У проєкті держбюджету на 2025 рік, який Кабінет міністрів направив на ухвалення Верховною Радою, мінімальну зарплату та прожитковий мінімум, до якого прив’язано багато соціальних виплат, пропонується зберегти на поточному рівні. “Апостроф” з’ясовував, із чим пов’язане таке рішення, і як воно вплине на зростання пенсій наступного року.
Кабінет міністрів затвердив проєкт держбюджету на 2025 рік та передав його до Верховної Ради на розгляд. Як і поточного року, у наступному сектор безпеки та оборони буде у пріоритеті фінансування – воно становитиме 2 трильйони 223 мільярди гривень при загальному обсязі витрат 3 трильйони 644 мільярди гривень.
Витрати на соціальні потреби у проєкті бюджету затверджено на рівні 419,2 мільярда гривень, з яких 237,9 мільярда гривень будуть направлені Пенсійному фонду. На допомогу малозабезпеченим сім’ям та особам у складних життєвих обставинах зарезервовано 127,9 мільярда гривень, на надання пільг та субсидій – 42,3 мільярда гривень.
При цьому базові соціальні стандарти у проєкті бюджету на 2025 рік зберігаються на рівні 2024 року. Йдеться про мінімальну зарплату та прожитковий мінімум.
Нагадаємо, “мінімалка” цього року збільшувалася двічі – з 1 січня її розмір зріс із 6700 гривень до 7100 гривень, а з 1 березня – до 8000 гривень. Таким він і залишиться у наступному році.
Також на рівні поточного року заморожено прожитковий мінімум, його розмір становить 2920 гривень.
Бідні стануть ще біднішими
Чому показники мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму такі важливі?
До прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (він менший за середній прожитковий мінімум і на сьогодні становить 2361 гривню), прив’язаний розмір мінімальної пенсії.
За словами колишнього міністра соціальної політики та віце-прем’єра України у 2014-2019 роках Павла Розенка, до прожиткового мінімуму прив’язані пенсії близько 2,5 мільйона пенсіонерів, і йдеться про найбідніших громадян. Це і селяни, які ще з радянських часів працювали за мізерну зарплату, і деякі бюджетники з низькими доходами, і підприємці, котрі в “лихі 90-ті” працювали напівлегально, а тому не заробили собі на гідну пенсію.
“Залишити їх сьогодні один на один з їхніми проблемами і не індексувати їм пенсію хоча б на рівень інфляції (у 2025 році вона очікується на рівні 9,5% – “Апостроф”) – абсолютно помилкове рішення”, – заявив експерт у коментарі виданню.
Крім того, до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, прив’язані кілька десятків видів соціальних виплат, зокрема виплати людям з інвалідністю, виплати внутрішньо переміщеним особам, виплати при народженні дитини, субсидії.
За словами Розенка, очевидно, що пенсіонери та представники інших уразливих верств населення не виводять свої гроші в офшори, не скуповують на них закордонну нерухомість, а витрачають усе всередині країни, причому на найнеобхідніше, що у переважній більшості виробляється в Україні. І чим менше люди витрачають, тим менше грошей потрапляє в економіку.
Водночас принаймні одне підвищення пенсій у 2025 році має відбутися. Йдеться про традиційну індексацію, яка щорічно проводиться у березні. У пояснювальній записці до проєкту бюджету на наступний рік йдеться про те, що гроші на такий перерахунок у Пенсійного фонду будуть. До того ж, раніше урядовці також заявляли, що індексація пенсій у 2025 році відбудеться (наскільки підвищаться пенсії, стане відомо наступного року).
Щодо мінімальної зарплати, то її зростання позначається фактично на всьому ринку праці.
“Насамперед, мова йде про бюджетні установи, але за ними підтягується і приватний сектор, – розповідає Павло Розенко. – Крім того, до мінімальної зарплати прив’язаний ЄСВ, і (при збільшенні розміру “мінімалки”) люди платили б більше ЄСВ до Пенсійного фонду, а також у більшому розмірі ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) до бюджетів усіх рівнів”.
