У Черкаському обласному краєзнавчому музеї показали експозицію ляльок, присвячену захисникам. Виставку організатори приурочили до Дня захисників та захисниць України, який відзначається 1 жовтня.
На виставці показали 37 авторських ляльок-прототипів воїнів ЗСУ, майже всіх родів військ: танкістів, саперів, рятувальників, асів-пілотів, командирів, капеланів, операторів дронів склали унікальну композицію, яку вперше в Україні показали відвідувачам Черкаського краєзнавчого музею. Вона народилася завдяки ідеї наукових працівників музею, зокрема, старшому науковому співробітнику Тетяні Григоренко і була підтримана більше ніж 50 лялькарками з різних міст країни.
Серед 30 авторок, які представили свої роботи в межах експозиції «Ті, хто нас захищає», — як відомі майстрині, які давно популяризують українську ляльку-мотанку, так і юні аматорки.
“Задумуючи проект, ми хотіли в такий просвітницький спосіб розповісти більше про сили оборони України. Через традиційну ляльку, яка з кожним новим проектом перероджується в нові художні форми, а ми робили проект присвячений Голодомору та пам’яті загиблих під час нього мільйонів українців. Це не просто мистецький проект, це — наші спільні почуття вдячності захисникам, почуття турботи за майбутні покоління, які мають не просто знати, а проживати історію своєї країни. Він не лише просвітницький, а такий, який йде від серця кожного, хто до нього дотичний. Кожна майстриня, створюючи рідний образ свого батька, чоловіка, сина, доньки, знайомого пропустила весь біль війни крізь себе. І ця висока емоція незламності українського духу дуже панує у нашій виставковій залі”, — поділилась з присутніми враженнями від підсумку великої спільної роботи старший науковий співробітник Черкаського краєзнавчого музею Тетяна Григоренко.
На виставці, серед інших, є робота 8-річної Злати Федорової. Вона створила образ свого тата Івана з позивним «Леон», який є бійцем « Азову». Юна дизайнерка разом із своєю викладачкою Ольгою Бульдович вирішили створити збірний образ знайомих «азовців». Воїн має свій оберіг — обручку на ланцюжку, як нагадування про рідних.
Авторка, народна майстриня Марія Заблоцька з села Кам’яне Львівської області створила ляльку водолаза-розвідника. Це збірний образ воїнів 7-го морського центру спеціальних операцій отамана Антіна Головатого. Вони брали участь в боях за Іловайськ, Дебальцеве, обороняли Маріуполь, острів Зміїний та Херсонщину. Емблемою центру є морський котик.
Аматорка Віта Кожухар з Івано-Франківщини, яка нині живе за кордоном, створила образ Героя України Дмитра Коцюбайла. Обрала його, адже легендарний «Да Вінчі» родом з її краю.
Юлія Команько зі Львівщини створила образ льотчика «Джуса» Андрія Пільщикова, рятувальників, які працювали на завалах ОХМАДИТу та Харкова. Ляльку-прототип образу командира групи аеророзвідки « Птахи Мадяра» відтворила черкащанка Людмила Бєлкіна.
“Він дуже знаменитий — наш «дроновод». Я зробила йому такий образ — він тримає в руках пульт для керування літачком-дроном. Для мене участь в проекті – є дуже відповідальною та почесною місією. Разом зі спільнотою майстринь лялькарок ми шиємо ляльки, їх реалізовують на аукціонах, а виручені кошт йдуть на допомогу нашим захисникам. Моя робота та роботи інших майстринь — це не класична лялька мотанка. Хоча в основі їхній закладено її енергію. Ми вчилися у групі як правильно створити ляльку на каркасі, як правильно « вдягнути» її у піксель та форму тих чи інших підрозділів, як без помилок відобразити погони та шеврони. Всьому цьому нас консультували науковці музею, зокрема. Ми створювали свої ляльки з маленьких клаптиків піксельної тканини, які залишились після пошиття їм військової форми”.
Черкащанка, відома майстриня, Світлана Кліменко захоплюється створенням ляльок давно. А от наважилась взяти учать у проекті не одразу.
“Спочатку я вагалась, — зізналась вона. — Він мені здавався надскладним. Бо в моєму розумінні класична лялька — це дівчинка, у спідничці, вишиванці, хусточці, або в віночку. А тут — мужні чоловічі образи. Хоча я вже не раз пробувала робити чоловічі ляльки. Але це насправді важко, бо там є купа нюансів. Але подумала, що в мене є свій герой — чоловік, який у війську вже два с половиною роки. Командир Віктор Іванович Клименко воював у 42-ому черкаському окремому стрілецькому батальйоні, який згодом було розформовано. Я відчула, що маю йому подякувати та всім його побратимам в його особі. Жінка є жінка, тому повідомила йому, що буду його образ створювати. Відверто кажучи, він спочатку відмовляв, а потім змирився, мабуть, з таким моїм жіночим рішенням”.
Побачити експозицію можна до 1 листопада включно.
Тетяна Балякіна
Усі найцікавіші новини Черкас та регіону можна отримувати на нашому каналі в Telegram