Проєкт реалізується за ініціативи громадської організації «Агенція «Креативна Сумщина» (голова ГО Юлія Гукаленко) спільно з Сумським обласним науково-методичним центром культури і мистецтв (директорка Євгенія Бистрицька) та за підтримки Українського культурного фонду. Керівницею проєкту виступила очільниця відділу нематеріальної культурної спадщини Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв Вікторія Гавриленко.
«Павло Гнідич – це наша ідентичність, традиції, душа»
Проєкт «Шляхами Павла Гнідича» спрямований на популяризацію культурної спадщини локального осередку традиційної культури, досліджуваного на початку ХХ століття видатним етнографом Павлом Олександрович Гнідичем (1884 -1919 рр.), – розповіла Євгенія БИСТРИЦЬКА, директорка Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв. – Сумська область, як прикордонна територія, є особливо вразливою зараз, і кожен прояв традиційної культури перебуває під загрозою зникнення. Тому наша команда менеджерів культури та професійних етномузикологів втілили проєкт «Шляхами Павла Гнідича» задля зміцнення морального духу не лише мешканців прикордоння, а й усіх українців. Потужні дослідження Павла Гнідича – це наша ідентичність, традиції, душа.
Проєкт покликаний відновити історичну справедливість та довести, що складні повороти на шляху розвитку країни не зможуть знищити культурну спадщину, яку ми зобов’язані повернути нащадкам.
Маючи в доступі цінну працю Павла Гнідича, яка відображає стан побутування традиційної культури у селах Роменщини на початку ХХ століття, ми відзначили, що у розрізі сучасних фольклорно-етнографічних досліджень ці села є досі білими плямами. Саме тому результати нашого проєкту матимуть великий вплив з точки зору культурного контексту Сумської області та всієї країни.
Знайшли набагато більше, ніж очікували
Основою реалізації проєкту стали експедиції до сіл Роменщини: Бацманів, Гаврилівки, Салогубівки, Довгополівки, Малих Бубнів, Калинівки, Рогинців, Смілого, Пустовійтівки.
Як зазначив координатор проєкту Сергій МАРУСІЙ, найбільше дослідників вразило, як люди плекають традиції і передають їх із покоління в покоління. І що приємно і несподівано, у процесі експедиції знайшли набагато більше, ніж очікували – цікавого і неповторного.
Павло Гнідич прожив усього 35 років, а скільки встиг зробити! Уродженець Полтави, він вперше фіксував побут мешканців Роменщини за допомогою фотоапарату, а пісенні традиції – новітнім звуковим пристроєм фонографом Едісона. Павло Олександрович був завзятим пропагандистом української культури. – розповів Сергій Марусій. – Достеменно невідомо, як він помер. Були буремні часи, тому історики припускають, що дослідник трагічно загинув у молодому віці. Але 110 років тому вийшла збірка талановитого етнографа. Наша експедиція, під час якої ми знайшли багато чого цінного і нового, гідно доповнить його спадщину. Дуже символічно, що про звичаї та обряди на Роменщині розповідали не тільки люди поважного віку, а й зовсім юні. Все це доводить: наша земля – не зросійщина якась, а істинно українська, і тут живуть патріоти, які люблять рідний край і передають традиції своїм нащадкам.
«Окрасина – наш символ і оберіг»
Керівниці проєкту Вікторія ГАВРИЛЕНКО зазначила, що до реалізації дослідження долучилися фахівці відділу культури Роменської міської ради, відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Хмелівської сільської ради та Державного історико-культурного заповідника «Посулля», за сприяння яких було налагоджено зв’язки з носіями традиційної культури Роменщини та досліджено цінні архівні матеріали.
