Уряд почав чесно говорити про зменшення кількості українців. Ще не визнали реальну цифру тих, хто залишився в Україні зараз (боюсь що це не 40 і навіть не 30 млн). Але чітко описали виклики і причини у затвердженій цього тижня стратегії демографічного розвитку.
Проте проблема не має рішення без відкриття кордонів і залучення в Україну після війни людей з інших країн. Ми не хочемо і не готові говорити про залучення людей, які не є етнічними українцями. Ми говоримо про збільшення народжуваності, повернення українців мігрантів, підвищення рівня життя, та освіту і ринок праці. Ми говоримо про ветеранів і майбутні технології.
Але чи можемо ми існувати в майбутньому як європейська країна, якщо ми не будемо привабливими для інших культур, для інших національностей, для людей, які не є етнічними українцями.
Нам потрібно зробити цей вибір сьогодні. З яких країн ми готові приймати мігрантів. Що ми можемо їм дати, після війни, щоб вони сюди приїхали? Ми будемо відкриті для них? Їм буде тут комфортно?
Є альтернативна модель – це посилювати українську ідентичність і фокусуватись на поверненні українських і тільки українських мігрантів. Це гарна модель. І було б добре, якби вона спрацювала. Але я переконаний, цю модель неможливо обґрунтувати економічно. Після війни нам потрібна сильна економіка для того, щоб запобігти новій війні і щоб ми могли нормально жити, щоб була підтримка ветеранам, щоб можна було платити пенсії, щоб було достатньо грошей на армію і на розвиток. Щоб ми були сильними і незалежними.
Така мета вимагає мільйонів, якщо не десятка мільйонів висококваліфікованих людей. З усього світу. Бо знання і технологія – це в головах. Займає дуже багато часу перемістити технологію в голову людини (навчити її), і набагато легше рухати людей між країнами ніж технології між головами людей. Але чи ми готові навіть думати так? Як ми залучимо висококваліфікованих і талановитих людей з усього світу. Від США до Китаю. Від Південної Африки до Казахстану. Чи ми відсторонено їх бо вони інші? Ми маємо зробити вибір і стати відкритим суспільством, приємнішим і цікавішим за інші, щоб до нас приїхали ці люди. І це насправді легко зробити.
Джерело: ФБ-сторінка Тимофія Милованова