4.3 C
Kyiv
Середа, 18 Грудня, 2024

Десять найперспективніших напрямів розвитку фінтеху в Україні в огляді Костянтина Кривопуста

Найпопулярніші

На думку експерта в області міжнародного фінансового права Костянтина Кривопуста, українська фінансова система проявила неймовірну стійкість в період активної фази війни. Ба більше, ринок продовжив розвиватися, незважаючи на постійні загрози та труднощі. Які ж напрямки фінтеху в Україні є найперспективнішими після 33 років незалежності та вартими уваги тих, хто планує вихід на ринок або вже працює на ньому та хоче досягти успіху? Детальніше про це у статті.

Миттєві платежі

Минулого року Національний банк презентував нову Стратегію, яка визначає основні напрямки подальшого розвитку фінансової системи України. Зокрема, одне з ключових завдань центробанку – фінансова євроінтеграція. Регулятор планує ініціювати процес приєднання України до Єдиної зони платежів в євро (SEPA). SEPA називають аналогом SWIFT, створеним спеціально для єврозони в 2008 році. Завдяки цьому, зазначають у Нацбанку, перекази в країни ЄС для українських громадян і бізнесу стануть швидшими і дешевшими. Це також сприятиме спрощенню взаємодії українського бізнесу та громадян з ринком ЄС.

В рамках процесу інтеграції України з платіжною інфраструктурою SEPA одним із обов’язкових кроків є підключення до миттєвих кредитових переказів. З 1 квітня 2025 року системно важливі банки в Україні мають забезпечувати відправлення та приймання миттєвих кредитових переказів. А з 1 квітня 2026 року всі інші банки мають забезпечувати приймання миттєвих платежів. Як зазначають у Нацбанку, миттєві платежі дозволять зменшити вартість платежів для користувачів, сприятимуть розвитку ринку платіжних послуг та збільшенню конкуренції, позитивно вплинуть на рівень фінансової інклюзії, а також сприятимуть зростанню ВВП України за рахунок миттєвого руху коштів.

Відкритий банкінг

Розмір глобального ринку відкритих банківських послуг сягне $330 млрд до 2030 року, згідно з даними Juniper Research. А близько 97% опитаних компаній, які вже впровадили відкритий банкінг, визнають, що він приніс користь їхньому бізнесу, а саме: покращив обслуговування клієнтів, залучення клієнтів, можливість надавати нові послуги та генерувати нові потоки доходів.

Україна також підтримує глобальний тренд. Статті закону “Про платіжні послуги” щодо відкритого банкінгу наберуть чинності з 1 серпня 2025 року. Зважаючи на те, що більшість ринкових рішень розроблено на основі відкритої структури API, завдяки відкритому банкінгу відбудеться трансформація платіжного ринку, стимулювання розвитку фінтехів, з’являться нові можливості для розвитку та масштабування екосистеми, зросте рівень конкуренції серед учасників платіжного ринку.

Фінансова інклюзія

Поглиблення фінансової інклюзії населення України має на меті затверджена нещодавно Національна стратегія розвитку фінансової грамотності до 2030 року. Документ визначає п’ять ключових цілей: забезпечення якісною базовою фінансовою освітою, сприяння відповідальному фінансовому життю, створення фінансово обізнаних підприємців, просунутої цифрової фінансової грамотності та сприятливої екосистеми для її розвитку. Розвиток фінансової інклюзії вплине на зростання обсягу фінансування, наданого фізособам та МСП, зростання кількості громадян, які мають рахунки в банках, зростання обсягу безготівкових розрахунків і використання цифрових платіжних засобів.

Національні стратегії із фінансової грамотності впроваджуються у багатьох країнах. Розвиток цього напрямку в Україні надасть українцям конкретні вміння та навички для успішного фінансового життя та індивідуальної фінансової стабільності. У свою чергу, добре розвинений та інклюзивний фінансовий сектор є необхідним для досягнення сталого економічного зростання.

Віртуальні активи

На сьогодні в парламенті зареєстровано два законопроєкти, які мають внести ясність у питання регуляції віртуальних активів в Україні. Перший запропонований Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку, інший – Мінцифрою. У цих документах, перш за все, визначається регулятор ринку віртуальних активів і встановлюється ставка оподаткування операцій з віртуальними активами, а також охоплюються норми фінмоніторингу й адаптації законодавства до стандартів МіСА.

Україні необхідно запровадити такі умови для роботи індустрії, які задовольнятимуть інтереси держави, але й зможуть зацікавити локальні та іноземні компанії працювати на крипторинку України. В такому випадку ми отримаємо потужний приплив іноземних інвестицій, необхідних для розвитку та відбудови економіки. За оцінками експертів, з 2016 по 2022 рік Україна втратила $48,8 млрд доходів населення та компаній і $4 млрд податкових надходжень через відсутність крипторегуляцій.

