, масованих обстрілів та потреби отримувати інформацію швидко й у максимально короткому форматі Telegram нарощує лідерство в українському сегменті соціальних мереж. За останній рік зростання цього месенджера особливо помітне серед старшого покоління українців, жителів сільської місцевості та мешканців центральних і південних регіонів.
Зростає й роль TikTok, особливо серед молоді, яка все більше сприймає його як джерело інформації. Натомість деякі інші соціальні мережі (YouTube, Facebook та Viber) із кожним роком втрачають прихильність українців, хоч і лишаються важливими джерелами новин для людей середнього та старшого віку.
Ці дані засвідчують тривожну тенденцію: в Україні зростає роль платформ, які не мають модерації контенту та створені російськими (Telegram) або проросійськими (TikTok) розробниками.
З огляду на те, що обидві соцмережі зберігають величезну кількість даних і постійно потрапляють до уваги європейських та американських регуляторів як ключові джерела дезінформації і загроз національній безпеці, українському уряду й суспільству варто переглянути свою прихильність до них. І хоча останнім часом з боку українських регуляторних органів лунає все більше закликів до врегулювання Telegram, про врегулювання TikTok в українському контексті говорять дуже рідко.
Ольга Снопок, Громадянська мережа ОПОРА
Дослідження відбулося на замовлення Громадянської мережі ОПОРА і тривало з 6 травня до 4 червня 2024 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (із випадковою генерацією телефонних номерів і подальшим статистичним зважуванням) опитано 2011 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводили серед дорослих (віком від 18 років) громадян України, які на момент опитування проживали на її території в межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року. До вибірки не ввійшли мешканці територій, тимчасово не підконтрольних владі України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Польовий етап тривав з 26 травня до 1 червня 2023 року.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,5% — для показників, близьких до 10%.
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.