як це може вплинути на перебіг війни
(www.radiosvoboda.org)

Володимир Михайлов

Тимофій Рожанський

Американський Інститут вивчення війни (ISW) пише: якщо ЗСУ продовжать бити по тилових російських логістичних об’єктах на території РФ, це призведе до ширшого оперативного тиску на російських військових. Зокрема йдеться про удари по складах боєприпасів в Торопці, які можуть змусити російське військове командування схвалити рішення про реорганізацію і розосередження систем підтримки і логістики в Росії для пом’якшення наслідків таких ударів. Аналітики нагадують, що така ситуація вже була влітку 2022 року, коли українські війська здійснили серію ударів HIMARS по російських складах на території окупованої України. Це знизило ефективність російської логістики на той час.

Тож як повторні удари по складах боєприпасів вплинуть зараз на перебіг бойових дій, думки експертів записав телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю Голосу Америки.

Удар по складах боєприпасів у місті Торопець змусив спрацювати системи моніторингу землетрусів. Цей ракетний арсенал у 2018 році відкривав екс-заступник міністра оборони Росії Дмитро Булгаков. Тоді в ефірі російських телеканалів він розповідав, як сховище арсеналу на 240 тонн боєприпасів і ракет здатне забезпечити їхнє збереження та вибухо- і пожежобезпеку.

А 18 вересня 2024 року місцеві жителі Торопця знімають на відео численні вибухи та пожежу на території 107 арсеналу головного ракетно-артилерійського управління. Супутники НАСА фіксують у цьому районі супутникові аномалії. Моніторингові сервіси повідомляють про землетрус у Торопці магнітудою від 2 до 2,8.

Місцева влада коротко повідомляє про пожежу в Торопці. Губернатор Тверської області Ігор Руденя оголошує про часткову евакуацію населення та на тлі детонації боєприпасів дає короткий коментар.

«Відпрацювала система ППО міністерства оборони, БПЛА було збито, під час падіння виникла пожежа. Нині займаємося евакуацією нашого населення. УВС, Росгвардія – усі перебувають на місці, військові. Йде робота за планом», – каже він.

Що ж саме горить та вибухає у місті, на офіційному рівні не повідомляють. А мешканцям Тверської області приходять на телефони повідомлення від МНС із погрозами про кримінальне переслідування, якщо вони викладатимуть у мережу відео з вибухами та пожежами. Однак у мережі все ж таки з’являються численні кадри зі зруйнованими будинками в Торопці.

У другій половині дня 18 вересня місцева влада дозволила жителям повернутися до міста. Губернатор Ігор Руденя звітує: громадяни серйозно не постраждали, загиблих немає. У той же час державні інформагентства з посиланням на МОЗ Росії повідомляють, що внаслідок атаки на Тверську область госпіталізовано 13 людей. Близькі до російських силовиків телеграм-канали Baza та Mash передають, що постраждалих від 17 до 20 осіб.

Але ніхто не каже про долю військових. Згідно з повідомленням телеканалу «Зірка», у самому арсеналі жили щонайменше 200 військовослужбовців.

Російська Z-блогерка Анастасія Кашеварова пише: ймовірно, на підірваному складі у Торопці загинули десятки російських військових.

«Ще у 2018 році Булгаков озвучував, що у Торопці лише госпблок на 200 військовослужбовців передбачено. Скільки ж там загинуло наших, і судячи з вибухів і кадрів – від тіл нічого не залишилося».

За даними української сторони, на складі зберігалися ракети для «Градів», С-300 та С-400, а також балістичні ракети для «Іскандерів». Крім того, там починали створювати запас північнокорейських балістичних ракет. Як пише видання «Агентство», уражений арсенал – один із 13 складів, які будували у 2015 році в рамках програми вдосконалення системи зберігання боєприпасів. На нього витратили понад три з половиною мільярди рублів (близько 40 мільйонів доларів США).

Президент України Володимир Зеленський своє вечірнє звернення 18 вересня розпочав із подяки українській армії за точний удар по території Росії. Володимир Путін удару по складу не коментував.

Відстань від складу до кордону з Україною становить близько 500 км.

Про те, як втрата такого великого складу боєприпасів може вплинути на фронт, – в ефірі цього часу розповів український військовий експерт Владислав Селезньов.

За словами військового експерта, 107-й склад ГРАУ – один із 13 найбільших складів артилерійського озброєння та боєприпасів у Росії. Втрата такого рівня в перспективі може позначитися на інтенсивності ведення бойових дій на півночі Харківської області або на території Курської області, бо саме цей склад у Торопці забезпечував усім необхідним російське угруповання військ, яке діяло на цих ділянках фронту.

Як повідомив Владислав Селезньов, на складі боєприпасів зберігалися ракети до реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», мінометні міни, а також артилерійські снаряди 152 та 122 калібру.

Також він зазначив, що це не перша схожа операція українських збройних сил.

«Давайте згадаємо прильоти українських дронів по території складу артилерійського озброєння в районі населеного пункту Солдатське у Воронезькій області, прильоти українських «Нептунів» по території артилерійського складу неподалік тимчасово окупованого Маріуполя. У принципі те, що зараз роблять українські сили оборони – це така стабільна діяльність, спрямована на максимальне послаблення бойового потенціалу російської армії», – сказав експерт.

Владислав Селезньов окреслив ще одну велику проблему російської армії: на всій території Росії розташована велика кількість об’єктів стратегічного значення, а засобів ППО вкрай мало. «Українська армія системно та методично знищує окремі елементи російської протиповітряної протиракетної оборони, тому російський Генеральний штаб має і змушений ухвалювати досить непопулярні рішення: прикривати ті об’єкти, які він вважає пріоритетними, і, відповідно, залишати без належного захисту інші об’єкти, – впевнений він.

– Я думаю, що росіяни в цьому випадку сподівалися на те, що 480 км, які відокремлюють цей склад від кордону з Україною, слугуватимуть надійним захистом. Та й плюс ті самі очікування від того, що свого часу було збудовано дуже серйозні споруди та постійно проводилися заходи щодо підвищення рівня захищеності цього об’єкта, також відіграли свою роль. Але, як бачимо, не допомогло».

• Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в російські регіони регулярно прилітають бойові дрони, внаслідок чого є руйнування і жертви. Міноборони Росії стверджує, що атаки ведуться з українського боку.
• Київ заявляв, що удари по Росії спрямовані проти військової, енергетичної і транспортної інфраструктури, які є ключовими для воєнних зусиль Москви.
• Російська влада майже ніколи не повідомляє про повний масштаб шкоди, завданої українськими ударами.