Через кілька днів розпочнеться сезон Національної баскетбольної асоціації сезону-2024/25.
Міжсезоння, можливо, було і не найцікавішим в історії, але точно не змушувало сумувати від нудьги. Останніми роками, ба навіть десятиліття, вважається, що Західна конференція набагато сильніша, але оскільки чемпіон НБА представляє Схід, тому почнемо з них.
Група здоров’я
Хоч це і повністю медичний критерій, але на сленговій мові спортсменів так часто називають команди, де грають або мало перспективні вихованці, або “ліві мужички”, які зібралися на чемпіонат міста. Всі розуміють, що їм ловити нічого, але вони є і все. Нікуди їх не подінеш.
Для оцінки перспектив Вашингтона та Детройта такий термін підходить ідеально. Причому їхні виступи – це стала величина. Пістонс за останні 15 років лише 2 (двічі!) виходили до плейоф. Їхні виступи у постсезоні нагадували мем с Абрахамом Джеєм Сімпсоном – два вильоти по 0:4.
We believe in Cade Cunningham!
За останні два роки “поршні” здобули загалом 31 перемогу. За останні 5 – 94. У багатьох рейтингах Детройт – це найдепресивніше місто США. “Поршні” ідеально підходять під стилістику свого місця дислокації.
Оскільки гірше вже нікуди, гадаю, що прогрес Канінгема дозволить колективу здобути 24 вікторії і не фінішувати останніми.
Адже це місце заброньоване за Візардс. В історії Вашингтона був ще гірший період, ніж у нинішніх Пістонс. Команда зі столиці Сполучених штатів Америки з 1989 до 2004 року взагалі лише раз потрапляла до 8 найкращих у конференції.
Минулого літа керівництво пішло у перебудову і щось поки що не було зробленого жодного вдалого муву, який повернув би “чарівників” у категорію середняків найближчими роками. Ймовірно, що цей регулярний чемпіонат вони проведуть ще гірше за попередній.
Я думав, що уже на дні, але знизу постукали
Ця фраза ідеально підходить ситуацію з Вашингтоном.
Вони здобудуть свої 18-20 перемог, Джордан Пул регулярно буде потрапляти у курйозні моменти, Кайл Кузьма продовжить шокувати своїм луком та ейрболлами, Валанчюнаса обміняють на драфт пік у лютому.
У битву цих двох “титанів” великі шанси має втрутитися Бруклін Нетс. Їхня гра така ж похмура, як і кольори домашнього паркету.
Позитивним моментом є прихід на тренерський місток молодого іспанця Жорді Фернандеса. Він має 15-річний асистентський досвід роботи, а також він досить непогано попрацював зі збірною Канади. І хоч “тіньовий” фаворит Парижа на Олімпіаді підвів усіх експертів, не варто забувати, що канадці брали бронзу під його керівництвом на ЧС-2022.
Із перетравленої їжі та палок…
На жаль, нічого доброго їх все одно не чекає. Але тут дивлячись під яким кутом. Якщо під “добрим” вважати гонитву за перемогою у лотереї драфту та вибір Купера Флегга, то ця задача може бути реалізована.
Так, Кем Томас продовжить набивати статистику, можливо, навіть увійде до десятки найкращих скорерів ліги, але якщо цей склад здобуде 25 перемог, то лише за рахунок загальної слабкості і дивізіону, і конференції.
Якщо не брати до уваги гравців, які починатимуть зустрічі з перших хвилин, то інша частина ростеру нагадує випадкові імена з відеогри NBA2k після 10 сезонів режиму MyCareer.
Єдина причина дивитися матчі Нетс – це останній сезон Бена Сіммонса в НБА. Далі Тайвань або Китай, чи (не)заслужена пенсія.
Шарлотт Горнетс та Торонто Репторс не здійснили нічого такого, щоб мати солідний буст. Від попередніх трьох організацій їх відрізняє наявність молодої зірки (Лонзо Болл/Брендан Міллер та Скотті Барнс) та хоч яка не яка, а міцна стартова п’ятірка.
Проте, є великі підозри, що навіть до плейін вони не дотягнуть і ще у квітні відправляться відпочивати.
Ми слабкі, але нерви вам попсуємо
Чикаго, Атланта, Індіана та Маямі. Кожна команда зі своїм шармом, історичною важливістю для ліги, стилем гри. Та немає чогось глобального, що дозволить їм кинути виклик для контендерів конференції.
