Російські спецслужби масово використовують неповнолітніх українців для підпалів автомобілів військовослужбовців ЗСУ і будівель ТЦК в межах дезінформаційної кампанії РФ, метою якої є показати, що в Україні нібито існує активне підпілля, що в такий спосіб виступає проти загальної мобілізації – про це свідчить розслідування Радіо Свобода – ньюзруму й розслідувального відділу «Схеми».
Журналісти встановили, що українських дітей вербують за допомогою мережі пов’язаних між собою ботів і каналів у телеграмі, де пропонують за підпали «швидкі гроші».
Журналісти проаналізували дані щодо десятків підпалів військових авто підлітками по всій Україні, й безпосередньо поспілкувалися з неповнолітніми паліями, затриманими працівниками СБУ й Нацполіції. А також провели власний експеримент – залегендовано поспілкувалися з «кураторами», щоб з’ясувати, як організована схема вербування, в якому вигляді дають завдання і чому малолітні виконавці – в пріоритеті у замовників.
Як з’ясували журналісти, найчастіше замовники знаходять виконавців через оголошення про роботу в телеграмі. Тому, хто відгукнеться, згодом озвучують деталі, що насправді «робота» – це підпали обладнання «Укрзалізниці», машин військових, будівель ТЦК.
Якщо виконавець погоджується, спершу його відправляють на так звану «розвідку» – пошук військового автомобіля, який, за словами кураторів, має бути «з хрестами або ж зеленим із чорними номерами». Далі знайдену автівку «погоджують вище» і надсилають інструкції для підпалу. Потім, як доказ, палій має надіслати замовнику відео.
За підпали авто військових, починаючи з травня цього року, СБУ затримала понад півтори сотні осіб. Частина із них – неповнолітні. У переписках із «кураторами» журналістам також вдалося пересвідчитися, що вік потенційних виконавців для замовників не має значення. Навпаки, тих, кому немає 18, активно заохочують до співпраці, переконуючи, що за це «нічого не буде».
За підпал авто замовники пропонують від кількох сотень доларів до кількох тисяч.
Гроші надсилають на криптогаманці або українські банківські картки. Втім, як розповіли журналістам підлітки-палії, часто «куратори» надсилають лише частину суми, або взагалі залишають виконавців без оплати.
В одному з аудіо, яке є у розпорядженні Радіо Свобода, «куратор» переконує, що за підпали платять із «державних коштів».
Замовники також переконують, що мета підпалів авто – «боротьба з ТЦК». Водночас, деякі «куратори» додають: їм байдуже, яку машину спалять, головне – «зробити картинку».
«Щоб потім ми це відео змонтували і виклали його в ЗМІ, що, бл**ь, гнівні громадяни, єб***ть ТЦК. Це робиться для того, щоб створити дестабілізацію всередині країни і прищепити негативний настрій до влади у людей, у народу. Тому що там згорить – взагалі по**й, що там згорить. Найголовніше, що люди подумають. А якщо на ній (машині – ред.) символіка, то люди подумають те, що треба. Зрозумів?», – йдеться в одній із розмов «куратора» із виконавцем в Україні.
Початок російської кампанії масових підпалів українських військових авто збігся у часі із набуттям чинності нового закону про мобілізацію в Україні у травні 2024 року. Підпали машин мали б створити враження, що нібито більшість українських громадян активно виступає «проти», йдеться у розслідуванні.
«За усіма випадками підпалів стоять російські спецслужби. Це або ФСБ, або ГРУ. Вони намагаються створити штучну картинку, щоб підпали, які здійснюються насправді за гроші російських спецслужб, здійснюються звичайними українцями, які чекають «руского міра» в нашій державі, які таким чином подають сигнал росіянам і нібито хочуть зірвати мобілізацію», – у коментарі журналістам пояснює речник СБУ Артем Дехтяренко.
Посередниками між російськими спецслужбами і завербованими українцями можуть бути навіть колл-центри, йдеться у розслідуванні. Окремо журналісти встановили, що зацікавленим у диверсійній діяльності на території України може бути, зокрема, 316-ий розвідцентр ГУ Генштабу Росії (відоме як ГРУ). Цей центр спеціалізується на проведенні розвідувально-підривної діяльності проти України, готуючи диверсантів і шпигунів. Журналістам вдалося поспілкуватись залегендовано з одним з імовірних представників цього центру.
Інший «куратор» у листуванні з неповнолітнім палієм пообіцяв сприяти виїзду до Росії – зокрема, написав, що «владнає ситуацію з ФСБ».
Після аналізу десятка спільнот у телеграмі журналістам також вдалося з’ясувати, що групи, які працюють в українському інформаційному середовищі і видають себе за внутрішніх українських диверсантів, насправді створюють, наповнюють і курують із Росії. Ці групи пов’язані між собою – це прослідковується зокрема, по репостах публікацій між ними.
Відповідальність за підпал військового авто українське законодавство передбачає для всіх, в тому числі, неповнолітніх. Злочин можуть кваліфікувати за 5-ма статтями Кримінального кодексу: державна зрада, диверсія, терористичний акт, а також пошкодження майна і перешкоджання законній діяльності ЗСУ.
Діти віком від 14 до 16 років можуть притягатися до відповідальності лише за окремими статтями. З 16-ти настає повна кримінальна відповідальність. Наслідки будуть і для тих, кому менше 14 років.
«Якщо ми говоримо про дитину від 14 років, то це від трьох до семи років. І можливо, що це буде умовний строк. Якщо неповнолітньому, який здійснив підпал виповнилося 14 років, він вже є суб’єктом кримінальної відповідальності, як мінімум за умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу. Якщо ми говоримо про дітей (до 14 років – ред.), то до них можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру, передбачені Кримінальним кодексом України, один з них включає в себе зобов’язання відшкодувати завдану шкоду», – пояснює юрист Армен Нерсесян.
Наприкінці вересня 2024 року з’явився один із перших вироків у справах підпалів. Київський райсуд Одеси ухвалив рішення – 5 років позбавлення волі для 19-річного палія. Але після визнання винуватості й угоди з прокурором, повного відшкодування збитків за спалене авто, експертизи, йому дали шанс – випробувальний рік на волі.
3 жовтня розслідування про те, як телеграм використовують для вербування українців, оприлюднив Центр досліджень «Детектор медіа».