29 липня дрони атакували одразу п’ять регіонів Росії. Про це повідомили в російському міністерстві оборони. Водночас у зведенні відомства немає інформації про ушкодження електростанції в Орловській області, про що повідомив губернатор регіону Андрій Кличков. Українська влада підтверджує удари по енергетичній інфраструктурі РФ.
Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що українські війська уразили стратегічний об’єкт російської армії в Курської області. Там відзвітували про пожежі на місцевій нафтобазі, а також про «потужні вибухи» в районі електропідстанції. 29 липня українські військові повідомили, що ураження здійснювали сили і засоби Центру спеціальних операцій «А» Служби безпеки України (ЦСО «А» СБУ) у взаємодії з іншими складовими Сил оборони.
Таким чином, Україна імовірно вже другий день поспіль вражає енергетичні об’єкти на території Росії. За повідомленням джерел у Головного управління розвідки (ГУР), які цитують деякі медіа, 27 липня українські безпілотники також завдали удару по нафтопереробному заводу, того разу – в Рязанській області Росії. Які це матиме наслідки для здатності РФ вести війну? Та яких цілей досягає Україна, вражаючи російську енергетичну інфраструктуру? Про це Радіо Свобода запитало у директора з розвитку Defense Express Валерія Рябих.
Що вдалося вразити 29 липня?
У міноборони РФ заявили про «перехоплення і збиття» протягом ночі 29 липня 39 безпілотників над п’ятьма російськими областями – Курською, Бєлгородською, Брянською, Воронезькою та Ленінградською.
Зокрема, у Воронезькій області РФ у селищі Газопровід під час падіння збитого дрона зазнав пошкодження якийсь об’єкт комунальної інфраструктури, повідомив голова регіону Олександр Гусєв. За його даними, на даху цього об’єкта виникла пожежа, яку загасили, постраждалих немає.
Водночас губернатор ще одного регіону РФ, про який не згадували в російському міноборони, повідомив про збиття дронів. В Орловській області після атаки безпілотників постраждала електростанція, повідомив губернатор області Андрій Кличков.
За його даними, над Глазунівським районом у ніч на 29 липня було збито два безпілотники. Він стверджує, що внаслідок падіння уламків було пошкоджено місцеву електростанцію.
«Оперативні служби займаються усуненням наслідків повітряної атаки, на місці події працюють правоохоронні органи», – написав Кличков, не уточнивши, які саме ушкодження зазнала електростанція.
Орловська область не межує з Україною, вона розташована на північ від прикордонних Бєлгородської та Курської областей і на схід від Брянської.
Удар по нафтобазі 28 липня
Українські війська уразили стратегічний об’єкт російської армії в Курської області, заявив Генеральний штаб Збройних сил України 28 липня.
За повідомленням, йдеться про розташовану там нафтобазу «Польова».
«За інформацією розвідки, в районі розташування об’єкта працювали засоби протиповітряної оборони ворога. В подальшому зафіксовані потужні вибухи та пожежа, ймовірно зайнялися ємності з нафтопродуктами. Нафтобаза «Польова» складається з 11 резервуарів загальним об’ємом 7000 кубічних метрів та використовується, зокрема, й для забезпечення потреб збройних сил РФ», – заявляє штаб.
Командування уточнює, що завдання виконали сили Служби безпеки України спільно з іншими складовими сил оборони. Також штаб наводить дані про «потужні вибухи» в районі електропідстанції в Курській області.
Вперше про атаку безпілотників на місцеву нафтобазу повідомила влада Курської області Росії. Як зазначив виконувач обов’язків губернатора області Олексій Смирнов, спалахнули три резервуари з паливом. Люди не постраждали.
Також, за повідомленням Смирнова, за ніч у Курській області сили ППО збили два безпілотники. У селищі Медвенка через падіння уламків спалахнув житловий будинок. У райцентрі Суджа, як стверджує губернатор, дрон скинув вибуховий пристрій на житловий будинок, постраждала місцева мешканка, їй надано медичну допомогу.
Україна звинувачення в атаці цивільної забудови не коментувала.
Якими засобами могли вразити ці об’єкти?
Якщо коротко, то різними. Нещодавня атака по аеродрому «Оленья», що у Мурманській області, доводить, що в України існують БПЛА, які можуть долати відстань у 2000 кілометрів, і до того ж ефективно проходити російську ППО, зазначає у коментарі Радіо Свобода директор з розвитку Defense Expres Валерій Рябих.
Масштаби наслідків удару по «Оленьях» стане більш зрозумілим, коли в медіа з’являться супутникові знімки місця удару, однак сам факт ураження на такій відстані від кордону України експерт називає «революційним». Про такий удар дронів у суботу по Мурманській області РФ повідомили українські ЗМІ джерела в ГУР України, незалежних підтверджень цього не було.
Враховуючи географію ударів саме по російській енергетиці і нафтобазах за останні дні, то засобами ураження, які використовували українські військові, можуть бути вже неодноразово випробувані дрони українського виробництва.
«Наприклад, ті ж дрони «Лютий» або «Бобер», які в принципі раніше складали основу флоту, який використовується для ураження таких об’єктів», – каже Валерій Рябих.
Як адаптується російська ППО?
