Сердечно вітаю всіх зі святом Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього, а також днем пам’яті святих мучеників Маккавеєвих.
Протягом року тричі ми маємо нагоду для особливого пошанування Хреста Господнього, а саме коли прославляємо його Воздвиження, у час Великого посту, коли звершуємо йому поклоніння, і нині, коли згадуємо давню традицію Царгородської Церкви. Бо першого серпня, на початку місяця, який через спекотну погоду сполучався у давній час із поширенням хвороб, у столиці Східної Римської імперії мали звичай з великою урочистістю виносити частину Хреста Господнього для всенародного поклоніння і звершення перед ним молебнів.
Після віднайдення у Єрусалимі в четвертому столітті святого Хреста більша його частина залишилася у місті, в якому постраждав, помер і воскрес наш Спаситель. Але велика частка була взята в благословення для імператора Костянтина та його матері Єлени і надалі зберігалася у Царгороді серед святинь імператорської родини. І саме цього дня, яким розпочинається серпень, що був останнім місяцем церковного року, з великою честю хрест, в який була вкладена ця частка Животворчого Древа, виносили для молитви і вшанування народом та з процесією обходили Царгород.
Однак ми, дорогі брати і сестри, сьогодні також поклонінням вшановуємо Хрест Господній не стільки заради того, щоби згадати давню традицію, скільки для того, аби оновити в нас самих, в наших серцях, усвідомлення значення для нас чесного Хреста. Бо його знак, його образ супроводжує життя кожного християнина.
Ми знаменуємося хрестовидно, згадуючи ім’я нашого Бога, Отця, Сина і Святого Духа, і осіняємо своє чоло, живіт та плечі, просячи про благословення Господнє для наших думок, почуттів та дій. Ми як знамено перемоги і свідчення віри ставимо хрест на наших храмах. Як символ нашого уповання та надії на воскресіння з мертвих і життя вічне ми ставимо хрест над могилами спочилих. Коли приймаємо хрещення ми, як знак нашої приналежності до Церкви Божої, отримуємо образ хреста, який носимо на грудях. Благословляючи оселі та інші місця перебування ми на стінах зображаємо хрест Господній. Ми прикликаємо силу животворчого чесного Хреста на допомогу для себе та інших, коли потребуємо захисту і підтримки в боротьбі з ворогами видимими і невидимими.
Бо хрест Христовий, який був знаряддям мучительної і ганебної смерті, став знаменом і знаком перемоги. Спаситель помер на хресті, і через цю смерть, яка стала жертвою за гріх світу, через пролиту на хресті кров Господню, відбулося очищення і оновлення людства. Від часу Христового воскресіння з мертвих і довіку хрест Господній для нас це не лише історичне нагадування про євангельські події, про розп’яття і смерть на Голгофі Сина Божого. Знак хреста Господнього для нас є знаком найвищої жертовної любові Творця до людства, до нас – дітей Господніх, Його друзів, заради спасіння яких Христос віддає Своє життя.
Сила зла і брехні, заздрість і порочність, неправедне судилище і загалом противлення Богові, Його одкровенню, Його волі були шляхом до страшного злочину, вчиненого людьми – злочину старти Сина Божого на хресті. Але приймаючи на Себе хрест, приймаючи заради нас і нашого спасіння наслідки гріхів всього людства, віддаючи Себе в жертву, Господь показує нам шлях до перемоги над злом і всіма його наслідками та проявами.
Тому нині, поклоняючись образу Хреста, прославляючи смерть і воскресіння Сина Божого, ми просимо у Спасителя духовного зміцнення для нас у нашій боротьбі проти зла. Як колись імператору Костянтину Бог явив видіння знаку хреста зі словами «Цим переможеш» – так ми просимо, особливо зараз, у час війни з новітньою імперією зла, зміцнення духовних і тілесних сил заради перемоги.
Супротивники наші символічно обрали для себе знак «зет», схожий виглядом на блискавку, що нагадує християнам слова Христові: «Я бачив сатану, що, як блискавка, впав з неба» (Лк. 10: 18). А ми для свого воїнства обрали знак, під яким боролися і перемагали наші звитяжні предки у часи княжі та козацькі – знак хреста. І сьогодні, в день особливого вшанування Хреста, ми просимо у Сина Божого, Який переміг диявола, захистити і зміцнити українське воїнство у боротьбі проти орди чужинців, які хочуть знищити наш народ. Ми уповаємо на милість Божу і віримо, що Господь, Який переміг владу зла, допоможе і нині народу нашому захистити рідну землю від нашестя завойовників.
Сьогодні ми також згадуємо пам’ять старозавітних мучеників Маккавеїв, їхньої матері та їхнього вчителя-наставника, які постраждали від тирана Антиоха. Цей злобний язичник сподівався викорінити віру в істинного Бога та схилити народ Ізраїля до поклоніння ідолам. Тому погрозами і муками сподівався примусити вірних відступити від Божого закону. Але маючи добре виховання і отримавши добру науку, брати Маккавеї не піддалися ані намовам царським, ані погрозам та мукам. І хоча померли вони, бувши страчені з наказу царського, але перемогли, надихнувши народ на повстання проти тирана. А сам безбожний Антиох був уражений хворобою та помер у муках і царство його було завойоване.
Приклад Маккавеїв нехай нагадує нам, дорогі брати і сестри, як про вірність Богові та Його закону, так і про відплату, яку гонителі та мучителі, безбожні тиранічні володарі раніше чи пізніше отримують. Гніву Господнього і праведного суду Його ніхто з таких не уникне. І ми особливо просимо Бога нині, коли згадуємо ті давні події, явити суд і правду над нинішнім кривавим кремлівським тираном, безбожним вбивцею, гордовитим мучителем. Щоби він був скинений з престолу, як той давній Антиох, і царство його завершилося безславно і безчесно.
Сьогодні, дорогі брати і сестри, ми розпочинаємо двотижневий піст на честь Пресвятої Богородиці. Бажаю всім нам доброго постування. І нехай сила Хреста Господнього, Покров Матері Божої і незламна вірність Божому закону допомагають нам перемагати зло і гріх в собі та у світі. Амінь.
Джерело: facebook.com/epifaniy