Новий контракт на європейські САУ для України, матеріали від США для захисту українських енергооб’єктів, допомога “Азову” від литовців.
Польща готується будувати оборонні лінії поряд з РФ і Білоруссю, а також планує рекордний оборонний бюджет.
А ще – Молдова під прицілом Кремля, загрози для безпеки Європи, повені у Боснії.
Про все важливе і цікаве за п’ятницю, 4 жовтня, – в дайджесті “Європейської правди”.
Реклама:
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
Контракт на 12 CAESAR і захист підстанцій
Європейський оборонний конгломерат KNDS підписав контракт на поставку 12 гармат CAESAR, яку профінансує Україна.
Угоду підписали 3 жовтня в кулуарах індустріального форуму, організованого в Києві.
Сполучені Штати через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) передали Україні партію арматури і стальної сітки для захисту об’єктів енергетичної інфраструктури, у тому числі підстанцій.
Норвегія готується виділити понад $23 млн для інвестицій в Україну, а у Латвії зібрали допомоги бригаді “Азов” на понад 200 тисяч євро.
Польща і Україна
У Міністерстві оборони України повідомили, що за перші дні роботи центру Українського легіону в Польщі, що запрацював у Любліні, подали заявки майже 200 кандидатів.
В Польщі заявили, що вже готові розпочати підготовку перших кількох сотень українських добровольців.
До кінця 2024-го Польща почне будувати оборонні лінії на кордонах з РФ та Білоруссю. Наступного року оборонний бюджет країни буде рекордним, оголосив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
А ще він, у тому числі і як голова Польської селянської партії, наполягає, що не погодиться на вступ України до Європейського Союзу, доки не буде вирішено питання ексгумації і пам’яті жертв Волинської трагедії.
Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович просить Кабмін передбачити хоча б 1 млн гривень на програму з пошукових робіт, зокрема й за зверненнями польських громадян.
“Торгова війна” ЄС і Китаю
Bloomberg пише, що ЄС проголосував за встановлення високих мит на електромобілі з Китаю.
Представники ЄС проголосували у п’ятницю за введення тарифів у розмірі до 45% на електромобілі з Китаю, що, у разі набуття чинності, посилить торговельну напруженість у відносинах з Пекіном.
Крім того, агентство пише, що Євросоюз планує запровадити санкції проти Ірану за постачання Росії балістики.
Глава МЗС Литви закликав розширити санкції проти Ірану за поставку балістичних ракет РФ. До речі, Литва визнала Корпус вартових ісламської революції терористами і закликала ЄС брати приклад.
Загрози для безпеки у Європі
У Німеччині попереджають про ризики для безпеки у річницю нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня.
Адміністративний суд німецького Франкфурта-на-Майні скасував заборону на проведення пропалестинської демонстрації 7 жовтня – у річницю нападу ХАМАС на Ізраїль.
Влада міста намагалася заборонити її проведення, але суд заявив, що своєю забороною місто не визнало важливість свободи зібрань і свободи вираження думок.
Ну а на пропалестинській акції в Берліні у вівторок жінка підпалила авто з поліцейським.
Правоохоронці затримали 43-річну жінку.
Франція позбавила громадянства чоловіка, який скоїв напад з ножем біля Ейфелевої вежі, а також арештувала ключового фігуранта розслідування серії вибухів у Кельні.
У шведському Гетеборзі розслідують два вибухи у будинках.
А спецслужби Латвії затримали чоловіка, який вихваляв Путіна і “Аль-Каїду”.
Молдова під прицілом Кремля
20 жовтня у Молдові відбудуться президентські вибори, одночасно з ними проведуть і референдум щодо ставлення громадян до вступу у ЄС.
За результатами Центру соціологічних та маркетингових досліджень CBS-Axa, в країні зросла підтримка членства в ЄС напередодні ключового референдуму.
“Європейська правда” розповідала, що Росія сконцентрувала небачені досі в Молдові зусилля, а також фінансові ресурси для гібридної та дезінформаційної кампанії.
Сьогодні в Міноборони країни спростували черговий фейк про “призов на військову службу”.
Влада самої Молдови стверджує, що Росія спрямовує мільйони на те, щоб завадити її шляху до ЄС.
Нещодавно у Молдові затримали двох братів за допомогу в організації масових заворушень під час акції протесту біля Центральної виборчої комісії, яку нібито координувала структура, пов’язана із засудженим олігархом-втікачем Іланом Шором.
Згодом стався вандалізм щодо будівлі Міністерства праці та соціального захисту та будівлі уряду. Були затримані двоє осіб, які стверджували, що були частиною групи з 20 молодих людей, завербованих для здійснення актів вандалізму щодо державних установ з метою дестабілізації ситуації. Їхня підготовка нібито проходила на стрільбищі під Москвою.
Глава Національної поліції Молдови Віорел Чернеуцану заявив, що злочинні угруповання, які стоять за нещодавніми спробами дестабілізації ситуації в Молдові, включаючи вандалізм щодо урядових будівель, мають на меті у тому числі силове захоплення державних інституцій.
До речі, у США оголосили про вилучення 41 домену, пов’язаного з спецслужбами Росії.
Решта новин
У Європарламенті обрали нового керівника комітету зі співробітництва з Україною.
Посол Швейцарії пояснив участь країни у зустрічі щодо “плану миру в Україні” Китаю і Бразилії.
В Австрії починаються консультації щодо формування уряду після тріумфу ультраправих.
Суд ЄС визнав, що веганські сосиски мають право називатися сосисками.
Сильні повені вразили значну частину Боснії. Щонайменше 16 людей загинуло.
Жінкам з Афганістану достатньо статі та громадянства для притулку в будь-якій державі ЄС – суд.
Підписуйся на “Європейську правду”!
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.