Нещодавно Радіо Свобода у програмі Свобода. Ранок озвучило скарги бійців 208-го окремого батальйону 114-ї бригади Територіальної оборони на те, що вони на позиціях без ротацій, їжі, а часто й води, що унеможливлює виконання бойового завдання.
Ось кілька із численних коментарів під відео цієї програми:
«Абсолютна правда. Ніхто не сплачував нам премію в 100 тис кожного місяця, вже 4 місяці. На деяких позиціях сидять бійці з хронічними захворюваннями і їх ніхто не виводить, вищому командуванню абсолютно байдуже на забезпечення, особовий склад. Батальйон укомплектований людьми на 20%…»
«Реалії сумні: завдання та вимоги до ТрО на рівні механізованих бригад, а оснащення та забезпечення за остаточним принципом. Дали «піксель», автомат та чотири «ріжки» патронів і вперед – штурмувати та утримувати посадки…»
«Немає РЕБів, броньованої техніки. І бронік, і каска, і машина – все куплене власним коштом. Командири тільки плюсують інформацію і нічим не допомагають. До речі, командирів ніхто і не бачить. В окопах тільки рядові і сержанти. Хлопці самостійно приймають рішення, ще й в усьому винні…»
«ТРО це в першу чергу добровольці 2022 лютого березня. Поповнень немає…»
Збираючи інформацію редакція отримала підтвердження, що така систуація у багатьох підрозділах Сил ТрО. Чому так?
Із таким питанням Радіо Свобода звернулося до керівництва Сил ТрО і Генерального штабу ЗСУ.
У цьому тексті ми зібрали:
- заяви бійців,
- реакцію керівництва Сил ТрО на них,
- пропозиції щодо того, як можливо змінити ситуацію.
Вони стояли в чергах до військкоматів
Сили територіальної оборони як окремий рід військ в Україні створили перед початком великої війни – 1 січня 2022 року, хоча розмови про це велися ще з 2014 року.
Найбільше поповнення ТрО особовим складом, як повідомляє офіційний сайт, сталося у перший місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну – до 110 тисяч.
Люди різних цивільних професій стояли у чергах під військкоматами Києва, Харкова, Миколаєва, Запоріжжя, Маріуполя, Херсона та інших українських міст, щоб отримати зброю і захищати свої регіони.
Сили територіальної оборони Збройних Сил України – окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву». Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється Головнокомандувачем ЗСУ через Командувача Сил територіальної оборони.
Згодом, у квітні 2022 року, на східні напрямки фронту почали відправляти тероборонівців з тих областей, де бойових дій не було.
Вже тоді військові, а також їхні рідні заявляли про проблеми участі бригад ТрО у повноцінних боях – через непідготовленість людей, більшість з яких досі не мали справи з військом, відсутність техніки та озброєння, необгрунтовані накази командування.
Через два з половиною роки після цього подібні скарги від «тероборонівців» все ще лунають.
Бо хоч Сили територіальної оборони формально стали окремим родом Збройних Сил України, однак, як випливає із розповідей командирів і бійців ТрО, вони з якихось причин досі не сприймаються у ЗСУ як «свої», «забезпечуються за залишковим принципом», і ними, як вони кажуть, «закривають діри».
208 батальйону 114 бригади ТрО
До Радіо Свобода звернулися військові 208 батальйону 114 бригади ТрО. Це підрозділ тероборони Київщини, який у лютому 2022 стояв на захисті столиці.
Про роль 114 бригади в обороні Києва режисер Ахтем Сеітаблаєв зняв фільм з циклу «Готові до спротиву».
Нині ж бійці батальйону скаржаться на нестерпні умови – велику недоукомплектованість, відсутність ротацій, накази командування тримати позиції до останнього.
Наслідками усього цього бійці називають великі та необгрунтовані втрати. Не витримуючи таких умов, люди масово йдуть у СЗЧ, кажуть військові, які анонімно розповіли Радіо Свобода про проблеми підрозділу.
«Потроху, потроху люди закінчуються, а кимось поповнювати їх не збираються. Від слова «зовсім».
«Потроху, потроху люди закінчуються, а кимось поповнювати їх не збираються. Від слова «зовсім». Я розумію, що в країні так провели цю політику мобілізації з повним провалом. Але одні й ті самі теж не можуть на собі тягти цю лямку… Є якась кількість людей, яка потрібна для виконання поставленої задачі. Якщо її немає, то бойова задача ставиться під загрозу. І цієї кількості немає апріорі. Тобто, не відповідає на процентів, напевно, 90», – розповів один із військових 208 батальйону 114 бригади.