Тобто заморозка “мінімалки” стане причиною того, що до бюджету потрапить менше грошей, ніж могло б, а Пенсійний фонд матиме менше коштів для підвищення пенсійних виплат.
Грошей справді немає
Чому все ж таки уряд відмовився від підвищення базових соціальних стандартів?
Відповідь на це питання банальна і лежить на поверхні – країні, що воює, хронічно не вистачає грошей.
“Немає грошей на соціальні потреби, тому що вони фінансуються з коштів закордонної допомоги, і ця допомога принаймні не збільшується” , – сказав “Апострофу” експерт CASE Україна Володимир Дубровський.
Крім того, залишаючись вдячними нашим закордонним партнерам, нагадаємо, що з наданням їхньої допомоги час від часу відбуваються затримки, як, наприклад, на початку поточного року було з фіндопомогою від США.
Українські бюджети останніх років виконуються із значним дефіцитом. У 2025 році він має становити 19,4% ВВП або понад 1,5 трильйона гривень. Тому дефіцит коштів – це, на жаль, об’єктивна реальність.
З мінімальною зарплатою трохи складніше.
“Мінімальна зарплата у нас відіграє більше фіскальну роль – чимало підприємств у приватному секторі виплачують офіційно лише мінімальну зарплату, а решту – у “конвертах”. І для того, щоб збільшити від них податкові надходження, піднімають мінімальну зарплату, – розповідає Володимир Дубровський. – Але насправді це досить поганий спосіб, оскільки в деяких районах мінімальна зарплата справді відіграє певну роль, а тому це (підвищення “мінімалки”) просто заганяє у повну “тіньову” зайнятість тих, хто погоджується працювати навіть за меншу зарплату” .
Він також нагадав, що податкові виплати тих, хто працює на єдиному податку першої та другої груп, прив’язані до мінімальної зарплати, відповідно збільшення її розміру також призводить до підвищення податкових виплат з їхнього боку.
Проте експерт сумнівається, що уряд, заморожуючи мінімальну зарплату, керувався міркуваннями про неприпустимість тиску на бізнес, насамперед малий, оскільки дії влади зазвичай свідчать про протилежне (до речі, 17 вересня Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроєкт про підвищення податків).
“Цілком можливо, що підвищувати мінімальну зарплату, не підвищуючи при цьому прожитковий мінімум, було б зовсім нахабно”, – припустив Володимир Дубровський.
Глибока “заморозка”
Проєкт бюджету, перш ніж він стане законом, розглядатиметься у комітеті Верховної Ради з питань бюджету, після чого його винесуть на розгляд до сесійної зали. Депутати спочатку проголосують за нього у першому читанні, потім його, швидше за все, відправлять уряду на доопрацювання, після чого документ потрапить в Раду на друге та остаточне читання.
На кожному із зазначених етапів показники бюджету, у тому числі мінімальна зарплата та прожитковий мінімум, можуть бути скориговані.
“Теоретично, це можливо”, – сказав “Апострофу” член бюджетного комітету Ради Олексій Гончаренко.
А практично?
Ці показники бюджету не змінюватимуться, заявив у розмові з виданням перший заступник парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
“Безумовно, внесення змін до проєкту бюджету – це повноваження Верховної Ради, але, якщо чесно, я в це не вірю, – приєднується до дискусії Павло Розенко. – Депутати у проєкті бюджету відстоюватимуть свої “хотєлки” – гроші на округи, на дороги, на соціально-економічний розвиток. І якщо це буде враховано, вони проголосують за бюджет і виправдовуватимуть усе тим, що у нас війна, і грошей немає, що нам щось не дають міжнародні партнери”.
До речі, погана (ще поганіша) новина полягає в тому, що уряд збирається заморозити мінімальну зарплату та прожитковий мінімум не лише у 2025 році, але й у наступні два роки, що випливає з ухваленої нещодавно Бюджетної декларації на 2025-2027 роки.
“Який сигнал подається всередині країни? – міркує Павло Розенко. – Створюється Міністерство повернення українців, але куди повернення – щоб тут жебракувати?”.