Нереалізовані збитки американських банків перевищили півтрильйона доларів, що породило розмови про можливість повторення найближчим часом подій “великої рецесії” 2008 року. “Апостроф” розбирався, наскільки великі ризики нової світової фінансової кризи, і якими можуть бути її наслідки для України.
У другому кварталі 2024 року нереалізовані збитки американських банків за цінними паперами досягли 512,9 мільярда доларів, що майже в сім разів більше, ніж у розпал фінансової кризи 2008 року. Про це свідчать дані Федеральної корпорації зі страхування депозитів (Federal Deposit Insurance Corporation, FDIC).
Найбільшим власником нереалізованих збитків серед банків США є Bank of America, який має їх на 111 мільярдів доларів.
Порівняння з подіями 2008 року прогнозовано наводять на думки про нову фінансову кризу.
Така криза можлива, але не неминуча, попереджають іноземні та вітчизняні фахівці.
При цьому вже важливо те, що ситуація контролюється.
“Цифри справді можуть звести з розуму, але всі все бачать – це бачать банки, це бачить регулятор“, – розповідає у коментарі “Апострофу” фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
За його словами, ще під час світової фінансової кризи 2008 року банки почали формувати резерви, які на сьогодні є досить великими, що є певним запобіжником від великих фінансових потрясінь.
До того ж, уряди практично всіх країн світу тоді почали заливати кризу ліквідністю, що й допомогло зрештою її подолати.
“Коли система накачується грошима, ми бачимо роздуті баланси, роздуті бюджети, роздуті збитки. Тут найголовніше – які резерви”, – резюмував Андрій Шевчишин.
Від кризи до кризи
Під час фінансової кризи 2008 року, яка отримала назву “велика рецесія” (за аналогією з “великою депресією” у першій половині XX століття), головними “ліками” стали фінансові вливання та зниження відсоткових ставок практично до нуля (це значно здешевлювало кредитування, що, своєю чергою, стимулювало розвиток економіки).
У 2015 році розпочався період повільного збільшення ставок, який, втім, перервався у 2020 році через необхідність боротьби з “ковідною” рецесією.
Однак у 2022 році Федеральна резервна система США (ФРС, виконує функції центробанку) була змушена відновити процес підвищення процентних ставок, щоб уповільнити інфляцію (до цього призвело зниження ставок і накачування глобальної економіки грошима). Свого піку в 9,1% зростання цін у США досягло в середині 2022 року. Однак у серпні 2024 року інфляція у США була зареєстрована на рівні 2,5%. Прогноз інфляції ФРС до кінця 2024 року – 2,3%, на 2025 рік – 2,1%.
У зв’язку з покращенням інфляційного прогнозу ФРС 18 вересня 2024 року знизила відсоткову ставку до 4,75–5,25% річних із 5,25-5,5%. До цього ставка понад рік перебувала на максимальному рівні протягом останніх 20 років.
Яке все це має відношення до нинішніх збитків американських банків та ймовірності нової світової фінансової кризи? Справа в тому, що згідно з оцінками експертів, описана вище ситуація може спровокувати кризу у разі збереження високих темпів інфляції та високих процентних ставок. Тоді як тенденція на сьогодні швидше зворотна.
“Цьогорічні збитки дещо іншої властивості, ніж ті, що були минулого разу (2008 року). Тому тут головне питання не в обсязі збитків, а в їх структурі, – пояснює в розмові з “Апострофом” експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексій Кущ. – Минулого разу вони були пов’язані з кредитами, у тому числі іпотечними, які не поверталися, відповідно гроші були просто втрачені. Зараз збитки пов’язані з тим, що банки купували дуже багато державних облігацій, і купували їх, коли ставки були на нульовому рівні. Зараз ставки тільки почали знижувати, а до цього вони були на високому рівні, відповідно, ціни на облігації впали і стали дорожчими за поточний ринок, тобто, виходить, куплені в збиток. Зараз відсоткові ставки ФРС почали знижуватися, і отже ціни на Treasuries (держоблігації США) почнуть зростати, відповідно, збитки значною мірою скоротяться”.
Дефолт або війна
Таким чином, ймовірність повноцінної глобальної фінансової кризи, принаймні пов’язаної зі збитками банків з цінних паперів, є малоймовірною.
“Не думаю, що світова криза почнеться з чогось, що пов’язано з цінними паперами. Швидше, вона почнеться з політичної кризи в США”, – сказав виданню фінансовий експерт Руслан Чорний.
Тож виключати ймовірність світової політико-економічної кризи сьогодні не можна.
“Ризик рецесії в США можна оцінити сьогодні приблизно на рівні 40%, а в Європі він ще вищий, – говорить Олексій Кущ. – При цьому в США ще вірогідна і бюджетна криза, пов’язана з видатками бюджету на обслуговування боргу, тобто ще може бути боргова криза”.
Якщо криза все ж таки вибухне, боротися з нею будуть, швидше за все, тими самими способами, що й раніше – “вертолітними” грошима і зниженням відсоткових ставок.
“Вони по-іншому не вміють вирішувати це питання, – розповідає Андрій Шевчишин. – І якщо вони припинять роздавати гроші, система зхлопнеться. На сьогоднішній день наукова економічна думка не знає, як вирішити це питання без вливання грошей”.
Як це не сумно констатувати, з майбутньої світової кризи є три можливі виходи – дефолт, інфляція та війна: “Війна дозволяє скинути зайву пару, вона списує все, в тому числі і борги, глобальна інфляція знецінює борги. Є ще дефолт, але ми всі розуміємо, що дефолт Америки – цей дефолт усієї світової системи, чого ніхто у світі не допустить” .
Допомога союзників під питанням
Наслідки світової фінансової кризи, яка почалася у 2008 році і тривала кілька років, для України були катастрофічними – обвал економіки, стрімке зростання цін, девальвація національної валюти.
У той же час, криза, викликана ковідом, виявилася для нашої країни не такою серйозною. У 2020 році ВВП скоротився лише на 4% (у США на 3,4%) інфляція склала скромні 5%, а гривня, схоже, взагалі її не “помітила”.
Але що буде з Україною у разі нової світової кризи (навіть якщо на той час бойові дії закінчаться, країна буде виснажена війною)?
Чи не найважливіше питання у зв’язку з цим – чи збережеться фінансова та військова допомога, яку ми зараз отримуємо від наших союзників?
“Апостроф” звернувся з таким питанням до Міністерства фінансів, проте на момент публікації матеріалу відповіді на нього не отримав.
“Домовленості щодо допомоги залишаються, і я думаю, що тут все буде без змін, – каже Андрій Шевчишин. – Наша інтеграція у світову (фінансову) систему зараз знижена до мінімуму, тому і тут вплив буде мінімальним. А ось що справді буде для нас болісно, то це падіння ціна на наші експортні товари – у нас і так зараз слабкий експорт, і він стане ще меншим. Щоправда, може подешевшати й імпорт”.
Зрозуміло, що багато залежатиме від глибини кризи. Якщо вона виявиться порівняною із “великою рецесією”, наслідки для всього світу, в тому числі для України, будуть відповідними.
“Я думаю, у цьому випадку взагалі не йтиметься про допомогу з боку США”, – каже Руслан Чорний.
“Це може призвести до скорочення допомоги Україні, – погоджується Олексій Кущ. – До того ж ці країни (в яких буде рецесія) переорієнтуються на вирішення власних проблем, як це завжди буває в кризу”.