Олексій Голобуцький оцінив посилення позицій України в сенсі розмов про поновлення кордонів 1991 року
Резонансний прорив ЗСУ в Курську область РФ треба сприймати стримано з огляду на низку моментів, але в контексті розмов про відновлення українсько-російського кордону зразка 1991 року перенесення бойових дій вглиб ворожої території очевидно суттєво посилює позиції Києва та б’є по російському диктатору Володимиру Путіну. Таку думку в коментарі “Телеграфу” висловив політтехнолог Олексій Голобуцький.
— Ще зарано робити якісь висновки, оскільки минуло лише кілька днів, і росіяни ще мають всі можливості нас звідти вибити. От коли мине місяць-два, якщо наші там закріпляться, такий розвиток ситуації стане конкретним кроком. По аналогії — як росіяни у Вовчанську Харківської області. Якщо буде аналогічна ситуація, звісно, ця операція може зіграти нам на руку. Зараз же я просто не уявляю, як це може відбуватися щодо кордону. Зрозуміло, це не буде як обмін полоненими. Це вже може проходити у процесі глобальних переговорів взагалі про війну, а не якихось локальних перемовин, — зазначив він.
Експерт також акцентував, що минув доволі короткий час, і ми не знаємо, який саме був стратегічний задум Генштабу ЗСУ.
— Але, якщо виходити з логічних міркувань, не маючи перед собою цілої картини (і тим більше — планів Генштабу), логічно, що цей прорив — один з кроків до переговорів. Очевидно, так склалася ситуація, що план Путіна до листопада-2024 полягав у тому, щоб максимально взяти Донецьку область під контроль РФ. Для цього росіяни і провели свою операцію в травні на Харківщині. Щоб у нас було менше можливостей щодо Донеччини. Зараз же — логічна українська відповідь Росії. Аби зробити такий саме крок у відповідь, щоб вже у росіян виникли проблеми, — продовжив Олексій Голобуцький.
Він нагадав також торішні події з переворотом Пригожина, який показав, що у Росії обмаль можливостей без використання ядерної зброї для збереження недоторканності її території.
— Коли, скажімо, не можеш під рушницю поставити 5-6 млн людей, а ти ще зав’яз у війні на чужій території, то рейд Пригожина насправді невідомо ще чим би закінчився. Проте половину Европейської частини РФ Пригожин проїхав без проблем. Українська операція показала, що [така ситуація] продовжується. А Росії бракує ресурсів, щоб затикати всі “дірки”, всі її кордони і тому подібне.
Попри те, що це закрита країна з авторитарними правилами, Путін не може повністю ігнорувати внутрішні виклики. Після того, як він зняв [міністра оборони Сергія] Шойгу, то почав серйозні репресії проти вищого генералітету, армії, Міноборони, затіяв ловити корупціонерів і т.д. Зазвичай, такі дії викликають занепокоєння, можливо, навіть таємний спротив цієї частини його оточення. Адже ці люди приблизно розуміють, що у будь-якому разі війна закінчиться, а їх в РФ зроблять винуватцями. Мовляв, що вони не взяли Київ за три дні тощо, — пояснив політтехнолог.
Голобуцький при цьому допустив, що ситуація в Курській області може використовуватися певними силами в російській армії, щоб виправити ситуацію на свою користь.
— Звісно, будь-яка кризова ситуація, яку ти показуєш, що не можеш вирішити дуже швидко, то це удар по таких тоталітарних системах. А далі — вже настільки багато можливостей, щоб ці розломи (які звичайно існують у росіян), розвивалися в своїх напрямках.
Водночас більшість росіян насправді не живуть цією війною. Це доводять як відкриті, так і закриті соціологічні опитування. І, судячи з усього, Путін зрозумів, що й навряд чи вони заживуть. Більшості росіян — точно не до війни, окрім залучена до неї частини, — вважає експерт.
Нагадаємо, уранці 6 серпня з’явилися повідомлення росіян, що на територію Курської області нібито прорвалися ЗСУ. З того часу в області точаться бої. При цьому Генштаб Збройних Сил України офіційно не підтверджував дій української армії на території Росії.
Як повідомляв “Телеграф”, спочатку у Кремлі стверджували, що спробу прориву ЗСУ начебто було відбито. Пізніше росіяни визнали, що бої продовжуються.
Головним центром боїв у ці дні залишалось місто Суджа. Там знаходиться газовимірювальна станція для транзиту газу до Європи. Ще одна важлива точка — селище Кореневе, яке є районним центром.
За даними росЗМІ, зона боїв охопила 800 квадратних кілометрів, а українські сили нібито зайшли на 30+ кілометрів углиб області.