Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Миколаївщини продовжують активний відбір кандидатів на військову службу за контрактом. В обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (ОТЦК) сформовано нову групу вмотивованих військовозобов’язаних громадян, які пройдуть навчання для опанування різних військових спеціальностей. Серед них є і дівчата.
Психолог ОТЦК спілкується з кожним кандидатом, визначаючи їхній настрій і мотивацію. Ось кілька історій новобранців.
Микола розповідає:
“Вирішив служити стрільцем-снайпером. В мене друзі воюють і вони забирають мене до себе. Тому звільнився зі своєї роботи та подався до війська. Сім’я хвилюється за мене, але підтримала моє рішення боронити країну. Виховання не дозволяє по-іншому зробити”.
Андрій, який вже два роки працював водієм-сапером в ДСНС, ділиться:
“До небезпеки мені не звикати, адже деокупована частина Миколаївщини входить до найбільш замінованих територій України. Вдома мене чекатимуть дружина та двоє діток. Трирічна донечка подарувала іграшку-талісман — Дракошу. Ось причепив на військову сумку”.
Юлія, майбутній кухар, не стримує свого завзяття:
“1,5 року вся моя сім’я прожила в окупації. Ми надивилися на це все… Коли приїхали на Миколаївщину, думали, що чоловіка візьмуть на військову службу. Але його 7 місяців не брали через стан здоров’я. Зараз він — працівник у місцевій бригаді ТРО. То ми так подумали і я сказала: ‘Давай хтось хоть один у сім’ї буде служити — приносити користь нашій країні’. Хотілося знайти місце тут, в Миколаєві, але служитиму в іншому регіоні. Раді них же ж і йду, раді дітей. Щоб це жахіття скоріше закінчилося”.
Ігор, 42 роки, пояснює своє рішення:
“Служив строчку, за освітою електрогазозварювальник. 18 років працював водієм на підприємстві. Вже надоїло. Багато моїх друзів служать. Я до них”.
Валерій, який давно хотів піти служити, говорить:
“В мене два брати військові. Середній воює на херсонському напряму, старший — на донецькому. Я наймолодший. Брати не пускали. Сказали, щоб хоча б один залишався вдома біля мами. Але я розумію, що треба йти захищати. Я знаю, що буде важко. Брати розповідають, як там, на фронті. Строкову службу служив, тому пам’ятаю, що таке військова служба. Поїду допоможу ‘порядок навести’ нашим хлопцям”.
Мета у всіх одна — перемогти ворога, повернутися додому, відбудувати Україну і жити далі своїм життям.