Чикаго залишився з травматичним Лавіном, у якого контракт такий же великий, які і перелік травм у медичній книзі. Так, у “биків” з’явилися дві додаткові опції: Джоша Гідді виміняли на Алекса Карузо, а після 1014 (так-так) днів пропуску після травми і реабілітації на майданчик повернувся Лонзо Болл.
Не варто забувати, що минулого сезону Кобі Вайт нарешті довів, що не даремно його брали на драфті-2019 року під №7.
Головним питанням щодо мотивації Буллз є те, що їхній драфт-пік першого раунду наступного літа має захист топ-10, тому, щоб зберегти його, треба фінішувати у п’ятірці найгірших колективів Сходу. Якщо вони вирішать міняти Лавіна та Вучевича чисто заради того, щоб скинути їхні угоди, то, Шарлотт чи Торонто, мають досить непогані шанси на не особливо потрібне їм місце у плейін.
Ось-ось і “вистрілять”
Нічого краще про Атланту і не сказати. Після версії “міцних хлопців” Майка Буденхольцера “яструби” досить швидко перебудували склад, виходили навіть у Фінал конференції, але все ніяк не зроблять крок на нову щабель.
Якщо особливо не заглиблюватися у дії останніх років, то причина відсутності стабільності для Гокс одна – обмін Дончича на Янга у 2018. Заднім числом, як то кажуть, всі розумні. Тоді багато хто ще не вірив, що талановитий європеєць швидко адаптується до асоціації, а також мали зачарованість Стефеном Каррі.
Трей виглядав у перспективі новою версією “Шефа”. Пройшло шість років – Янг і надалі підпадає під переклад свого прізвища – молодий. Захист не покращився, чогось проривного у грі в атаці не додалося. Звичайно, він може “зловити хот-хенд” і влучити дальній з дев’яти метрів, але то поодинокі випадки. Часто їм на зміну приходять непотрібні кидки на сьомій секунді атаки. Вдячні таким рішенням від свого плеймейкера лише Клінт Капела та Оньєка Оконгву, які в перерахунку на 36 хвилин входять до списку найкращих бігменів за підбираннями на чужому кошику.
Франшиза з Джоржії отримала Заккарі Різаше під №1 на драфті. Всі досить скептично відносяться до цьогорічного набору, тому не факт, що француз посилить команду. Принаймні тут і зараз. Як наслідок, “яструби” виступлять на рівні 2023/24.
Better Call Erik
Маямі Гіт зачарували всіх своїм подвигом у сезоні 2022/23, коли дійшли до фіналу НБА, але багато хто забув, що Гіт того сезону нічого особливого не демонстрували і залізли у вирішальну серію із зони плейін. Минулого сезону карета знову перетворилася на гарбуз.
Із того “гарячого” походу весни 2023 залишились: Адебайо, постарівший на два роки Батлер, сивоволосий Кевін Лав, травматик Гірро, все ще юнак Нікола Йович та снайпер без захисту Робінсон із зарплатою в 20 млн.
Пішли Вінсент, Мартін, Cтрус. Кожен із цих гравців робив важливий вклад у сенсаційних тріумфах над Мілвокі, Нью-Йорком та Бостоном. Немає навіть Кайла Лаурі, який всі 23 матчі того плейоф розпочинав у старті. Так, додався Хайме Хакес, але він є не панацеєю чи священним граалем. У серіалі “Краще подзвоніть Солу” головний герой виходив із різних комічних/трагічних ситуацій. У Еріка Споельстри одночасно і та, і та ситуація. Та його генію буде замало для чогось більшого, ніж 7-10 місця.
Run, Pacers, Run
Індіана Пейсерз стала відкриттям минулого чемпіонату. Спочатку колектив дійшов до фіналу новоствореного in-season tournament та йшов серед лідерів таблиці. Це вдалося завдяки надзвичайно швидкому темпу (навіть для сучасної НБА) гри. Вони нагадували “золоту” футбольну збірну Бразилії з їхніми “Ви заб’єте скільки зможете, а ми – скільки захочемо”.
Мало хто вірив, що “дихалки” вистачить на весь сезон. Безумовно, десь були спади, особливо під час травми “мозку колективу” Тайріза Галібертона, проте команда успішно дійшла до фінішу, а потім шокувала Мілвокі, Нью-Йорк та і Бостону нормально попила крові, але дві поразки у перших двох матчах при рівному суперництві стали для Пейсерз нокдауном, з якого вони не піднялися.
