Вугледар став одним з основних напрямків ударів військ РФ на Донбасі на початку вересня. Тоді за два тижні безперервних штурмів армія країни-агресора змогла окупувати Пречистівку і Водяне та оточити місто з флангів. Наразі російська армія знищує Вугледар КАБами, перетворюючи його на суцільні руїни.
Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) побували у українських аеророзвідників на цій ділянці фронту, щоб зрозуміти, наскільки критичною є ситуація навколо Вугледару.
Швидкість не менше 100 кілометрів на годину, мобільний РЕБ на даху авто. Це значно підвищує наші шанси доїхати до українських позицій цілими – російські FPV-дрони тут усюди. Плюс артилерія армії РФ, яка щодня рівняє із землею все, до чого може дотягнутись. Тому контрбатарейна боротьба на цьому відтінку фронту – один із пріоритетів.
Ми знаходили та знищувати РЛСКи
«Траплялось, що ми знаходили та знищувати РЛСКи (радіолокаційні станції – ред.), ППО. Але в основному ми працюємо по гарматах – гаубиці, самохідні установки. Або, особливо зараз, під час штурмів – шукаємо танки, БМП, якісь легкоброньовані цілі», – розповідає боєць із позивним «Фенікс».
«Передаємо координати і відразу йде ураження»
Щойно світає, українські аеророзвідники запускають у небо «Фурію» – розвідувальний дрон, який ідеально підходить для подібних завдань.
«Якщо, наприклад, ціль рухається дорогою, можемо супроводжувати її, вираховувати, де вона сховається, як тут кажуть, – «в нору». Передаємо координати і відразу йде ураження нашою артилерією. Або FPV-дронами, якщо дозволяє відстань», – пояснює аеророзвідник Михайло.
Проте цього разу довго політати не вийшло. У роботу українських бійців внесла свої корективи погода: вперше за тривалий час почався дощ.
«Як дощ піде – він просто заліпить всю камеру і ми нічого не побачимо. Сильний вітер так само впливає. «Фурія» має певну робочу швидкість, і у цьому випадку просто летітиме, як-то кажуть, «на місці». Тобто увесь політний час витратиться, щоб, наприклад, просто дістатися до місця призначення, а на зворотний шлях заряду не вистачить», – зауважує «Фенікс».
«Два «пристрілочних», а третій постріл ліг прямо в ціль»
Один з членів екіпажу «Фурії» виходить з бліндажа і віддає команду пілоту, який керує БПЛА, щоб той відкрив парашут, коли дрон буде у визначеній точці. Апарат сідає, бійці підіймають його з землі і швидко прямують до укриття. Поки чекаємо на відповідну погоду, аеророзвідники показують нам результати своєї роботи.
Третій постріл ліг прямо в ціль
«Ось причіпна гаубиця стоїть замаскована, – вказує пальцем на екран монітора Михайло. – Ми якраз її виявили і коригували по ній вогонь артилерії. Гармата була пошкоджена, бо прямо біля неї ліг снаряд. А це наш сьогоднішній, ранковий політ. Летіли на коригування, дорогою побачили заїзди і виявили ворожу бойову машину. Знайшли ми її буквально одразу. Два «пристрілочних», третій постріл ліг прямо в ціль. Машина була повністю знищена».
Південь Донбасу – це степи з невеликою кількістю посадок. Місць, де можна сховати гармати, не так вже й багато. Однак війська РФ, як і ЗСУ, постійно в цьому вдосконалюються.
«Це полегшує нам роботу в плані нашого маскування, але й ускладнює, тому що важче вже їх знайти. Взимку, як літали, то знайти гармату набагато простіше. Вони їх маскувальними сітками накривають, роблять макети, які треба вміти відрізнити від справжньої гармати, щоб не витрачати снаряди на «пустишку» – ділиться спостереженнями «Фенікс».
За словами досвідчених аеророзвідників, замасковану техніку вони навчились знаходити навіть в літніх посадках під прикриттям дерев. Особливу увагу звертають на сліди-колії від техніки.
«Коли помітно заїзди – скоріш за все, там стоїть або техніка якась, або гармата, або особовий склад противника. Якщо стоїть, наприклад, техніка явно не накрита, не замаскована, не видно ніяких заїздів, не видно руху особового складу, скоріш за все, що це макет», – зазначає Михайло.
«РЕБ проти неї не дуже ефективний»
Інтенсивність роботи артилерії армії РФ на цій ділянці фронту дуже висока. Тому аеророзвідники часто знаходять цілі прямо у розпал російських артобстрілів.
Летимо і шукаємо, підтверджуємо ціль і відразу йде ураження
«Ми, буває, летимо, і ще в повітрі, наприклад, на лінії ЛБЗ (лінії бойового зіткнення – ред.), коли перетинаємо її – вже бачимо виходи ворожої артилерії. Одразу летимо і шукаємо, підтверджуємо ціль і відразу йде ураження. Плюс у нас є також РЛС, які засікають ворожі виходи і допомагають нам. Бо ми вичисляємо, в якому квадраті стоїть гармата, летимо і шукаємо її. Бувають випадки, коли САУ приїхала, відстрілялась і втекла. Тобто спочатку треба полетіти, роздивитись, що дійсно там досі стоїть гармата на вогневій», – каже Михайло.
Завдяки невеликим – за мірками розвідувальних БПЛА – розмірам, збити або приземлити «Фурію» складно. Навіть для насиченої ППО та РЕБами російської армії. Незначний тепловий слід цього дрона не дає протиповітряній обороні противника багато шансів на успіх.
«Були випадки, коли чотири ракети за один політ по нас випустили, і не влучили. РЕБ теж проти неї не дуже ефективний. Там зв’язок розділений по частотах, і навіть якщо заглушити її, то вона все одно повертається додому. Просто вийде з поля дії, а далі ми перехоплюємо управління і керуємо. Було таке, що ми їх засікали, вони нас, вони вже наводились на нашу «пташку», але ми успішно відлітали з небезпечної зони, бо вони так і не вистрілювали. Мабуть, ракет шкода», – згадує «Фенікс».
«Фурія» використовується і під час наступу армії РФ. У такому разі українські БПЛА корегують вогонь по техніці противника, яка бере участь у штурмах. А її з кожним днем на цьому напрямку більшає.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.