«У нас люди сидять на позиціях по місяцю, їх немає кому змінити. Вони навіть не можуть нікуди виїхати, щоб привести себе до ладу. На даний час, наразі, є такі місця, куди навіть вже дійти не можуть. Їм скидають дронами воду. Але через те, що висота висока, вона розбивається. Про їжу взагалі – мови немає, тому що нема як готувати. Хлопці виснажені. Тобто фізичного здоров’я вже немає ні в кого – ні фізичного, ні морального», – розповіла Радіо Свобода інша людина з 208 батальйону.
Бійці також скаржаться на відсутність нормальної комунікації з командуванням батальйону, погане матеріально-технічне забезпечення. Кажуть, що їздити на позиції доводиться на власних автівках, які заправляють за власні ж гроші. А замість обіцяних 100 тисяч гривень їм кілька місяців виплачували лише 30 тисяч.
Інформаційні запити до Генштабу ЗСУ та ОСУВ «Хортиця»
Радіо Свобода звернулося з офіційними запитами до Генерального штабу ЗСУ та ОСУВ «Хортиця».
Відповідь нам надало Регіональне управління Сил ТрО «Північ».
Там частково визнають проблеми 208-го окремого батальйону 114-ї бригади. Зокрема, кажуть про брак особового складу. Але ситуацію пояснюють загальним складним становищем на всіх ділянках фронту.
Крім того, запевняють, що нещодавно батальйон отримав підкріплення. А ще кажуть, що скарги окремих бійців не відображає реальний стан справ у підрозділі, – йдеться у коментарі для Радіо Свобода начальника відділення комунікацій Регіонального управління Сил територіальної оборони «Північ» ЗСУ, полковника Григорія Мазура:
208-й батальйон нещодавно отримав підкріплення військовослужбовцями, що дозволило частково стабілізувати ситуацію.
«Ситуація в зоні виконання бойових завдань 208-го окремого
батальйону 114-ї окремої бригади Сил територіальної оборони є складною, що сьогодні характерно для багатьох ділянок фронту. Основні труднощі пов’язані з нестачею особового складу, зокрема стрільців. Але водночас 208-й батальйон нещодавно отримав підкріплення військовослужбовцями з інших підрозділів та управління бригади, що дозволило частково стабілізувати ситуацію у цьому питанні.
Проблема з доукомплектуванням залишається на порядку денному в Регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Північ». З цією метою керівний склад управління та 114-ї бригади вживають всіх необхідних заходів для її вирішення. Також маю зазначити, що тривале перебування на бойових позиціях без ротацій впливає на моральний стан особового складу. Ми усвідомлюємо ці виклики та працюємо над покращенням умов у підпорядкованих військових частинах та підрозділах…Щодо критики, яка оприлюднена в матеріалі від окремих бійців, то вона може бути результатом перенавантаження в умовах бойових дій, наслідком психологічного стресу. Варто наголосити, що більшість військовослужбовців 208-го батальйону продовжують виконувати свої обов’язки з гідністю та професіоналізмом. Поодинокі звернення до медіа цих військовослужбовців та їхні коментарі не завжди відображають реальний стан справ у підрозділах».
Ситуацію у 208 батальйоні і справді можна було б пояснити локальною проблемою конкретної бригади або ж нинішнім загальним складним становищем ЗСУ на фронті.
Російська армія активно наступає на всіх східних напрямках і має просування. Проблеми з недоукомплектуванням, браком озброєння та техніки так чи інакше відчувають підрозділи різних родів військ.
Однак співрозмовники Радіо Свобода, які коментували нам ситуацію, звертають увагу на іншу закономірність: проблема особливо загострена, коли йдеться про ТрО. Мовляв, поповнення ці сили отримують за залишковим принципом, важка техніка та озброєння для них не передбачена законом. Хоча завдання, які виконують такі бригади, виходить за межі, передбачені законом про їхню діяльність.
«Ставлення до ТрО насправді просто жахливе»
Ветеран російсько-української війни, ексбоєць 112 бригади ТРО Олег Симороз каже, що свого часу його рідні бригада та батальйон теж відчули подібні проблеми:
Серце кров’ю обливається зараз говорити «гарматне м’ясо» на своїх побратимів, але я не назву це по-іншому.
«Пів року кричали, що це просто неадекватні речі, коли до прикомандированих, які прибули підтримати і виконувати завдання на рівних, ставляться, вибачте, просто серце кров’ю обливається зараз говорити «гарматне м’ясо» на своїх побратимів, але я не назву це по-іншому. Ситуація ставлення до ТрО насправді просто жахлива. А до кого ми так ставимось? Мій батальйон, про який я зараз розповідаю, був на 100 відсотків у 2022 році сформований з добровольців. Це люди, які добровільно пішли захищати Україну».
Відповідальним за ситуацію Симороз насамперед називає командувачів бригад, до яких прикомандировують підрозділи ТРО, та командувачів угруповань. Однак, каже, проблему ігнорують і на вищому військово-політичному рівні. Також Симороз каже, що серед військових склалась несправедлива практика покладати відповідальність за невдачі на фронті саме на бригади ТрО.
