Євген Магда оцінив “Телеграфу” попередні підсумки виборів президента РМ та референдум про курс на ЄС
Провал референдуму в Молдові щодо питання європейської інтеграції є тривожним дзвіночком не лише для президента цієї сусідньої країни — Маї Санду — в сенсі зближення Кишинева з Євросоюзом та її політичного майбутнього. А й у певному контексті має стати показовим для України, оскільки стає своєрідним викликом для Києва одразу за кількома напрямками. Таку думку у коментарі “Телеграфу” висловив директор Інституту світової політики Євген Магда.
— Двадцяте жовтня стало своєрідним моментом істини для Молдови, тому що це свідчить про серйозну кризу президента Маї Санду, яка не змогла ефективно використати ініційований нею, як інструмент мобілізації суспільства, референдум стосовно європейського вибору.
Вже за великим рахунком не має значення, якими будуть остаточні цифри, оскільки відсутня приголомшлива підтримка цієї ідеї (євроінтеграції. — Авт.). І вже навіть деякі ЗМІ пишуть, що мешканці Молдови, що перебувають всередині країни, не підтримали цю ідею. На мою думку, це серйозна проблема для чинної тамтешньої влади.
Не поділяю тієї думки, що Румунія буде активно тягнути Молдову (в ЄС. — Авт.), тому що тут є питання прагнення “поглинути” Молдову. І воно поставатиме під час виборчих кампаній у Румунії, що пройдуть до кінця року, — каже експерт.
За його словами, є ще один момент, на який треба звернути увагу, зокрема й Україні.
— Думаю, що всередині Євросоюзу існують побажання перетворити Молдову на success story, як країну, яка б могла швидко увійти до складу ЄС. Та скажімо, перебити негативні емоції після Brexit. Адже після виходу Британії зі складу ЄС нових членів Євросоюзу ще не було.
Вважаю, що зараз у цьому контексті Україна і Румунія мають виступати єдиним фронтом, щоб забезпечити не лише європейські перетворення всередині Молдови, але й показати, що сусіди зацікавлені у тому, щоб здійснювати європейську інтеграцію спільно.
Власне, ми і маємо будувати відносини з Молдовою на європейських засадах. Інакше нам буде складно інтегруватися до Європейського Союзу. Ми не маємо хизуватися розмірами нашої країни, адже, попри розміри, рівень життя в Україні навряд чи суттєво вищий, — зазначає Євген Магда.
За його оцінками, це теж — значний виклик для Києва у ситуації, що сьогодні існує в наших двосторонніх відносинах, які “складно назвати хорошими, і тому я не абсолютизую значення можливої перемоги Маї Санду”.
— Більше того думаю, що Кремль може зменшити тиск на неї під час другого туру виборів президента, щоб вона залишилась (очільницею держави. — Авт.) та перетворилась на мішень для критики під час парламентської кампанії наступного року. Адже переконаний, що багатьом стало зрозуміло, наскільки невпевненою є позиція Маї Санду після результатів цього референдуму і першого туру президентської кампанії, — підсумував директор Інституту світової політики.
Як повідомлялось, за даними сайту Центральної виборчої комісії Молдови, станом на 7:30 опрацьовано близько 98% протоколів.
За їхніми результатами більшість голосів набирає чинна глава держави, проєвропейська президентка Мая Санду (41,84%). Друге місце — у проросійського Олександра Стояногло із партії експрезидента Ігоря Додона. Згідно з вже опрацьованими протоколами, йому віддали перевагу 26,35% виборців. Отже, в країні відбудеться другий тур виборів президента.
Водночас за результатами обробки 98,06% голосів за підсумками референдуму щодо європейського курсу країни, виявилось, що противників євроінтеграції трохи більше, ніж прихильників.
Так, за попередніми результатами, хочуть приєднання до ЄС 49,89% (726 133 особи), а не хочуть – 50,11%.
Раніше “Телеграф” писав, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко розповів про свої плани на вибори у країні у 2025 році.