Армія РФ систематично знищує українські міста на сході та стирає позиції українських підрозділів авіабомбами, які може запускати з відносно безпечних для своїх літаків відстаней. Це той вид озброєння, протидіяти якому Україна не може – принаймні поки що. Але скоро матиме що протиставити. Президент США Джо Байден оголосив про пакет військової допомоги Україні майже на 8 мільярдів доларів – туди вперше увійдуть крилаті авіаційні бомби сімейства JSOW.
Скільки таких бомб США можуть передати Україні та наскільки значний вплив вони здатні справити на ситуацію на фронті – розібралась російська служба Радіо Свобода.
Що являють собою бомби JSOW?
JSOW у перекладі розшифровується як «спільна зброя протидії», оскільки її розробка здійснювалася спільно Військово-морськими та Військово-повітряними силами США в рамках програми зі стандартизації високоточної зброї.
Це досить сучасне озброєння, яке розробляли у 90-ті роки, а потім кілька разів модернізували. Близько 400 бомб JSOW американська армія застосувала під час вторгнення до Іраку 2003 року.
Сімейство JSOW включає три різновиди крилатих бомб і кілька їх модифікацій. Кожна бомба важить близько 450 кілограмів, а дальність польоту може досягати 130 кілометрів в ідеальних умовах. Варіанти бомб відрізняються один від одного «начинкою» бойової частини:
- AGM-154A. Ця касетна авіабомба несе у собі 145 суббоєприпасів. Вони схожі на ті, що використовуються в касетних артилерійських боєприпасах, які поставляються Україні, але при цьому значно більші: маса вибухової речовини в кожному суббоєприпасі цієї бомби приблизно в 9 разів більша, ніж у суббоєприпасах M42/46 для 155-мм артилерійських касетних снарядів M42 Україні, зазначає у розмові з Радіо Свобода американський військовий аналітик Джон Рідж. AGM-154A підходить для ураження як легкоброньованої техніки, так і скупчень живої сили.
- Існує і експортна версія AGM-154A-1 з осколково-фугасною боєголовкою, що не залишає після себе нерозірвані частини.
- Варіант AGM-154B мав нести в собі кілька самонавідних боєприпасів для знищення бронетехніки, але проєкт заглух через фінансові та бюрократичні труднощі.
- AGM-154C несе в собі тандемну боєголовку вагою 225 кілограмів: це можна порівняти за потужністю з російськими ФАБ-500. Перша частина боєголовки пробиває броню (бетон або будь-які інші укріплення), а друга, осколково-фугасна, розривається вже після проникнення і завдає максимальної шкоди цілі (аналогічна система використовується в британських ракетах Storm Shadow), тому цей варіант підходить для знищення важкодоступних цілей: наприклад, командних пунктів чи інших укріплених споруд.
Джон Рідж зазначає, що JSOW розширює можливості української авіації, яка вже має JDAM-ER і бомби малого діаметра GBU-39.
«Тепер українська авіація зможе завдавати ударів на більшій дальності, ніж у випадку з JDAM-ER. Це спеціально розроблена крилата високоточна авіабомба з чудовими характеристиками, тоді як JDAM-ER – це лише комплект, який встановлюється на бомбу загального призначення», – пояснює він.
AGM-154 використовує, як і практично будь-яка сучасна високоточна зброя, відразу кілька систем наведення на ціль: GPS-навігація наводить зброю на ціль за допомогою супутникового сигналу, але його можна заглушити. Для таких випадків в авіабомби JSOW вбудована інерційна система навігації, яка орієнтується на внутрішні прилади та стійка до глушіння.
Втім, інерційна система навігації стикається з іншою проблемою: впродовж польоту похибка в розрахунках приладів зростає, тому дві системи, GPS та інерційна, доповнюють одна одну та звіряють показники.
AGM-154C також доповнена інфрачервоним шукачем – самонавідною головкою, яка вловлює випромінювання, що виходить від мети, і коригує маршрут вже під час підльоту до неї. В останню версію цієї авіабомби, AGM-154C-1, вбудована ще одна система: Weapon data link. Вона дозволяє коригувати дані польоту після запуску авіабомби і відстежувати її місцезнаходження з усіх союзних пристроїв, підключених до однієї мережі.
Читайте також: Росія стирає міста і позиції ЗСУ КАБами та ФАБами. Пояснюємо, що це і як боротися
Крім цього, як зазначає Джон Рідж, важливою перевагою бомб перед ракетами є їхня вартість. Наприклад, JDAM-ER коштує близько 36 тисяч доларів, вартість JSOW – від 200 до 700 тисяч залежно від модифікації, а російські ФАБ-500 до модернізації за допомогою УМПК, за деякими оцінками, можуть коштувати 3000 доларів за одиницю.
