Раніше вони вбивали в Україні, а тепер шпигуватимуть та влаштовуватимуть диверсії в Європі
Першого серпня 2024 року відбувся обмін ув’язненими між Росією та країнами НАТО. Більшість росіян, кого особисто зустрічав Путін у московському аеропорту, були шпигунами — нелегали, вбивці та хакери.
Як війна в Україні змінила склад російської шпигунської мережі на Заході та хто допомагає Москві впроваджувати туди нових агентів. “Телеграф” розбирався у заплутаному питанні.
Шпигуни під дипломатичним прикриттям
До широкомасштабного вторгнення в Україну російські спецслужби почувалися в Європі відносно вільно. Там збиранням розвідувальної інформації для Москви займалися шпигуни, які працюють у посольствах під прикриттям дипломатичної недоторканності.
Це в США, де спецслужби мають багаторічний досвід успішних контррозвідувальних операцій, росіян відчутно “пресували”. Наприклад, у 2010 році ФБР викрило 12 глибоко законспірованих агентів Служби зовнішньої розвідки. Проте заарештувати тоді вдалося лише десятьох, які жили на території Америки. Двоє, які перебували в Європі, втекли до Росії. Один з них – Сергій Черепанов – зумів вислизнути від американців завдяки невтручанню іспанської влади, яка не була зацікавлена в ускладненні відносин з Росією.
У 2022 році вільне життя кремлівських шпигунів у Європі завершилося. Насамперед європейці наважилися почистити авгієві стайні російських посольств. У 2022 році з країн НАТО було видворено 600 чиновників РФ, 400 з них були шпигунами під дипломатичним прикриттям.
За словами глави британської служби безпеки MI5 Кена МакКаллума, в ході цієї масштабної операції по можливостях Росії шпигувати в Європі було завдано “найзначнішого стратегічного удару в новітній історії”.
Замість дипломатів – диверсанти та кілери
“Хоча Росія все ще прагне розміщувати співробітників розвідки під дипломатичним прикриттям, їй доведеться знайти способи компенсувати дефіцит кадрової розвідки, все частіше набираючи інших форм таємних операцій за кордоном”, — прогнозував наслідки висилки російських шпигунів-дипломатів директор Служба безпеки та розвідки Фінляндії (SUPO) Антті Пелттарі.
Так і сталося: у другій половині 2022 року Москва почала частіше використовувати агентів-нелегалів без дипломатичного прикриття. Наприклад, Анну і Артема Дульцевих, які брали участь у серпневому обміні, затримали в Словенії в грудні 2022 року лише після того, як шпигунська пара, яка видавала себе за аргентинців, розпочала активну розвідувальну діяльність. Усі попередні п’ять років після переїзду до Словенії у 2017 році вони сиділи у передмісті Любляни тихо, як миші.
Широкомасштабна війна в Україні змінила не лише склад російської шпигунської мережі, а й завдання, які їй доводиться виконувати. За словами директора Департаменту державної безпеки Литви Даріуса Яунішкіса, ключовою ціллю московських спецслужб тепер стала європейська інфраструктура — від військових частин до енергетичних об’єктів.
А пріоритетом для російських шпигунів є відстеження виробництва і постачання західної зброї в Україну. Подальші події показали, що ще одним важливим напрямом діяльності російських агентів у Європі стали диверсії та вбивства.
Російських шпигунів ловлять по всій Європі
Сплеск активності російських агентів-нелегалів стався з кінця 2022 року одразу у кількох країнах НАТО. Спочатку в Албанії контррозвідники заарештували двох росіян та українця під час спроби проникнути на територію військового комплексу, щоб зробити фотографії.
Потім у лютому 2023 року спецслужба Великобританії заарештувала п’ятьох громадян якоїсь східноєвропейської країни. Вони входили до шпигунського осередку російських спецслужб і вели спостереження за різними об’єктами як у Великій Британії, так і в інших країнах Європи.
Пізніше у березні 2023 року співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі (ABW) розкрили велику російську агентурну мережу. За словами міністра внутрішніх справ Польщі Маріуша Каміньського, 12 осіб, у тому числі “іноземці з-за східного кордону”, намагалися перешкодити постачанню військової та гуманітарної допомоги Україні.
Приблизно в цей же період п’ятеро людей заарештували в Німеччині. Трьох із них — українця, росіянина та вірменина – затримали у Франкфурті-на-Майні за підозрою у шпигунстві, а двоє у Баварії планували диверсійні операції за дорученням російської секретної служби.
4 червня 2023 року поліція Словенії затримала громадянку Росії під час несанкціонованого знімання техніки на базі ВПС на сході країни. Саме в цей день там розпочалися навчання НАТО.
