Президент України Володимир Зеленський анонсував новий вид фінансової допомоги громадянам – у грудні-лютому всі українці матимуть змогу отримати одноразово по 1000 гривень. “Апостроф” розбирався, яким буде економічний, соціальний та політичний ефект від цієї акції.
Кожен українець цієї зими зможе отримати від влади 1000 гривень. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський в одному зі своїх останніх відеозвернень.
За словами глави держави, він дав доручення розпочати з 1 грудня нову програму “Є-підтримка”, в рамках якої всі громадяни країни зможуть одноразово отримати 1000 гривень.
“Тисяча гривень на людину – на родину це вийде по кілька тисяч гривень, і кошти можна буде витратити на оплату українських товарів і послуг, зокрема комунальних послуг, електрики. Квитки — це “Укрзалізниця”. Українські лікарські засоби. Також доручив, щоб ці кошти можна було витратити на українські книжки, на культурні послуги. Можна донатити на військових — волонтерам, на дрони”, – сказав президент.
Гроші у рамках цієї програми допомоги перераховуватимуться на спеціальний банківський рахунок.
“Це одна тисяча гривень на людину, незалежно від віку й соціального статусу, використати можна протягом зими – грудень, січень, лютий. Гроші надходитимуть на картку програми “Національний кешбек”, тобто потрібно її відкрити. Це віртуальна картка, її можна відкрити через “Дію” , – розповів в етері телемарафону перший заступник міністра економіки Олексій Соболев.
Виплати здійснюватимуться за рахунок коштів фінансової допомоги наших закордонних партнерів, які уряд не встигає освоїти до кінця поточного року. При цьому гроші союзників, як відомо, Україна не може використати для фінансування армії. А от громадяни після отримання цієї тисячі цілком можуть перерахувати її (чи якусь її частину) на потреби ЗСУ, але це справа добровільна.
Слідами “попередників”
Нову програму допомоги вже охрестили “Вовиною тисячею” за аналогією з “Юліною тисячею”, яку у 2008 році тодішній уряд на чолі з Юлією Тимошенко вирішив виплатити українцям як компенсацію їхніх втрачених вкладів у Сбербанку СРСР. “Естафету” з виплатою компенсацій за втрачені вклади у 2012 році підхопив на той час президент України Віктор Янукович, і ці гроші прогнозовано стали називати “Вітіною тисячею” (як варіант, “Вітіною штукою” з огляду на кримінальний флер навколо особи Януковича).
Однак очевидно, що окрім суми між цими трьома (фактично двома) “тисячами” мало чого спільного. Та й суми, насправді, теж різні, оскільки за 1000 гривень у 2008 році (це була цілком нормальна зарплата) можна було купити суттєво більше, ніж у 2012 році і, тим більше, у 2024-му.
До речі, перші соцопитування показали, що 70% громадян вважають, що нинішня “тисяча” не покращить їхнього матеріального становища.
“Юліна тисяча” коштувала українським платникам податків близько 5 мільярдів гривень. До того ж, на її виплату були спрямовані позикові кошти, які Україні потім потрібно було повертати з відсотками, а з огляду на те, що у 2008-2009 роках внаслідок світової фінансової кризи курс гривні обвалився майже вдвічі, фактичні витрати на це “свято небаченої щедрості” виявилися значно більшими.
Джерелом для нинішніх виплат є закордонна допомога, частина якої надається на безоплатній основі, а частина (більша) – у вигляді кредитів. Щоправда, з початком російського вторгнення наша країна отримала допомоги, в тому числі кредитної, на десятки мільярдів доларів, а тому “Вовина тисяча” тут погоди не зробить.
До речі, а скільки коштуватиме ця програма підтримки? Якщо оцінити фактичну чисельність населення України у 30 мільйонів осіб, то за умови, що всі з нас отримають тисячу, вийде 30 мільярдів гривень. Щоправда, перший заступник міністра економіки Олексій Соболев стверджує, що вартість програми буде меншою.
Мабуть, далеко не всі захочуть взяти участь у програмі “Є-підтримки” – наприклад, “ухилянти”, оскільки їм доведеться засвітити свої дані у “Дії”. До того ж, найімовірніше, не зможуть отримати заповітну тисячу біженці, оскільки перед нарахуванням коштів проводитиметься верифікація місць знаходження учасників програми. Можуть також виникнути складнощі з дітьми, які не можуть мати власного банківського рахунку, а також з людьми похилого віку, які не сильні в діджиталізації.
Що ж, враховуючи все це, вартість програми буде справді суттєво меншою за 30 мільярдів гривень.
