Дивне поряд, варто тільки уважно подивитися навколо
У Подільському районі Києва можна знайти цікаве старовинне дерево, нижні потужні гілки якого утворюють виразний плоский символ — тризуб. Незвичайний “природний” артефакт знаходиться в історичній місцевості Києва – на Пріорці.
Унікальну тополю старожили називають місцем сили і вважають, що вона випромінює особливу давню енергію. Докладніше про це цікаве місце розповів у Фейсбук київський архітектор, лектор та доцент столичного вузу Glib Ushakov.
Що відомо про тополю у формі тризубу
У глибині забудови 1980-х років в історичній місцевості Києва, яка називається Пріорка, можна знайти чимало цікавих історичних локацій: старовинні споруди, рештки стародавнього рельєфу та неймовірної місцевої природи, яка зародилася тут ще в середині ХХ століття.
У звичайному дворі, серед будинків Мостицького масиву, можна побачити особливу стару тополю. Вона вирізняється тим, що її нижні гілки утворюють чіткий плоский символ — тризуб, який є основним елементом державного герба України.
Це диво природи місцеві жителі називають “тризуб-дерево” та кажуть, що біля нього відчувається особлива енергетика. Деякі вірять у те, що це справжнє місце сили, яке черпає свою міць із глибини віків.
“Цей природний знак-символ — “тризуб-дерево” породжує відчуття внутрішньої енергії і, в той же час, спокою вічних природних сил, які проявляються в цьому давньому ландшафті, навіть, крізь нову забудову”, — підкреслив автор посту.
Де знайти “тризуб-дерево”
Адреса: знайти це місце сили на Пріорці можна орієнтуючись на житловий будинок на проспекті Європейського Союзу, 37-б.
Історія Пріорки
Цікаво, що Пріорка вперше згадується ще на початку XIII століття. На цій місцевості з’явилося поселення Яцківка, яке заснував Яцек Одровонж із Домінікани. Він проповідував у Києві католицизм у 1222-26 роках та заснував Богородицький домініканський монастир, до якого і належала місцевість.
У середині XVII століття тут знаходилася заміська резиденція пріора Петра Розвадовського — настоятеля католицького домініканського монастиря, а навколо неї — близько двохсот сільських хат. Назву Пріорці дав церковний чин Розвадовського — пріор чи настоятель монастиря.
У 1648—1654 роках ці землі було відібрано у католиків і передано 1659 року Братському монастирю на Подолі, а 1701 року — Київському магістрату.
Вже наприкінці XVIII століття Пріорка стає дачною місцевістю Києва, проте до міської межі вона увійшла лише у 1880 році.
Відомо, що на Пріорці у будівлі, що нині знаходиться по вул. Вишгородській, 5, у 1859 році жив Т. Г. Шевченко, а в 1906 році тут було збудовано Покровську церкву з розписами художника Івана Іжакевича.
Активно забудовувати житловий масив почали в 1960-і роки і місцевість зазнала капітального перепланування. Крім меморіальних комплексів і музеїв, вся забудова була змінена на більш сучасну.
У мікрорайонах Пріорки переважають п’ятиповерхові та дев’ятиповерхові багатоквартирні будинки, які становлять основу житлового фонду.
Нагадаємо, у Києві є унікальна будова — Дім невтішної вдови, який був збудований у 1907-1908 роках у стилі раннього модерну. Будинок має одну унікальну особливість — його фасад прикрашений маскароном у вигляді голови жінки, яка “плаче” під час дощу.
Місцеві жителі запевняють, що якщо підійти до маєтка впритул і постояти біля нього в тиші кілька хвилин, то можна почути містичний шепіт.
Вірити у привиди, які, нібито, мешкають в особняку чи ні, — це справа кожного з нас. Проте всі мешканці та гості Києва визнають, що цей монументальний будинок однозначно є справжньою візитівкою столиці.
Раніше “Телеграф” розповідав про те, як виглядав Київ 113 років тому. На той час невід’ємною частиною життя Києва були вуличні базари, де велася жвава торгівля. На ярмарках завжди було багатолюдно, а торговці пропонували покупцям різні товари — від глиняного посуду до страв української кухні.