Удари України стали ефективнішими. Всупереч заявам російського міноборони, об’єктивні дані, такі як супутникові знімки, відео та фото влучань, наслідків ударів, таких як пожежі на нафтобазах, доводять, що влучати українські безпілотники стали порівняно частіше, каже Валерій Рябих.
Експерт зазначає, що Росія може відчувати проблеми із наявністю необхідної кількості засобів ППО, тому що не здатна прикрити навіть такі стратегічні об’єкти, як той же аеродром «Оленья».
«[Там] могло бути уражено, зокрема, той же бомбардувальник Ту-22М3… У цьому випадку ми маємо об’єкти стратегічного значення, адже йдеться про аеродроми, де дислокуються літаки дальньої авіації, які входять до так званої «ядерної тріади» РФ», – каже Рябих.
Він додає, що нестачу систем ППО в Росії можна пояснити тим, що зараз вони здебільшого сконцентровані вздовж лінії зіткнення на території України, а також вздовж державного кордону з Україною там, де не ведуться активні бойові дії, але здійснюється диверсійна діяльність російських військ.
Експерт зазначає, що для запусків дальнобійних БПЛА українським військовим необхідно подолати кілька десятків кілометрів саме за лінією фронту, або поблизу кордону з РФ, подальший шлях дрона вже вглиб території Росії – легший.
І, за словами Рябих, українські військові могли виробити певну тактику обходження зон насичених російськими ППО: «[Для цього] насичують склад цього угруповання дронів для масованих ударів різнорідними дронами, які мають різні завдання. Більшість з них може мати завдання перевантажити російської ППО і відволікання уваги на себе…прикриваючи інші дрони, які мають завдання пройти цю зону приховано, на низьких, наприклад, висотах в режимі радіомовчання, і [завдати удару по цілі]».
Як удари по енергетичній інфраструктурі РФ допомагають Україні?
Якщо говорити про удари України по об’єктах, які зокрема адміністрація Байдена вважає цивільними, то тут можна говорити про два напрямки: удари по енергетиці і по місцях зберігання паливних матеріалів. На думку експерта Валерія Рябих, обидва напрямки є виправданими саме з військової точки зору.
«Удари по енергетичній інфраструктурі – це зменшення економічного потенціалу РФ, і зокрема, порушення роботи підприємств оборонної промисловості, скоріш за все… Таким чином вноситься дезорганізація у постачанні електроенергії, забезпечення в першу чергу тих споживачів, якими є ті ж оборонні підприємства», – каже у коментарі Радіо Свобода Рябих.
Експерт зазначає, що самі такі підприємства є одним із найбільших споживачів електроенергії в Росії зараз, оскільки, за заявами російської влади, економіка РФ «перейшла на воєнні рейки».
Другий напрямок, який виділяє Рябих, – це удари по нафтобазах в Росії. Їх Сили оборони України, як каже експерт, вражають з метою зменшити можливості логістичного забезпечення саме окупаційних військ РФ, які нині перебувають на території України. Обрізання їхнього постачання паливом напряму впливає на їхню здатність вести подальший наступ.
«Це допомагає вирішити задачі тактично-оперативного рівня прямо зараз на полі бою в Україні», – пояснює Рябих.
Основний партнер України в оборонній сфері США послідовно не схвалювали українські удари по російській енергетиці.
Адміністрація президента США Джо Байдена закликала Україну припинити удари по російських НПЗ на тлі побоювань, що це може призвести до зростання цін на нафту в той час, коли інфляція в багатьох частинах світу все ще залишається високою. Росія є одним з найбільших світових експортерів нафтопродуктів.
Раніше міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що атаки на нафтопереробні заводи можуть мати «зворотний ефект з точки зору глобальної енергетичної ситуації». За його словами, Україні «краще переслідувати тактичні та оперативні цілі, які можуть безпосередньо вплинути на поточну боротьбу».
Україна заявляє, що нафтопереробні заводи є законними цілями, і, очевидно, не прислухається до вимог США.
Побоювання Вашингтона також пов’язані із можливим використанням саме західної зброї для подібних ударів. Деякі зразки західних ракет, які є на озброєнні ЗСУ, мають необхідний радіус дії. Зокрема, американські ракети ATACMS або британські Storm Shadow. Удари по російській енергетиці 29 липня, зокрема, в Орловській області, не виключають застосування саме західних ракет.
Однак, на думку Валерія Рябих, Сили оборони України навряд чи застосовували західні види озброєння для таких ударів, оскільки і раніше справлялись із такими задачами «власними силами».
«Мені здається, – каже він, – на цьому етапі це малоймовірно з огляду на те, що ми бачили до цього – це обмежене використання по військових об’єктах у Бєлгородській області, по суто важливих військових об’єктах (позиційних районах ударних засобів, артилерії, ППО, пунктах управління, районах зосередження військ, на глибину не більше ніж 80 км)».
Рябих додає, що якби ракети типу ATACMS радіусом дії 300 км застосовувалися по більш очевидних цілях на території РФ, то ми б бачили це.
«Той же аеродром Балтімор під Воронежем з якого наносяться удари КАБами, в тому числі й удар по «Епіцентру», де загинули цивільні, але ми не бачимо застосування ракет від партнерів навіть по таких явних цілях, що потребують негайної нейтралізації їх терористичної діяльності, на жаль», – зазначив директор з розвитку Defense Express.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапила ціла низка підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів.
Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлі бензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.