А як гостинно приймала нас Роменщина! Душевні люди, з великим інтересом сприймали наші дослідження, раділи спілкуванню, – розповіла Вікторія Гавриленко. – Вразило й те, що пройшло століття, а роменці із подробицями розповідають про споконвічні обряди та традиції. Усе, що ми побачили і відновили доводить: тут, на Сумщині, і, зокрема на Роменщині, завжди жили українці. Це істинно козацький край. Досліджуючи Павла Гнідича, ми ще більше захопилися його діяльністю і особистістю. Він – справжній геній своєї справи. Його грунтовні дослідження описують не тільки мову, пісні, звичаї, а й Павло Олександрович зафіксував цінні свідчення і описи народної культури, родинної обрядовості.
Вікторія Гавриленко продемонструвала ляльку-мотанку, яку дослідникам подарували на Роменщині.
Її звати Окрасина, – сказала вона, – доволі популярне раніше ім’я. Тепер це наш символ і оберег. Талісман проєкту «Шляхами Павла Гнідича».
«Магічне і чарівне місце – наша Роменщина»
На заході була присутня ціла делегація з Роменщини, на чолі із головою громади. Олег СТОГНІЙ подякував дослідникам за те, що відродили пам’ять про великого етнографа і патріота.
На сьогодні одна з вулиць міста Ромни носить ім’я Павла Гнідича, науковця і патріота, який, без перебільшення, боровся за кожне українське слово, – оголосив Олег Стогній. – Дякую за ті емоції і гордість, які ми сьогодні відчуваємо на цьому заході. Дійсно, магічне і чарівне місце – наша Роменщина, багата на культуру і традиції. Вірю, що над нашим краєм сяє щаслива зірка, що охороняє і надихає нас. Дякую команді професіоналів, яка ефективно і творчо попрацювала над відродженням національної спадщини, довівши, що до нашого українського коріння ворог не має жодного відношення. Дивившись відео, згадав своє дитинство і я… яке проходило у селі Малі Бубни, і моя бабуся мені співала тих же пісень, які я сьогодні почув. І ці щедрівки я теж розповідав своїй хрещеній… Експедиція закінчилась, але дослідження має тривати. Саме так говорив Павло Гнідич. Тому, чекаємо вас на Роменщині, у нас є ще багато чого цікавого.
Євгенія Бистрицька констатувала:
У нас, що не край – то звичай! Сумщина багатогранна і унікальна. Але Роменщина – особлива територія для нас, острів тяжіння.
Дванадцять автентичних пісень, 5 відеороликів, пророцтво-побажання…
Вищезазначене комплексне етнографічне дослідження завершилося успішною реконструкцією дванадцяти зафіксованих автентичних пісень, варіанти текстів яких свого часу записав і Павло Олександрович Гнідич.
Відвідувачі заходу мали унікальну нагоду першими почути автентичних пісень, тексти яких свого часу записав Павло Гнідич, у живому звучанні фольклорного гурту «СЕРПАНОК» Навчально-наукового інституту культури і мистецтв Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка. Особливо сподобалось в цих обрядових творах характерний акцент наприкінці – у-у-ух! Ось послухайте, як звучить.
Керівниця гурту Олена ГОНЧАРЕНКО акцентувала увагу на піснях, які, незважаючи на те, що пройшло більш ніж століття, дуже актуальні зараз. Бо вони теж про війну, і ворог той самий…
Сам процес запису етнографічних матеріалів, цікаві та щемні моменти експедиційних досліджень для учасників презентації були висвітлені за допомогою перегляду п’яти відеороликів, створених на основі подорожей шляхами Павла Гнідича.
Особливістю заходу-презентації проєкту «Шляхами Павла Гнідича» стало живе спілкування, обмін думками, враженнями, а також обговорення подальших ідей щодо висвітлення постаті та напрацювань видатного етнографа. А ще усіх присутніх чекав зворушливий сюрприз – влучні побажання і пророцтва, родом з Роменщини, запаковані у плитці шоколаду. Вони були у вигляді народних, приказок, прислів’їв, прикмет. Мені, наприклад дісталось таке: краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти. Хіба ж поспориш!
Єлена Геренко
The Sumy Post в Telegram та Facebook. Цікаві й оперативні новини, фото, відео. Підписуйтесь на наші сторінки!