Це уже система такого ставлення до ТРО. Бо потім можна розказати «вони не втримали ділянку фронту, ТРО… що з них можна взяти?
«Це глобальна річ. Це ж все дозволяється на рівні високого командування, на рівні Генерального штабу Збройних Сил України, на рівні Ставки. Це ж всі ці речі знають. І всі ці речі допускають…Це уже система такого ставлення до ТРО, системна історія. Бо потім можна розказати «вони не втримали ділянку фронту, ТРО… що з них можна взяти? Я б подивився на всіх цих гуру-експертів, якби їм дали такі умови так воювати. Я б подивився як би так могли воювати наші ССО, механізовані бригади, всі наші медійні підрозділи, якби в них були такі можливості» – сказав Олег Симороз в етері Свобода Ранок.
Про невідповідність завдань і ресурсів у Силах ТрО говорить і президент Спілки «Бойове братерство України» Павло Жебрівський:
«Насправді на сьогоднішній день бригади ТРО не є бригадами ТРО. Сьогодні по великому рахунку бригади ТРО є піхотними…Сили Територіальної бригади не готувалися бути піхотними. Їх не навчили, не підготували, не озброїли, неповний штат… І по великому рахунку – обвинувачення, що сили тероборони є нікчемними. Це нечесна позиція».
Жебрівський вважає, що в Україні варто повернути у підпорядкування Сухопутних військ. Каже, що це можна зробити швидко.
Їх не навчили, не озброїли, неповний штат…
«Це дуже швидко робиться – перепідпорядкувати Сухопутним військам, розробити принципи згідно з штатним озброєнням і згідно з чисельністю привести до піхотних бригад, поповнити ці піхотні бригади вже мобілізованими не по залишковому принципу. Фактично реально це зробити за два-три місяці. Це реально це зробити, тому що по факту це вже є…Але от територіальну оборону паралельно потрібно формувати. Знову відновлювати ДФТГ (добровольче формування територіальної громади – ред.), формувати бригади територіальної бригади, які мали б працювати по територіальному принципу, з обмежено придатних…», – вважає Жебрівський.
Проводити будь-які реформи чи зміни неможливо під час повномасштабної війни, каже Тарас Березовець, начальник групи зв’язків з громадськістю відділу комунікацій Командування Сил ТрО.
Коментар речника Командування Сил ТрО
Після розголосу ситуації із 208-им батальйоном Березовець дав Радіо Свобода розгорнутий коментар щодо цієї ситуації і проблем у ТрО загалом.
Головною причиною проблем Тарас Березовець називає невчасне і недостатнє поповнення Сил територіальної оборони особовим складом.
Якщо у 2022 році до ТрО приєдналися понад 100 тисяч людей, то нині кількість тих, хто приходить служити у цей рід військ, недостатня, каже речник.
«Сьогодні за існуючим принципом Сили територіальної оборони не отримують, на превеликий жаль, потрібної кількості військовослужбовців. Більше того – центри комплектування зі зрозумілих абсолютно причин надсилають найбільш підготовлених військовослужбовців в сили Сухопутних військ, інших підрозділів. А сили територіальної оборони, на превеликий жаль, формуються за остаточним принципом»
Центри комплектування надсилають найбільш підготовлених військовослужбовців в сили Сухопутних військ, інших підрозділів.
Березовець визнає, що проблемні ситуації виникають через розбіжності між законом, який визначає, що сили ТрО є легкими стрілецькими підрозділами, та реальною картиною – коли бригади змушені воювати на рівні з бригадами інших родів військ, оснащених відповідно до їхнього штатного розпису.
Березовець каже, що здебільшого проблеми виникають там, де бригади ТрО є прикомандированими до інших бригад ЗСУ.
«Там, де ми бачимо можливість Сил територіальної оборони воювати повним складом, бригадним складом, жодних нарікань до їхньої діяльності стосовно утримання позицій немає. І навпаки – там, де наші легкі стрілецькі підрозділи Сил територіальної оборони придаються як прикомандировані до мотострілецьких бригад, сил Сухопутних військ, вони кидаються на найгарячіші напрямки без достатнього озброєння із зрозумілих причин, вони будуть виконувати свої на рівні з іншими підрозділами сил територіальної оборони, навіть попри те, що вони не мають на своєму озброєнні достатньої кількості важкого озброєння і техніки», – каже Тарас Березовець.
Начальник групи зв’язків з громадськістю відділу комунікацій Командування Сил ТрО Березовець запевняє, що Командування Сил Територіальної оборони звернуло увагу на заяви військових 208-го батальйону 114-ї бригади і реагуватиме на них.
Тим часом на момент підготовки цього матеріалу до журналістів Радіо Свобода продовжують надходити повідомлення від військових 208 батальйону про значні втрати, відсутність ресурсів і засобів тримати оборону та необхідність вивести підрозділ з передової.