Низка міжнародних ЗМІ опублікували коментарі оглядачів, експертів та представників української влади у пошуках мети наступу України на російську територію та його наслідків як для перебігу війни, так і для подальшої реакції Заходу на ситуацію. На це звертає увагу «Голос Америки».
Україна принизила Путіна і знову здивувала світ
«Наступ України на Курську область принизив Путіна і змінив наратив про те, як ведеться війна», – пише в огляді для видання The Guardian Орися Луцевич, заступниця директора програми «Росія та Євразія» і голова українського форуму Chatham House.
Аналітикиня наголошує: кожного року після російського вторгнення Україна дивувала світ – відбила штурм Києва, звільнила Херсон, зараз на танках українці в’їжджають на територію Росії, контролюють близько 1000 квадратних кілометрів землі та понад 80 населених пунктів.
А також знімають російські прапори з офіційних будівель, захоплюючи при цьому сотні військовополонених.
Саме військовий театр, а не стіл переговорів, визначить результат цієї війни
Ситуацію на Курщині загалом (разом із перемогами у Чорному морі) Луцевич називає підтвердженням того, що війна «не зайшла в глухий кут».
«Саме військовий театр, а не стіл переговорів, визначить результат цієї війни», – упевнена авторка огляду The Guardian.
Епізод із приниженням Путіна на заході його країни Київ намагатиметься використати для того, щоб переконати західні уряди виділити додаткові ресурси, пише видання.
Орися Луцевич також зауважує: «Коли в соціальних мережах почали з’являтися відеозаписи українського «вторгнення» в російську Курську область, почав ходити жарт про Володимира Путіна, який запитував Сталіна, що йому робити з німецькими танками, що котяться на Курськ. Привид Сталіна відповідає, що рецепт перемоги простий: відправити в бій найкращі українські дивізії, як він це зробив у 1943 році, а потім просити в американців танки та гроші. Але жоден із цих варіантів для Путіна недоступний. Зараз він протистоїть українській армії на власній землі, і вважає США своїм головним ворогом».
Це стратегія високого ризику – Вотлінг
Екстраординарним назвав контрнаступ України на територію Росії Джек Вотлінг, старший науковий співробітник із сухопутної війни в Королівському інституті об’єднаних збройних сил.
«Цей крок має чітку політичну логіку, але таїть у собі військову небезпеку», – вважає Вотлінг.
Він також описав дії ЗСУ як стратегію високого ризику.
На думку Вотлінга, наступ на Курську область трансформує як моральний стан української громадськості, так і позицію міжнародних партнерів України.
Зокрема, це може змінити враження Заходу, ніби результат війни наперед визначений.
Політично метою операції оглядач вважає створення важелів впливу напередодні можливих переговорів. Зокрема, каже він, це важливо для України на тлі побоювання, що Дональд Трамп переможе на виборах президента США і виникне загроза відкликання військово-технічної допомоги.
Крім політичної, військову мету дозволяє досягати і серія українських ударів по російських аеродромах, нагадує оглядач.
Хоча новини з Курська могли викликати оптимізм, це не повинно відволікати партнерів України від допомоги у стабілізації ширшого фронту
Аналізуючи сам наступ, Вотлінг припускає, що російська військова розвідка «знову страждала від хронічної відсутності цікавості чи уяви».
Як повідомляв «Голос Америки», агенція Reuters 17 серпня проаналізувала, як Росія проґавила вторгнення України в Курську область.
Вотлінг застерігає стосовно ризиків України, котра виділяє свій оперативний резерв та втрачає обладнання одночасно із наразі нездоланою загрозою з боку російських розвідувальних безпілотників, артилерії, ракетних обстрілів.
У сукупності ці можливості дозволяють Росії продовжувати стабільне просування до Покровська, Торецька та інших міст на сході України.
«Хоча новини з Курська могли викликати оптимізм, це не повинно відволікати партнерів України від допомоги у стабілізації ширшого фронту», – закликає Вотлінг.
Розчарування росіян мовчанням їхньої влади
Багато місцевих жителів Курської області звинувачують свій уряд у тому, що він применшує українську атаку або дезінформує їх про небезпеку, свідчить The Guardian у репортажі про «лють після українського вторгнення» з боку росіян під Курськом.