Як російські, так і західні ракети коштують значно дорожче: наприклад, одна ракета «Іскандер» може коштувати 3 мільйони доларів, а британська Storm Shadow – 2,5. З точки зору характеристик і дальності польоту ракети мають низку переваг, але різниця в розцінках багаторазова.
Серед інших переваг цієї авіабомби називають високу технологічність, точність, непомітність, малий час польоту, високу дальність, здатність долати системи ППО противника, роботу в будь-яких погодних умовах.
Ці характеристики, втім, описують практично будь-яку сучасну авіабомбу, і AGM-154, як будь-яка інша авіабомба чи ракета, не позбавлена недоліків. Її, як уже було сказано, також можна «заглушити», впливаючи на сигнал GPS. Дальність польоту ракет із сімейства JSOW справді висока – близько 130 кілометрів – але тільки в ідеальних умовах, і йдеться не про погоду.
Оскільки авіабомба не має вбудованого двигуна, а летить за рахунок інерції, на дальність її польоту впливають кілька чинників, включаючи вагу бомби, висоту скидання і швидкість літака, з якого її було скинуто.
Читайте також: «На молекули розщепить, і все»: чому Україна наразі не може протистояти російським КАБам?
Головною проблемою насамперед для українських, але й для російських пілотів також, є саме висота скидання. Аби бомба AGM-154 пролетіла 130 км, літак має піднятися на висоту 8 км. У такому разі він може стати легкою мішенню для російської авіації чи інших засобів ППО. Зазвичай пілоти наближаються до цілі на гранично низьких висотах, потім злітають у повітря, скидають бомбу та відлітають. У такому разі дальність польоту американської авіабомби скорочується до 28 км.
Говорячи про глибину та дальність ударів, варто також враховувати, що українська армія навряд чи ризикуватиме дефіцитними західними літаками та близько підлітатиме до лінії фронту для скидання бомб.
Авіабомби дійсно непросто збити в сьогоднішніх реаліях війни: їх складніше відстежити, вони швидко рухаються до цілі, не залишають теплового сліду, до того ж українські війська перебувають у стані перманентного дефіциту засобів ППО, тому набагато простіше боротися з ними, знищуючи пускові системи (літаки), а не самі бомби.
Зокрема тому Україна так довго просить не тільки системи ППО (ними справді можна було б збивати більше авіабомб, витрачаючи, проте, велику кількість боєприпасів та виснажуючи систему протиповітряної оборони), а й дозволу завдавати ударів по території Росії далекобійною зброєю: для української армії важливо мати можливість атакувати аеродроми, на яких базуються літаки-носії авіабомб. Дозвіл на удари Україна так і не отримала, а Росія вже вивела за межі досяжності західної зброї, яку має Україна, більшість своїх літаків.
Скільки JSOW може отримати Україна?
Американські бомби AGM-154 дійсно мають низку переваг, але російське вторгнення в Україну неодноразово засвідчувало, що кількість здатна побороти якість. Пентагон не повідомив про точну кількість переданих Україні одиниць бомб із сімейства JSOW.
Радіо Свобода ознайомилося зі звітом Управління оборонними закупівлями Міністерства оборони США на тему бомб JSOW за 2015 рік. Завдяки ньому можна скласти приблизну картину про запаси США, проте військовий аналітик Джон Рідж зазначає, що бюрократичні документи оборонного відомства США можуть не відображати реальну картину того, що відбувається, тому справжня кількість бомб може бути як більшою, так і меншою.
Станом на 2015 рік США виробили лише 2517 бомб AGM-154A та 154B (всього лиш 11 від загального числа) із запланованих 16 тисяч. Також було вироблено 3185 бомб AGM-154C з тандемною бойовою частиною із запланованих 7 тисяч. У доповіді зазначається, що виробляти бомби, що залишилися, недоцільно з точки зору фінансових міркувань.
Невелику частину бомб було продано союзникам, близько 400 використали в Іраку.
Після 2015 року фінансування виробництва ракет AGM-154A та B планували зупинити, а наголос хотіли зробити на виробництві бомб з унітарною бойовою частиною – 154C. Судячи з чинних на той момент контрактів, згаданих у звіті, йдеться в першу чергу про нові AGM-154C-1.
Метт Сейлер, репортер американського телеканалу ABC у Пентагоні, повідомив, що ЗСУ отримають від США касетний варіант бомб, тобто AGM-154A. При цьому в документі за 2015 написано, що ці бомби до 2018 фінансового року планувалося демілітаризувати.
До того ж, як зазначено у звіті, термін експлуатації авіабомб із сімейства JSOW – 20 років, а це означає, що навіть якщо ці бомби не були демілітаризовані у 2018 році, як і планувалися, термін експлуатації останніх вироблених (216 одиниць у 2005 році) ) AGM-154A закінчиться у 2025 році. При цьому Рідж зазначає, що частину цих бомб могли модернізувати до експортної версії AGM-154A-1, але незалежного підтвердження цієї інформації немає.
