На початку повномасштабного вторгнення Росія поставила перед Чорноморським флотом чотири ключові завдання: блокада українського узбережжя, морська десантна операція, підтримка сухопутних військ на приморському напрямку та завдання ракетних ударів по території України. Проте через два з половиною роки Україні вдалося не лише розблокувати зерновий коридор, а й змусити Чорноморський флот тікати з Криму та переховуватись у Новоросійську. Разом з експертами ми проаналізуємо, наскільки боєздатним залишається Чорноморський флот Росії та які поставлені задачі на початку війни провалились?
Україна задає тренди
«Шарк» з англійської – «Акула» – це позивний командира центру безпілотних морських засобів Головного управління розвідки України.
«Акули завжди різних поганців з’їдають», – жартує «Шарк».
Як боротись з безекіпажними катерами, де людей немає, екіпаж в одному місці, а «москіти» вже налітають, як їм протидіяти – росіяни просто не знали
Він не показує свого обличчя, його особа засекречена. Єдине, що готовий розказати про себе – в минулому «Шарк» бойовий водолаз. А тепер в бій він веде морські дрони. Атакують групами, кожен виконує своє завдання.
«Це створює певний хаос для противника, коли він не розуміє, з якого боку до нього підходить засіб. Зрозуміло, що перші два, три, чотири можуть бути уражені черговими засобами ураження противника, які знаходять на кораблях, а решта вже далі виконують місію. В цьому випадку головне здійснити перше ураження корабля. Після того починається паніка, а далі справа за пілотами», – каже «Шарк», командир центру безпілотних морських засобів ГУР МО України.
За 2023 рік Сили оборони України завдали близько 200 ударів по території Криму та кораблях Чорноморського флоту, в середньому – через день. Їх діставали в акваторії Чорного та Азовського морів, а також у портах. В хід йшли ракети різного типу та український винахід – морські дрони, які змінили формат ведення війни на морі.
«Перші удари морських дронів повністю перевернули формат ведення війни. Готувались до війни «корабель проти корабля», «авіація проти корабля». А як боротись з безекіпажними катерами, де людей немає, екіпаж в одному місці, а «москіти» вже налітають, як їм протидіяти – росіяни просто не знали», – каже Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI».
Десантна операція провалилась
У Чорноморському флоті в строю зараз, мабуть, 5 з 13 великих десантних кораблів, решта – потоплені або серйозно пошкоджені
Одне із завдань, яке стояло перед флотом Росії та від якого вони досі не відмовилися – десантна операція на узбережжі Одеської області. На початку повномасштабного вторгнення Чорноморський флот Росії мав сім десантних кораблів, додаткові шість встигли зайти з Балтійського, Північного та Тихоокеанського флотів РФ.
«Кожен великий десантний корабель може взяти 300 морських піхотинців з технікою, з БТР-ми і танками. Тобто це бригада морської піхоти з технікою. В них стало 13 великих десантних кораблів. Вони готували потужну десантну операцію на узбережжі Одеської області. Вони намагалися це зробити, але в них не вийшло. Чому не вийшло? Тому що Військово-морські сили України, при тому, що ми відчували свою слабкість в корабельному складі, дуже потужно розвивали берегову оборону: берегову артилерію, берегові ракетні комплекси», – каже Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень.
З десяток десантних катерів Чорноморського флоту РФ наразі виведено з ладу або повністю знищено. Також на дно пішли три великі десантні кораблі: «Саратов», «Новочеркаськ» та «Цезар Куніков». Ще п’ять – «Оленегорський горняк», «Мінськ», «Ямал», «Азов», «Костянтин Ольшанський» – було пошкоджено.
«В Чорноморському флоті в строю зараз, мабуть, п’ять з тринадцяти тих, що були, великих десантних кораблів, решта – потоплені або серйозно пошкоджені. Тобто загроза висадки десанту на Одеському узбережжі мінімізована», – аналізує Андрій Клименко, керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень.
Найбільша загроза – носії «калібрів»
Найбільшу загрозу для України становлять носії крилатих ракет. За понад два роки українським силам вдалося вразити два такі кораблі проєкту «Каракурт» – «Аскольд» та «Циклон» і підводний човен «Ростов-на-Дону». Це бойовий потенціал у 20 ракет, який тепер не становить небезпеки. За словами речника ВМС України Дмитра Плетенчука, на озброєнні в Чорноморському флоті залишається щонайменше 8 носіїв крилатих ракет. Кількість атак по Україні з моря значно зменшилася, проте загроза не зникла.
