У ніч проти 31 липня Росія здійснила потужну атаку на Україну, головним напрямком був Київ. За повідомленням Київської міської військової адміністрації (КМВА), це була наймасовіша атака на столицю від початку 2024 року за кількістю застосованих дронів. У Повітряних силах ЗСУ зазначили – загалом востаннє агресор задіював таку значну кількість БпЛА для одного удару на минулий Новий рік. Радіо Свобода зібрало всі відомі наразі подробиці.
Коли почалась атака на Київ?
Близько 22:00 Повітряні сили Збройних сил України почали сповіщати про ракетну небезпеку і рух російських ударних безпілотників у низці областей:
- Чернігівській;
- Запорізькій;
- Сумській;
- Полтавській;
- Чернігівській;
- Дніпропетровській;
- Кіровоградській;
- Харківській;
- Миколаївській;
- Херсонській.
Згодом повітряна тривога, оголошена в більшості областей півдня, сходу, центру та півночі України, продовжила ширитися західніше. О 22:55 вона була оголошена для Києва, о 00:03 з’явилось повідомлення про БПЛА на Київ з півночі.
Повітряна тривога у столиці тривала понад 7 годин. Це була вже сьома дронова атака агресора на Київ за липень, наголосили в КМВА.
Дивіться також: Що заважає Росії наступати та як Україні перемогти?
Що і як використала Росія для атаки?
Для атаки Києва цієї ночі Росія використала лише ударні дрони. За повідомленнями моніторингових каналів, це були безпілотники типу «Шахед».
У КМВА зазначили, що російські дрони «заходили на місто хвилями і практично з усіх можливих напрямків». За її даними, у повітряному просторі Києва та на підступах Сили протиповітряної оборони знищили понад 30 російських безпілотників.
Вранці командувач Повітряних сил генерал-лейтенант Микола Олещук підтвердив: агресор застосовував «шахеди», а саме Shahed-131/136.
Загалом російська війська вночі атакували 89-ма ударними БПЛА типу Shahed та керованою авіаційною ракетою Х-59 (ціллю була Миколаївщина), основний напрямок удару – Київщина, зазначив Олещук.
За даними ПС ЗСУ, ракету запустили із повітряного простору окупованої Херсонщини, дрони – з районів Єйська, Сещи, Курська, Приморсько-Ахтарська (РФ).
Які наслідки нападу?
За даними оперативного зведення станом на 06:18 – у Києві без постраждалих та руйнувань. Однак у КМВА зазначили, что інформація ще уточнюється.
Командувач Повітряних сил заявив, що українські військові збили усі 89 «Шахедів» та ракету Х-59.
«Це одна із наймасованіших атак ударних БпЛА Shahed-131/136. Таку ж кількість «шахедів» ворог застосовував у новорічну ніч 1 січня 2024 року. Як тоді, сьогодні українська протиповітряна оборона вистояла і відбила масовану атаку ворожих безпілотників», – наголосив Микола Олещук.
У ДСНС повідомили про загоряння в житлового будинку в Київській області внаслідок падіння уламків безпілотника, без жертв та травмованих. Обласна влада станом на 10:00 не інформувала про наслідки нічної атаки РФ.
Що відомо про другу хвилю?
О 6:33 31 липня в Києві знову пролунала тривога – почалася друга хвиля атаки. Агресор так само атакував одразу з кількох напрямків і у кількох областях.
Повітряні сили ЗСУ попередили про рух кількох груп безпілотників над Україною. Військові зафіксували БПЛА:
- на півдні Київської області, курс західний;
- на північ від Полтави, курсом на схід;
- на Кременчук з північного заходу;
- північніше Чернігова напрямком на захід.
Під час ранкової атаки на Київ жоден з російських безпілотників не досягнув мети, повідомили у КМВА. Відбій у столиці пролунав о 07:51.
Загалом, за даними столичної військової адміністрації, за дві хвилі атак РФ в повітряному просторі Києва та на підступах до міста було збито понад 40 російських БПЛА. Однак додали, що точні цифри нададуть Повітряні сили.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.