AGM-164C, яких виробили 3185 одиниць, планують зняти з озброєння лише 2037 року, йдеться у документі. До того ж у них немає проблем із терміном експлуатації: їх почали виробляти значно пізніше, у 2003 році, а виробництво тривало і на момент публікації документа. А ще ці бомби стоять на озброєнні США та перебувають у придатному для застосування стані. Крім цього, не виключено, що США робили ці бомби і в наступні роки, не зазначені в публікації.
Що здатні змінити JSOW у ЗСУ?
Проблема тут полягає в іншому: новітня версія AGM-154C-1, найімовірніше, несумісна з переданими Україні літаками F-16, зокрема, через вбудовану в бомби систему Weapon data link.
Джон Рідж зазначає, що українські F-16 можна адаптувати під новітні американські бомби, але це дорого та технічно складно, тому він вважає такий варіант малоймовірним.
У такому разі США можуть або передавати Україні новітні бомби AGM-154C-1, але з неактивною або демонтованою системою Weapon data link, або ж поставити Україні немодернізовані моделі AGM-164C, що залишилися, якщо такі залишилися (невідомо, чи модернізували ракети, мова про які йшла у звіті, до нових моделей).
Згідно з тим самим звітом, навіть у період активної фази війни в Іраку виробляли близько 500 авіабомб JSOW на рік, а в звичайний час – близько 100-200. Навіть якщо американський ВПК працюватиме в ударному режимі, то всі боєприпаси навряд чи перенаправлятимуть Україні.
До того ж неясно, як саме США збудують виробничу лінію для України: спеціально для ЗСУ виробляти не найновіші AGM-164C? Виробляти нові AGM-154C-1, але знімати з них електроніку? Знімати найновішу електроніку з уже вироблених AGM-154C-1 чи модернізованих раніше зразків AGM-164C? Чи інтегрувати нові бомби в українські F-16?
Ясно тільки одне: бомби JSOW можуть трохи покращити ситуацію для ЗСУ і трохи скоротити перевагу російської авіації в авіабомбах, але вона все ще залишиться багаторазовою.
На початку 2024 року видання «РБК-Україна» повідомляло з посиланням на співрозмовника у спецслужбах, що Росія планувала виробляти 10 тисяч керованих авіабомб на рік. При цьому аналітики видання Defense Express порівняли частоту застосування авіабомб російською армією за два роки і вважають, що насправді кількість бомб, що виробляються, може бути значно вищою: 22 тисячі одиниць.
«На даний момент вирівняти ситуацію просто неможливо. Навіть якби США могли постачати Україні стільки ж авіабомб, скільки витрачає Росія, у Повітряних сил України просто не виявилося б стільки літаків, скільки є у російських ВКС. Російська авіація банально може робити набагато більше вильотів, ніж українська», – зазначає Джон Рідж.
Що зараз Україна отримує від західних партнерів?
Російська армія застосовує, за оцінками американського Forbes, до трьох тисяч авіабомб. Сили оборони України отримують від союзників бомби, але – у кращому разі кілька сотень на місяць. Ця кількість удесятеро нижча, ніж та, що застосовують російські сили.
США постачають Україні легкі бомби GBU-39 з дальністю польоту трохи більше 100 кілометрів. Франція та США також передають модернізовані старі бомби, розроблені за схожим принципом, що й російські ФАБи з УМПК.
У випадку французької версії йдеться про системи AASM – Україна точно отримала варіант вагою 250 кілограмів, і, можливо, більш важкий варіант вагою 500 кілограмів. Дальність польоту – понад 50 км. Утім, Франція постачає Україні загалом до 50 комплектів бомб AASM щомісяця.
Застосування AASM в Херсонській області:
Американський варіант «розумних бомб» JDAM-ER вагою 226 кілограмів та дальністю польоту до 70 кілометрів також є на озброєнні ЗСУ. Про застосування ЗСУ 900-кілограмової версії, про передачу якої писали минулого року, так і не повідомлялося.
Застосування JDAМ-ER у Курській області Росії:
КАБ: що застосовує Росія?
В інформаційному просторі КАБ є узагальненою назвою для всіх далекобійних авіабомб, які використовує армія РФ. Але це не зовсім коректно.
Як кажуть в Центрі досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки, найчастіше, – якщо говорити про фронт, – агресор застосовує модернізовані фугасні бомби ФАБ-250 та ФАБ-500. КАБи, тобто власне кореговані авіабомби, російські військові також запускають. Але значно рідше, бо такі боєприпаси набагато дорожчі у виробництві.
Наразі Росія використовує щонайменше чотири види авіаційних боєприпасів: ФАБи (фугасні авіаційні бомби) з УМПК, тобто уніфікованим модулем планування та корекції; КАБи – кореговані авіабомби; УМПБ Д-30СН – універсальні міжвидові планерувальні боєприпаси; РБК – разові бомбові касети або ж «касетні бомби».