До 90% українських військових зазнали в полоні тортур, сексуального насильства чи інших форм нелюдського поводження. Про це заявив генпрокурор України Андрій Костін на полях заходу, організованого Центром європейської політики в Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Генпрокурор зазначив, що ці дані зібрані під час розслідування воєнних злочинів.
«Окрім того, що це воєнний злочин, це довготривала травма з низкою негативних побічних ефектів… Росія просто має на меті колективне покарання українських військовополонених лише за їхнє членство в українських Збройних силах. За те, що захищають українську землю і нашу свободу», – зазначив Андрій Костін, звертаючись по відеозв’язку до учасників заходу.
За словами генпрокурора, в аналогічному становищі – й цивільні ув’язнені.
«У нас понад 4000 кримінальних проваджень за фактами викрадення та незаконного позбавлення волі цивільних осіб. Такі місця продовжують існувати на окупованих територіях як зразок політики переслідування, спланованої та впровадженої Росією проти українців з єдиною метою знищити українську ідентичність», – наголосив генпрокурор.
Посадовець підкреслив, що встановлений 421 підозрюваний у жорстокому поводженні з полоненими, звинувачення висунуті 307-ом особам.
Найбільші виклики, з якими стикаються громадські діячі, намагаючись повернути полонених додому, – це брак інформації про них. Прессекретарка Асоціації родин захисників Азовсталі Маріанна Хомерікі зазначила, що здебільшого її дізнаються від уже звільнених військових або цивільних.
До того ж, каже, у випадку саме з бійцями «Азову» російська сторона вкрай складно йде на перемовини. Виняток забезпечила Курська операція, внаслідок якої в полон потрапили чеченські військові. За словами Хомерікі, в їх поверненні РФ була зацікавлена.
«Дуже вдячні всьому особовому складу ЗСУ, які намагаються під час своїх операцій збирати для України обмінний фонд, щоб ми могли повертати наших людей. Тому що ми бачимо, що бездіяльність міжнародних організацій зараз – у надзвичайно великих масштабах. Вони, на жаль, не надають нам інформації. І тому вся надія тільки на хлопців, які якимось чином збільшують наш обмінний фонд», – зазначила Хомерікі.
Близько дев’ятсот бійців «Азову» досі лишаються в російському полоні. Більшість із них отримали судові вироки за участь у терористичній організації.
«Зараз вони перебувають в тюрмах поруч із вбивцями, з ґвалтівниками й іншими злочинцями в Росії… Ми можемо дізнаватися будь-яку інформацію про них лише від хлопців, які звільнені з полону. Тому що Росія не допускає міжнародний комітет Червоного Хреста (до них – ред.)», – каже коордонатор із міжнародних зв’язків бригади «Азов» Нестор Барчук.
«Вони в доволі поганому стані – є питання здоровʼя. Морально намагаються триматися, але зі здоров’ям майже у всіх ті чи інші проблеми явно утворюються. Утримуються в доволі складних умовах без належного медичного супроводу… і перманентно піддаються тортурам, знущанням, фізичному або моральному насильству», – розповів медик «Азову» Сергій Ротчук, звільнений із російського полону.
У звіті управління Верховного комісара ООН з прав людини, опублікованому 1 жовтня, вказано, що російська влада піддає українських військовополонених широкомасштабним і систематичним катуванням та жорстокому поводженню на всіх етапах полону.
Як зазначають в організації, українські військовополонені розповідали про жорстокі побиття, ураження електричним струмом, сексуальне насильство, удушення, тривале перебування у напружених положеннях, примусові надмірні фізичні навантаження, позбавлення сну, імітацію страти, погрози насильством та приниження.
За даними Міністерства оборони України, щонайменше 177 українців загинули в російському полоні після повномасштабного вторгнення Росії, сказала представниця Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Міноборони Вікторія Цимбалюк виданню Politico.
У резолюції Парламентська асамблея Ради Європи вказано, що станом на 18 вересня 2024 року 65 956 українських військовослужбовців і цивільних осіб вважаються зниклими безвісти або полоненими.