Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, який у п’ятницю, 23 серпня, здійснить візит до Києва, може привезти для України власні мирні ініціативи, спрямовані на пошук компромісу щодо завершення війни. Тому невипадково президентом Чехії була озвучена ініціатива про вступ України до НАТО без окупованих територій, але в разі компромісу з РФ.
Про це в ефірі “Апостроф TV” розповів політолог Ярослав Божко.
Він прокоментував слова президента Чехії Петра Павела про те, що Україна могла б вступити до НАТО навіть з частиною окупованої території, якщо це сприятиме зупиненню війни.
“Я думаю, що йдеться про можливість вступу України в НАТО і поширенні юрисдикції НАТО саме на ту територію, яку контролює держава офіційно, тобто, без урахування потреби гарантовано мати під контролем усі території. На випадок, якщо, можливо, війна закінчиться без повного контролю України за територіями він озвучує певну альтернативну думку, яка дійсно циркулює в колах політиків. Але ми маємо розуміти, що в НАТО основною все ж таки залишається та позиція, що Україна буде вступати в НАТО на загальних засадах, тобто, із необхідністю повного контролю за територією”, – розповів Божко.
За його словами, і Росія, і Україна зараз перебувають у ситуації, коли в обох сторін є проблеми для ведення бойових дій.
“Чи можливі в цьому сенсі якісь компроміси з Росією в розрізі перемовин? Для них дійсно дуже мало якоїсь взаємної довіри і базових підстав для цього. Обидві сторони в цьому сенсі максимально поляризовані, їхні вимоги стають далі одна від одної, але при цьому це не вирішує фактору того, що обидві сторони ведуть війну все ж таки на межі суттєвого виснаження ресурсів. Так, для України більш чутливим є виснаження особового складу, у Росії значно більш чутливе виснаження з точки зору міжнародної економіки, технологій і ринків”, – пояснив політолог.
Божко звернув увагу на те, що теоретично вступ України до НАТО можливий після закінчення бойових дій.
“Зверну увагу, що президент Чехії наголосив саме на важливості вступу України до НАТО в разі досягнення компромісу з РФ. Утім, навряд чи серед країн-членів НАТО на сьогодні є консенсус. Але згадаймо, що в 1955 році Німеччина не була об’єднаною, але менше з тим вона стала членом НАТО. Зрозуміло, що це зовсім різні ситуації – Німеччину брали в НАТО з дуже суттєвої геополітичної необхідності, оскільки була дійсна реальна можливість що ось-ось розпочнеться Третя світова війна і вона відбудеться на території Німеччини. Тому треба було швиденько брати її під контроль, тобто, саме політичний консенсус, а не якісь суворі правила визначають, чи буде та чи інша держава в НАТО.
До речі, тема щодо незакритих конфліктів з’явилась лише 1999 року після вашингтонського саміту НАТО і це вже тоді унеможливлювало, наприклад, вступ до НАТО Грузії або Молдови. Окрім всього іншого, ми розуміємо, що наразі немає консенсусу в НАТО щодо конкретно цієї позиції, яку озвучував Петр Павел. Але у неї все ж є прихильники і вони час час від часу в країнах НАТО дають про себе знати”, – пояснив він.
Також політолог оцінив шанси на мирні переговори між Росією і Україною на другому Саміті миру.
“Саміт миру – це озвучка українського порядку денного ведення війни, по суті, це українські вимоги і спроба консолідації тих, хто до цих вимог більш прихильний. В цьому сенсі Росія, з’являючись на такий захід по суті автоматично би розписувалася в тому, що їй в цілому підходять українські умови завершення війни. Але Росія так не вважає і тому відвідувати другий саміт миру не буде. Ба більше, Росія розглядає пріоритетом не діалог з Україною, а діалог зі США, в ході якого Сполучені Штати мають дати гарантії Російській Федерації, серед яких те, що Україна не вступить до НАТО, будуть розморожені російські активи і що буде суттєве зняття санкцій.
Росія не хоче себе бачити учасником цього саміту Миру тому, що це саміт на українських умовах, а свої умови Росія окремо диктує там в межах таємної дипломатії”, – розповів Божко.
Він звернув увагу на візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України і припустив, що могло стати його причиною і мотивом.
“Як відомо, 23 серпня до Києва прибуде прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, який зараз перебуває в Польщі. Він може привезти в Київ якісь нові мирні ідеї, об’єктивно, це є єдиною реальною серйозною причиною його візиту, оскільки Україна і Індія дипломатично і політично не дуже синхронізовані, та й серйозної глобальної торгівлі між нашими країнами немає.
Отримати озброєння від Індії не вдасться, бо Україна довгий час озброювала Пакистан, а Пакистан тепер озброює Україну, а ми знаємо, що між Пакистаном і Індією дуже погані стосунки. І ще один момент – Індія залишається активним користувачем російських енергоносіїв, купуючи їх по дуже дешевих і вигідних для себе цінах. Вона обмежена, щоб якимось чином підтримувати Росію, але вона і утримується від активної прозахідної позиції. Індія – це взагалі країна, яка свого часу створила так званий третій блок з тих країн, які не хотіли ставати ні членами капіталістичного заходу, ні членами радянського соцтабору. Тому будемо чекати від Моді політичних пропозицій щодо врегулювання російсько-української війни”, – резюмував політолог.
Нагадаємо, експерт Ради зовнішньої політики “Українська призма” Олександр Краєв заявив, що візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України може бути пов’язаний з прагненням Індії стати лідером блоку країн, які не підтримують сторони російсько-української війни.