Дивитися ігри підопічних Ріка Карлайла цікаво, але такий стиль гри ніколи не виграє титули. Звісно, якщо ви не Голден Стейт 2014-2019. Та і те, не варто забувати, що у “воїнів” уміли захищатись Ігуадала, Грін та Томпсон до важких травм.
Актори сповнені амбіцій
У цьому слові наголос на “а”, а не на “о”. Що Мілуокі, що Філадельфія, що Клівленд та навіть Орландо – це вже об’єкти. З ними вартує рахуватись, поважати, остерігатися.
Найменше перспектив із цієї легендарної ліверпульської четвірки у Меджик та Кавальєрс. Їхня серія у першому раунді затягнулася на 7 матчів, тобто дарувала інтригу, але не несла ніякого естетичного задоволення.
Відверто кажучи, рідний клуб Леброна досяг стелі. Для нового стрибка було вирішено змінити керманича. Кенні Аткінсон прославився тим, що потроху витяг Нетс з кризи “імені Міхаіла Прохорова – Біллі Кінга”, але як тільки нью-йоркський колектив зібрав більш-менш конкурентний склад задля впевненої боротьби за зону ігор на виліт, то почалися проблеми. Після звільнення Аткінсон встиг попрацювати у Кліпперс та Ворріорз і навіть стати чемпіоном, щоб знову отримати виклик у якості головного.
Тут він зустрінеться з колишніми підопічними по Брукліну Карісом Левертом та Джарретом Алленом, будуть у нього і голодні до перемог Гарленд та Моблі, ну і зірка першої величини Донован Мітчелл. Тобто все те, що мали “Кавс” і рік, і практично два тому. Результат 6-11 у поєдинках плейоф – показник того, на що цей склад здатний.
У Орландо все те саме, але є надія. Ключові виконавці Меджик просто молодші по віку за своїх колег із Клівленда, що дає віру у більш серйозні виступи надалі. Не виключено, що за підсумками регулярного чемпіонату вони знову посядуть 4 та 5 місце і подарують рімейк квітневого протистояння.
Філадельфія підписанням Пола Джорджа максимально гучно заявляє, що вони все ще у грі, що вірять у Ембііда. Також у них є Тайріз Максі, який цілком заслужено зіграв у лютому на Матчі зірок.
Проте записувати їх у фаворити не дозволяє анамнез виступів. За останні 7 сезонів було 2 вильоти у першому та 5 у другому раунді. Не принесло успіху тріо Ембіід – Батлер – Сіммонс, не спрацювали також варіації Ембіід – Харріс – Хорфорд та Ембіід – Харден – Максі.
І не можна сказати, що Сіксерз мали трійку явних лідерів, а всі інші – відверті пасажири. Ні. Була глибина, активи, проте успіх так і не настав. Тепер травматики Ембіід та Джордж вступають у свій Last dance у якості зірок НБА, а Ерік Гордон, Реджи Джексон, Кайл Лаурі та Андре Драммонд будуть допомагати їм з другого та третього юніта. Враховуючи нестабільність здоров’я перших та вік других, то велике значення матиме виступ Максі та нестабільних Калеба Марітна та Келлі Убре. Коротко кажучи, пенсильванці мають все те, щоб нав’язати боротьбу Кавальєрс та Меджик.
Адетокумбо має схожу ситуацію з Ембіідом. Поруч “дідугани” та травматики. Лопес уже не такий, яким був у чемпіонський сезон, Мідлтон ідеально б замінив Самюела Л. Джексона у фільмах “Невразливий” та “Скло”, а Ліллард завжди був альфою, тому ніколи не стане Бетменом для Робіна, так ще і на лаві Док Ріверс, який вміє провалюватися, керуючи амбітними колективами. Не вірите? Запитайте у Кліпперс та Сіксерз.
Сам Янніс натякав, що якщо команда не виграє чемпіонат то керівництво Бакс може його обміняти. Жоден власник ні за яких результатів не віддасть такого гравця, який тримає фан-базу та рейтинги, але не даремно Янніс родом з Греції. Він чудово натякнув езопівською мовою про наслідки для франшизи після чергового невдалого плейоф.
It’s up to you, New York, New york!
