Ніяких кросівок, джинсів та макіяжу
В радянські часи існувало багато заборон, цензури та стереотипів, які також стосувалися і шкіл. Навчання в СРСР пов’язували не тільки зі знаннями, формою та першим дзвінком, а й з суворим контролем зовнішності, охайності та дотриманням правил.
“Телеграф” розповість про 5 заборон у радянських школах, які здивують сучасних дітей.
Заборона №1. Не прибране волосся, короткі спідниці та макіяж.
Окремою частиною радянської пропаганди був контроль зовнішнього вигляду школярів. Обмеження стосувались усього: від зачісок та наявності сережок до довжини спідниці. Дівчатам в СРСР заборонялось ходити до школи з розпущеним волоссям, якщо воно не коротке. Зачіску довжиною від плечей треба було збирати у коси або пучок. Сережки можна було носити лише у вухах і те, тільки цвяшки чи мінімалістичні прикраси.
Спідниця мала бути певної довжини, а у закороткому вбранні не пускали до школи. Дівчатам забороняли носити штани. Користування будь-якою декоративною косметикою забороняли. Декого вчителі навіть змушували вмиватися.
До хлопців було менше вимог, але вони обов’язково, як і всі у школі, повинні були носити чистий та попрасований одяг.
Заборона №2. Кросівки.
Дітям в школу дозволяли носити лише туфлі, а на уроки фізкультури — кеди. Кросівки строго заборонялись навіть для занять спортом у стінах навчального закладу. Дівчатам дозволялось носити туфлі на невисоких підборах, а за не виконання вимоги — викликали батьків або не допускали до уроків.
Заборона №3. Джинси.
До школи учні мали ходити лише у радянській формі, яка мала принцип — білий верх та чорний низ. Носити джинси, спортивні штанів, окрім фізкультури, заборонялось. До того ж сорочки, блузки мали бути світлі та однотонні, без яскравих візерунків. Вчителі також дотримувались цих правил.
Заборона №4. Жувальні гумки.
Попри велику популярність гумок в СРСР їх забороняли приносити у школу, а тим паче жувати на уроках. Вчителі змушували дітей публічно їх випльовувати, виганяли з класу, лякали хворобами (зокрема гастритом і виразкою), навіть вичитували на класних годинах (чи загальних зборах) і викликали батьків до школи.
Заборона №5. Кулькові ручки.
У радянських школах до 70-х років учні писали виключно пір’яними (чорнильними) ручками, які заправлялися. Коли ж на Заході з’явились та стали популярними кулькові ручки, у СРСР їх суворо заборонили. “Офіційною” версією вчителів стало пояснення, буцімто такі ручки заважають формуванню красивого почерку та навіть викривлюють поставу через нібито перенапруження м’язів. Дехто навіть казав про “отруйні пари”, які начебто містилися в пасті кулькової ручки.
Раніше “Телеграф” писав, як святкували День знань в СРСР та що розповідали на ленінському уроці “миру”.