У них якісь великі проблеми з цими корабельними ракетами «калібр» і проблеми з їх кількістю
«Це три підводні човни – проєкту 636, проєкт «Варшавянка», два з них виходять в море періодично, хоча вже кілька днів їх взагалі немає. Один стоїть останнім часом в гавані, може, у нього обслуговування або технічні складнощі якісь. Але по факту – три одиниці у них є. Це три «Буян-М» проєкту – малі ракетні кораблі. У кожного по вісім ракет може бути. У підводних човнів – по чотири. І два фрегати: «Адмірал Ессен», «Адмірал Макаров» – теж по вісім пускових. П’ятдесят дві ракети загалом є потенціал», – розповідає Дмитро Плетенчук, речник ВМС України.
Андрій Клименко не виключає, що зменшення інтенсивності обстрілів з моря може бути пов’язане з проблемами на виробництві та нестачею ракет.
«За 12 місяців 2023 року близько 245 одиниць ракет калібр було випущено з кораблів Чорноморського флоту по території України. А за перші 4 місяці цього року – 15. Можна перемножити: 3 на 15 –це 45 і порівняти з цифрою 245. Тобто, у них якісь великі проблеми з цими корабельними ракетами «калібр» і проблеми з їх кількістю, скоріше за все. Є інформація про те, що виробництво цих ракет, в яких, як в будь-якій російській ракеті, купа електроніки західного виробництва, там є теж якісь проблеми», – каже Андрій Клименко.
Втеча у Новоросійськ
Після потужних атак по військових об’єктах у Криму та по кораблях – флот змушений тікати до Новоросійська, а також зменшити свою присутність у Чорному морі. За понад два роки війни Чорноморський флот РФ втратив 30% свого бойового ядра. Боєздатними залишаються близько 60 бойових кораблів та катерів, а також 150 суден забезпечення.
«Російський чорноморський флот зараз перебуває у стадії послаблення свого бойового потенціалу. Всі нові кораблі побудови після 2014 року і підводний човен були перебазовані з Криму до Новоросійська, де зараз стоять. Якщо на початку війни росіяни мали в морі щоденно 50-55 кораблів і суден, в середньому, то зараз бувають дні, що жодного корабля в морі немає», – каже Андрій Риженко, капітан 1 рангу, заступник начальника штабу ВМС України (2004-2020).
«Де флот?! Його немає»
Де флот? Його немає! Це справді перемога ворога, але це просто факт. Це факт поразки і його треба прийняти
На початку повномасштабного вторгнення перед Чорноморським флотом РФ стояли чотири ключові завдання: блокада українського узбережжя, морська десантна операція, підтримка сухопутних військ на приморському напрямку та завдання ракетних ударів по території України. Рік тому українській стороні вдалося відновити морський експортний коридор і частково зняти блокаду. Десантна операція провалилася.
«З чотирьох задач вони можуть виконувати дві – півтори. Поразки і неспроможність до виконання бойових завдань призвели до того, що зняли двох командувачів Чорноморським флотом і командувача Військово-морським флотом. Я так бачу, що всі ці чотири задачі перетворились на одну єдину – зберегти флот», – Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI».
Те, що російський флот більше не контролює ситуацію на Чорному морі, визнав навіть депутат Держдуми Росії Євген Федоров на одному з ефірів російському радіо.
«Де флот? Його немає! Це справді перемога ворога, але це просто факт, факт перемоги ворога. А те, що кораблі десь там залишилися, десь у Севастополі стоять чи Новоросійську, ну, напевно, стоять. Але як це взагалі? Їх немає з погляду стратегічної бойової одиниці. Вони не контролюють Чорне море. Це факт поразки і його треба прийняти».
Війна на морі – це комплекс спецоперацій, зокрема проти берегової військової інфраструктури. Більшість з атак по території півострова Крим були спрямовані саме в райони зосередження берегових ракетних комплексів, радарів та систем ППО Росії. І саме знищення цієї інфраструктури дає змогу ЗСУ підходити ближче до Криму та вражати кораблі Чорноморського флоту Росії.