Декілька років поспіль Україна підтверджує свій статус одного зі світових криптовалютних хабів, що відображається у відповідних рейтингах. При цьому крипторинок у нашій країні функціонує фактично поза вітчизняним правовим полем, оскільки на сьогодні відповідного законодавства просто немає. “Апостроф” з’ясовував, про що свідчить високе місце України у глобальному рейтингу прийняття криптовалют, і коли в країні, нарешті, може з’явитися законодавство про криптоактиви, що відповідає європейським стандартам.
Україна стабільно входить до ТОП-10 країн за рівнем використання криптовалют. Це випливає із даних аналітичної компанії Chainalysis, яка щороку публікує відповідні рейтинги.
У 2024 році наша країна у глобальному рейтингу прийняття криптоактивів опинилася на шостому місці – попереду лише Індія, Нігерія, Індонезія, США та В’єтнам.
Щоправда, ми навіть трохи здали позиції, оскільки у 2023 році у цьому рейтингу займали п’яту сходинку, а у 2022-му – аж третю.
При цьому в нашій країні досі немає законодавства, яке регулювало б ринок криптовалют.
Перші спроби “легалізувати” крипту робилися ще в 2017-2018 роках, а в 2022 році був прийнятий і підписаний президентом закон “Про віртуальні активи”, який, однак, так і не набув чинності, оскільки не було вирішено податкових та інших питань, пов’язаних із крипто-законодавством.
З того часу ведеться робота над новим законом, до якої залучено Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Міністерство цифрової трансформації, Національний банк України. Були прогнози, що закон ухвалять до кінця 2023 року, проте вже й 2024-й наближається до завершення, але жодного регулювання віртуальних активів, до яких належать і криптовалюти, в Україні досі немає.
Зворотний бік крипти
В Україні з ентузіазмом сприйняли новину про те, що наша країна опинилася серед світових крипто-лідерів (навіть незважаючи на те, що, як було зазначено вище, у минулі роки наші позиції були кращими).
На криптовалютний успіх країни вже відреагувало Міністерство цифрової трансформації.
“Навіть в умовах війни ми продовжуємо утримувати високі позиції в міжнародних рейтингах. Щоб не тільки зберегти цей темп, а й досягти ще більшого розвитку сфери, потрібно легалізувати крипторинок… Легалізація криптоіндустрії стимулюватиме розвиток цифрової економіки, підвищить інвестиційну привабливість України та залучить іноземні інвестиції, необхідні для підтримки економіки“ , – йдеться у прес-релізі міністерства, розміщеному у Facebook.
Однак як українцям сприймати наше високе місце у світовому крипто-всесвіті? Чи добре це, чи, навпаки, погано для економіки та країни в цілому, особливо з огляду на той факт, що ринок віртуальних активів фактично перебуває поза правовим полем України?
“Це не добре і не погано”, – говорить у розмові з “Апострофом” колишній радник Мінцифри Андрій Дубецький, який працював у міністерстві, коли там розроблявся законопроєкт про віртуальні активи. – Криптовалюта, насамперед, базується на технології, і будь хто може її використовувати. Ви можете створити “гаманець” приблизно так саме, як e–mail. Така популярність (криптовалюти) викликана потребою рухати капітал. Країна перебуває у війні, купа людей мандрують світом, мають якісь стосунки, і це певною мірою спрощує, прискорює їхні стосунки – економічні чи особисті”.
За його словами, відсутність законодавства у сфері віртуальних активів позбавляє насамперед бізнес чіткого розуміння, як працювати з криптою в Україні. Водночас правовий вакуум не заважає українцям користуватися відповідними сервісами інших країн.
“Коли ви використовуєте якийсь “гаманець”, обмінник чи будь-який інший сервіс, ви можете для цього обирати європейських провайдерів та через них працювати”, – пояснив експерт.
Економіст, колишній член Ради Нацбанку України Віталій Шапран вважає, що високе місце у криптовалютному рейтингу не має бути приводом для гордості для співвітчизників.
“Україна – країна з “тіньовою” економікою. У нас “тінь” займає від 40% до 50%, війна дещо збільшила роль офіційного сектору, але кардинально мало що змінила, – сказав він у коментарі виданню. – ТОП-місця у рейтингу використання криптоактивів – це просто відображення існуючих процесів в економіці. Крім того, криптовалюта підживлює корупційні процеси. Пишатися тут нема чим, тому варто імплементувати європейське регулювання цього ринку та посилювати фінансовий моніторинг за юрособами, які є учасниками цього ринку”.
Повільно та складно
Власне криптовалютне законодавство зараз і розробляється з урахуванням рекомендацій Європейського Союзу. Разом з тим, робота над ним йде досить важко, дискусії між учасниками процесу зачіпають різні аспекти роботи ринку віртуальних активів.
Проте не можна говорити, що якесь відомство в Україні виступає однозначно проти легалізації крипти. За словами співрозмовників видання, у всіх є розуміння того, що це необхідно, з огляду на вимоги часу.
Зокрема, перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк відкидає припущення про те, що хтось зі стейкхолдерів – чи то Національний банк, уряд, або самі народні депутати – штучно гальмує розробку та ухвалення законодавства про віртуальні активи.
“Ні, там триває робота” , – коротко сказав він, відповідаючи на запитання “Апострофа”.
За його словами, “легалізувати” крипту не так просто, як це може здатися на перший погляд. З одного боку, законодавство не повинно бути надто м’яким, оскільки в цьому випадку через Україну відмиватимуть гроші всі наркокартелі світу та терористи, а нашу країну за це помістять у “чорний” список FATF.
Також тривають дискусії щодо оподаткування – що саме і як має оподатковуватись. Очевидно, що Україна не має стати “податковою дірою” для всього світу, але й надто суворим режим регулювання бути не повинен. Це стосується не лише сфери оподаткування, а й законопроєкту в цілому.
Железняк нагадав, що технічну допомогу у підготовці законодавства про віртуальні активи Україні надає МВФ. Він висловив упевненість, що до кінця року у цьому питанні буде досягнутий прогрес (до речі, кінець 2024 року визначено у меморандумі з фондом часом завершення роботи над законопроєктом – “Апостроф”).
Таким чином, найімовірніше, до кінця поточного року закон про крипту прийнятий не буде. Однак є непогані шанси, що роботу над відповідним документом буде закінчено, і можливо, він до цього часу навіть буде спрямований на розгляд до парламенту.