Підозрювані у шпигунстві на Росію також були виявлені в Болгарії, Угорщині, Данії, Італії, Молдові, Нідерландах, Норвегії, Словаччині, Швеції, Франції і навіть… в Австралії.
На думку західних аналітиків, безпрецедентна серія арештів російських шпигунів-нелегалів по всій Європі свідчить про рішучість Москви зібрати якомога більше інформації про оборонні об’єкти і військові плани НАТО, попри ризики провалів, що збільшилися, своїх агентів.
Мобілізаційний резерв російських спецслужб
Головним мобілізаційним резервом кремлівських спецслужб стали російські емігранти в Європі, а також громадяни інших країн, вважає Андрій Солдатов, російський журналіст-розслідувач, який спеціалізується на вивченні спецслужб.
2022 року країни Євросоюзу видали росіянам рекордну кількість нових посвідок на проживання – понад 100 тисяч.
Але насправді потік емігрантів з Росії до Європи набагато більший. Після оголошення в РФ мобілізації з країни на Захід ринув потік нелегальних мігрантів.
Наприклад, у Словенії, яка розташована на традиційному маршруті мігрантів зі Сходу, у 2022 році зафіксовано аномальне зростання нелегальних мігрантів із Росії. У 2022 році 1830 громадян РФ незаконно перетнули державний кордон цієї маленької країни. Роком раніше таких було лише 15! Значне збільшення нелегальних перетинів кордону спостерігалося у всіх країнах ЄС, що мають кордон з РФ. Усього нелегально до ЄС у 2022—2023 роках проникли майже 25 тис. громадян РФ.
Зростання еміграції з РФ до Європи значно полегшило російським спецслужбам завдання впровадження своїх агентів на територію країн НАТО. Москва повною мірою використовувала гостинність європейців, під виглядом емігрантів наповнюючи Захід новими агентами та диверсантами замість заарештованих.
Російські шпигуни знову наповнили європейські міста
2023 року Росії вдалося скоригувати свою розвідувальну стратегію після висилки шпигунів-дипломатів, заявила міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фазер, представляючи доповідь німецької контррозвідки про нові загрози національній безпеці.
“Кремль тепер веде більш інтенсивну, багатосторонню кампанію проти Берліна”, — додала вона.
Відень, Берлін, Брюссель, Прага та інші європейські міста були наповнені новими російськими диверсантами та шпигунами, багато з яких мали досвід боїв в Україні. Після цього була низка зухвалих і успішних операцій російських спецслужб на території країн ЄС.
У лютому 2024 року в Іспанії невідомі кілери розстріляли льотчика Максима Кузьмінова, який викрав російський гелікоптер і доставив в Україну. Тоді ж Служба внутрішньої безпеки Естонії повідомляла, що російські шпигуни напали на машину міністра внутрішніх справ країни.
У квітні 2024 року міністр транспорту Швеції повідомив, що РФ намагалася знищити системи сигналізації на чеських залізницях. А наступного місяця в Берліні російські диверсанти підпалили завод компанії Diehl Defence, яка займається розробкою систем ППО IRIS-T.
Угорські ворота для російських шпигунів
Намагаючись скоротити базу для вербування шпигунів, влада європейських країн почала закривати кордони і масово видворяти російських емігрантів назад до Росії. Кількість громадян РФ, висланих із країн ЄС у 2023 році, зросла майже на третину. Усього з країн ЄС з початку широкомасштабного вторгнення було видворено понад 13 тис. росіян.
Усі ці заходи стали марними після рішення Угорщини надати громадянам Росії та Білорусі пільгові умови в’їзду та проживання. Це рішення Орбан продавив одразу після повернення з Москви. Угорський уряд додав росіян та білорусів у програму так званої “національної карти”, яка дозволяє влаштовуватися на роботу та перевезти з собою сім’ю.
“Національна карта” видається емігранту на два роки і може продовжуватись необмежену кількість разів. Через три роки проживання власник картки може запросити постійний дозвіл на проживання. Охочим отримати посвідку на постійне проживання за цією програмою не потрібно складати іспит на знання культури Угорщини, і вони не проходять перевірку безпеки на європейському рівні.
Євросоюз вважає рішення Будапешта ударом у спину. “Угорщина, яка дозволяє громадянам країни-агресора Росії вільно пересуватися Європою, збільшує ризики безпеки в Європі”, — обурився президент Литви Гітанас Науседа і повідомив, що Литва звернулася до Європейської комісії з проханням дати оцінку рішенню Орбана.
Однак у кулуарах єврочиновники визнають — у держав — членів ЄС поки що немає невикористаних способів перешкодити в’їзду громадян Росії до Шенгенської зони, якщо Будапешт лібералізує для них візовий режим.