Штучний інтелект

Україна не є винятком із загальносвітового тренду – штучний інтелект нині проникає в більшість сфер, зокрема в фінанси. Згідно з цьогорічним опитуванням Kantar Ukraine 78,7% опитаних громадян знають, що таке штучний інтелект. Значна частка українців вже мала досвід використання технологій ШІ, починаючи від взаємодії із чатботами і закінчуючи використанням побутових приладів, що містять в собі технології штучного інтелекту.

ШІ може радикально трансформувати фінансову галузь. Адже ШІ-інструменти дають фінансовим установам нові можливості для задоволення потреб клієнтів – від доступу до коштів до заощаджень та інвестицій. Штучний інтелект також допомагає банкам і фінансовим компаніям оптимізувати процеси, починаючи від кредитних рішень і закінчуючи кібербезпекою та управлінням фінансовими ризиками.

У червні Мінцифри презентувало Білу книгу з регулювання ШІ в України. Цей документ описує підхід щодо впровадження майбутнього регулювання штучного інтелекту в Україні та кроки на шляху до нього.

Кібербезпека

За прогнозами, до кінця 2025 року фінансовий збиток від кібератак у світі сягне $10,5 трлн – порівняно з $6 трлн у 2021 році. Фактично, якби кіберзлочинність була країною, вона була б третьою за величиною економікою у світі після США і Китаю.

Завдяки штучному інтелекту та програмному забезпеченню, що самонавчається, кібератаки стали більш витонченими. Крім захисту даних клієнтів, фінтех-провайдерам, банкам та іншим типам компаній потрібна ефективна стратегія кібербезпеки для своїх послуг.

Кіберзахист є одним із ключових фокусів і нової стратегії НБУ. Протягом останнього року посилення кібератак, обстріли інфраструктури та багато інших загроз, пов’язаних із повномасштабним вторгненням, впливали на стабільність роботи постачальників фінансових послуг.

Цифрове кредитування та BNPL

За результатами опитування, проведеного Українською асоціацією фінтех та інноваційних компаній, цифрове кредитування та “Купуй зараз, плати пізніше” (BNPL) належать до найбільш перспективних напрямів розвитку фінансово-технологічного сектору України в найближчі два роки – таку відповідь дали 42% опитаних.

Українські банки також відзначають попит на BNPL-сервіси, особливо серед великих ритейлерів. У спробі задовольнити цю потребу вже найближчим часом банки та фінтех-компанії можуть представити повноцінні BNPL-моделі.

Щодо глобальних перспектив, то за даними Yahoo Finance розмір світового ринку BNPL досягне $725,36 млрд до 2030 року із середньорічним темпом приросту в 22,2%.

Управління особистими фінансами

Повномасштабна війна призвела до втрати джерел доходів та зниження платоспроможності населення. Фінансові проблеми спонукають людей скорочувати витрати та ретельно їх планувати, шукати можливості для заощаджень. Внаслідок цього зростає попит на інструменти, що допомагають управляти особистими фінансами й ухвалювати вірні рішення.

У світі тренд на програми для управління власним (або ж сімейним) бюджетом також актуальний ще з початку пандемії. За прогнозами Verified Market Research, оцінка глобального ринку програмного забезпечення для особистих фінансів може сягнути понад $1,42 млрд до 2026 року.

Тож перспективи фінтех-компаній у розробці мобільних застосунків для керування особистими фінансами важко переоцінити. Використовуючи переваги відкритого банкінгу та технології штучного інтелекту, фінтехи можуть розробити низку корисних продуктів, які дозволять користувачам відстежувати різні грошові потоки, планувати витрати, заощаджувати кошти та навіть примножувати капітал.

ESG

Імплементація стандартів ESG у роботу українського бізнесу та, зокрема, фінансових інститутів є необхідним для тих установ, які планують активно співпрацювати з міжнародними донорами та інвесторами для відбудови України. Адже в усьому світі сталий розвиток – це потужний довгостроковий тренд.

Ще в 2021 році в рамках співпраці з IFC Національний банк розробив дорожню карту з розвитку сталого фінансування в Україні, яка передбачала імплементацію ESG-факторів у систему корпоративного управління банків і небанківських фінустанов, управління екологічними та соціальними ризиками, відбір проєктів для фінансування лише з урахуванням їх ролі для сталого розвитку, обов’язковість розкриття фінансовими установами інформації про сталий характер їх діяльності. Через повномасштабне вторгнення політика щодо сталого фінансування була оновлена, проте зрозуміло, що ESG-стандарти стають базовими для ведення бізнесу в усіх розвинених країнах та охоплюють усі сфери економіки.

Цифрові сервіси для МСБ

Спрощення доступу МСБ до фінансування, запуск нових фінансових інструментів, зокрема дистанційне відкриття рахунків і депозитів, а також сприяння залученню додаткового капіталу – це ті перспективні напрямки, на яких необхідно зосередитись задля підтримки українського бізнесу та відновлення його після перемоги.

Цікаве

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Останні новини