«Ми були впевнені, що російська армія нас захистить», – цитує видання знехтувані сподівання людей.
Багато з них були впевнені, що російська війна їх особисто не торкнеться, проте наразі десятки тисяч залишають свої домівки у прикордонному регіоні, стверджуючи, що російська влада применшувала загрозу українського наступу.
Жителі Курська звинувачують владу і державні ЗМІ в тому, що вони «тримають їх у невіданні перед обличчям смертельної небезпеки».
Обмінний фонд: російські військові у слідчому ізоляторі в Україні
Журналісти Associated Press побували у захопленому Україною російському регіоні у рамках поїздки, організованої урядом України. Нагадаємо, російські блогери усепереч міжнародному праву закликали вважати іноземних репортерів «воєнною ціллю».
Репортери свідчать: артилерійський вогонь пошкодив пам’ятник Леніну у Суджі, а фасад будівлі місцевої адміністрації обпалений і поцяткований кулями.
АР також цитує заяву про знищення мосту через річку Сейм, озвучену прессекретаркою МЗС Росії Марією Захаровою.
Факт руйнації мосту підтвердив американский Інститут вивчення війни (ISW).
Наступ на Курськ відзначається своїми масштабами, швидкістю, діями загартованих у боях українських бригад, пише АР.
Цитуючи західних військових аналітиків, агенція стверджує, що у ньому беруть участь близько 10 тисяч українських військових.
Репортери AP побували і у слідчому ізоляторі в Україні, де десятки військовополонених їдять свої пайки «рідкого супу з капустою та цибулею», поповнивши обмінний фонд України для звільнення з російського полону її громадян.
Президент України Володимир Зеленський подякував українським солдатам і командирам за захоплення російських військовослужбовців, що сприяє «зміцненню позицій» та звільненню українських воїнів і мирних жителів, утримуваних Росією.
Україна готова надати притулок росіянам – депутатка
Deutsche Welle з посиланням на високопосадовця з України підтверджує: останні операції ЗСУ в Росії спрямовані на те, щоб «змусити Росію сісти за стіл переговорів».
Україні потрібна «сильна позиція на полі бою» перед ймовірними переговорами, сказала виданню і депутатка від партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук, додавши, що територія на Курщині може бути частиною переговорів.
Це лише частина військової операції, щоб наші регіони не були обстріляні з Курської області
Кравчук також повідомила, що українська влада отримала розвіддані, які свідчили – російські війська планували атакувати Сумську область на північному сході України з Курська.
«Тож в основному операція нашої армії дозволила [зберегти] нашу територію недоторканою, тому це є частиною самооборони», – сказала вона.
Депутатка додала, що Україні російська територія не потрібна, а вторгенння – «це лише частина військової операції, щоб наші регіони не були обстріляні з Курської області».
Кравчук каже, що Україна готова відкрити гуманітарні коридори для тих росіян, хто хотів би шукати притулку в Сумській області.
«Запах смерті» у Суджі
Репортери CNN після візиту в захоплене українцями місто Суджа пишуть про «тіла, які розкладаються на вулиці», обстріляні автомобілі та услід за іншими західними ЗМІ наголошують на пошкодженому обличчі пам’ятника Леніну.
Це сцена, до болю знайома Україні, але досі невідома Росії
«Запах смерті» вчувається кореспонденту CNN Ніку Пейтону Волшу.
«Це сцена, до болю знайома Україні, але досі невідома Росії», – пише він.
Волш додав – «супердержава часів Холодної війни не бачила вторгнення з часів нацистів» і не змогла захистити свою територію цього року.
CNN цитує місцевих мешканців, які зізналися: українські військові привезли їм «багато ящиків, свою їжу».
«В Україну», – сказав журналісту видання 90-річний місцевий мешканець на запитання, куди він хоче втекти. Його донька, племінниця та онуки вийшли заміж за українців і живуть в Україні.
За словами Волша, коли б не прибули російські сили, «вони запізняться, щоб усунути ще одну пляму на гордості Росії, котра почала вторгнення, що мало тривати лише кілька днів у лютому 2022 року».