Тобі вирішувати, Нью-Йорку. Саме так співав легендарний Френк Сінатра. Під час виходу цієї пісні Нікс були вже відомою командою, але без особливих успіхів. За ці роки їхня глобальна функція не змінилася – популярна організація, але без приставки “топ”.
Останніми роками Нікс набирав хід. Вдале підписання Брансона, чудові вибори на драфті, Тібодо хоч і грав у звичному для себе захисному стилі, але більше довіряв снайперам.
Так, не зуміли зберегти Гартенштайна, довелося віддати елітного шутера Дівінченцо, а також уже такого рідного Рендла, який не так давно був першою скрипкою колективу. Та якщо взяти інших претендентів на фінал від Сходу, то Нью-Йорк став сильнішим, більш мобільним та різностороннім.
Карл-Ентоні Таунс не є елітним захисником, але він точно набагато кращий за Рендла у нападі. Брансон все ще у своєму праймі, Бріджес один із найкращий за функціоналом бокс-ту-бокс баскетболістів. Також є у ростері досвідчені Джош Харт, О Джі Аннунобі, Кем Пейн та Мітчелл Робінсон.
Тібодо, президент команди Леон Роуз, генеральний менеджер Герсон Росас степ-бай-степ розбудовували команду, яка нарешті є повноправним контендером.
Ніхто не забуває про фактор вузької ротації від Тібса, певної адаптації після метаморфоз у складі та травматичності. Але фактор №3 може наздогнати будь-яку команду, тому на папері саме Нью-Йорк є тою палкою, яка може потрапити в колеса чемпіонських Селтікс.
Розумник Бред Стівенс
Дії культового фільму “Розумник Вілл Ганнтінг” проходять у Бостоні, а сценаристами та акторами виступили Метт Деймон та Бен Аффлек, які родом з цього міста і підтримують всі місцеві команди.
Слово “розумник” чудово підходить і до Бреда Стівенса. 37-річний фахівець прийняв Селтікс 2013 року. Команда переживала період розлучення з легендарними Полом Пірсом, Кевіном Гарнеттом та Реєм Алленом. Під його керівництвом турбулентність була не довгою. “Кельти” швидко повернулися на вершину конференції, конвертувавши драфт-піки у Смарта, Брауна, Тейтума.
Багато тренерів важко розлучаються зі своєю посадою, але Стівенс не з таких. Він зрозумів, що, певно, віддав все що міг і вирішив стати “бетою” – перейти на посаду президента з баскетбольних операцій, передавши естафету керманича своїм молодшим помічникам: спочатку Іме Удоці, а потім і Джо Маззулі.
Раціональний контракт Ела Хорфорда, обміни за “мішок картоплі” Дерріка Вайта, Крістапса Порзінгіса та Джру Голідея довершили “зелених”. Минулий сезон став квінтесенцією домінації Бостона на Сході останніми роками. Потужна “регулярка”, легкий шлях до вирішальної серії та повна декласація Далласа у фіналі: ускладнили життя Дончичу до найгірших відсоткових показників влучань, закрили Кайрі, “виключили” бігменів Маверікс. І отримали абсолютно заслужене чемпіонство.
Бостон не змінив першу вісімку ротації (не варто забувати про шутінг Хаузера та енергію Прітчарда), Маззула після критики у свій перший сезон значно додав щодо вміння роботи висновки до гри, а, найголовніше, реагувати на виклики in-game.
Нікого не здивує перше місце у таблиці Бостона після 82 матчів чемпіонату. Не буде дивним і третя спроба завоювати Кубок Ларрі О’Браєна за останні 4 роки. Скілл лідерів, досвід ветеранів, загальна глибина і різна нестабільність конкурентів не повинна завадити Селтікс повторити минулий плейоф. Здається, що зупинити їх зможе лише переможець Заходу.
Прогноз Чемпіона на Східну конференцію:
- Бостон Cелтікс: 61-21
- Нью-Йорк Нікс: 57-25
- Мілуокі Бакс: 53-29
- Орландо Меджик: 52-30
- Клівленд Кавальєрс: 52-30
- Філадельфія Сіксерс: 50-32
- Індіана Пейсерз: 47-35
- Маямі Гіт: 43-39
- Атланта Гокс: 41-41
- Чикаго Буллз 36-46
- Шарлот Горнетс: 30-52
- Торонто Репторз: 27-55
- Детройт Пістонс: 24-58
- Бруклін Нетс: 20-62
- Вашингтон Візардз: 18-64