Популізм чи прагматизм
Президентська ініціатива у багатьох викликає критику, часом досить жорстку. Основна претензія така: невже у країни, що воює, стільки зайвих грошей? І якщо кошти справді є, чи не краще направити їх на фінансування армії? Однак, нагадаємо, кошти закордонної фінансової допомоги на оборону ми витрачати не маємо права.
Ще одна претензія пов’язана з тим, що, видаючи громадянам по 1000 гривень, держава паралельно забирає у них набагато більше через підвищення податків. Але й тут не все так просто. По-перше, ухвалений Верховною Радою закон, яким підвищуються податки, зокрема, військовий збір з 1,5% до 5%, досі не підписаний президентом, по-друге, якщо він все ж таки буде підписаний і набуде чинності, то отримані за рахунок збільшення податків та зборів кошти якраз можна буде спрямувати на фінансування сектору безпеки та оборони.
Цілком ймовірно, що оскільки підвищення податків призведе до скорочення доходів більшості українців, влада вирішила дещо “підсолодити пігулку” одноразовою виплатою в 1000 гривень.
У зв’язку з цим критики президентської ініціативи мають ще одну претензію – що вона є банальним популізмом.
“Але у нас популізмом називають усе – і підвищення зарплат, і пенсій. І одразу ставиться тавро – “популізм”, – заперечує проти такої претензії політолог Володимир Фесенко у розмові з “Апострофом”. – Якби це були 10 тисяч гривень, а не 1000 гривень, я б ще погодився”.
За його словами, це рішення влади не має жодного політичного ефекту.
“Якби це був політичний популізм, давали б своїм електоральним групам, а не всім. Ті, хто не люблять Зеленського, вони що, якщо отримають цю тисячу, змінять своє ставлення до нього? І при тому, давали б перед виборами. Але виборів не буде, як мінімум, рік”, – резюмував експерт.
Що стимулювати будемо?
За словами Володимира Фесенка, логіка в президентській ініціативі виключно економічна.
“Подібне вже робили, наприклад, під час ковіду – робили всюди, від Сполучених Штатів до Китаю. Це була саме роздача грошей, щоправда, масштаби були більшими, – каже політолог. – Головна мета – атківізувати внутрішній попит споживання, певною мірою, стимулювати економіку”.
З таким підходом погоджується економіст, експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексій Кущ.
“Замість субсидій окремим компаніям зробіть масову субсидію на споживання, і тоді покупець сам вирішить, куди витрачати гроші. Тут фактор корупції повністю вирівняється, – написав він у Facebook. – Споживчий попит у сучасній економіці є основним драйвером зростання. Ці гроші підуть як на сферу послуг, так і на ринок товарів, передусім вітчизняного виробництва. І такий стимул хоча б трохи відродить оплачуваний попит населення, який вже вступає в стадію заморозки“.
У свою чергу, інвестиційний банкір та фінансовий аналітик Сергій Фурса вважає, що жодного позитивного економічного ефекту ініціатива щодо роздачі по 1000 гривень не матиме.
“У нас і так зростає споживчий попит, у нас дуже сильний рітейл, і додатково стимулювати його не потрібно. Натомість це стимулює інфляцію”, – сказав експерт у коментарі “Апострофу”.
Він вважає, що набагато правильніше було б спрямовувати ці кошти адресно тим, хто їх найбільше потребує: “У нас купа програм щодо переміщених осіб, щодо медичної підтримки військовослужбовців” .
Такої ж думки дотримуються й інші експерти.
“Я б направив доплату у четвертому кварталі 2024 року пенсіонерам, які отримують пенсію нижчу за середню, інвалідам, багатодітним”, – поділився своїми міркуваннями Олексій Кущ.
Усе на донати
За підсумками 2024 року інфляція в Україні, як очікується, становитиме близько 8%. Це не так уже й мало, але й зовсім небагато – навіть у мирні часи ціни у нас нерідко зростали набагато більше. З огляду на незначний розмір допомоги, якою влада має намір облагодіяти громадян, цілком можливо, що інфляція особливо й не прискориться.
Але й економіку вона навряд чи значно простимулює.
“Оскільки обмежені можливості використання, не можна говорити про стимулювання споживчого попиту, це радше допомога”, – сказав “Апострофу” фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Враховуючи, що виплати припадають на зимові місяці, є велика ймовірність того, що вони в основному будуть спрямовані на оплату комунальних послуг, зокрема, на опалення: “Сім’я із трьох осіб – це 3000 гривень, це якраз один місяць (вартості комунальних послуг) з урахуванням опалення в середній квартирі”.
Звичайно це звільнить певні кошти у сімейних бюджетах, які можна буде спрямувати на інші потреби, але якщо розглядати ті ж самі 3000 гривень на одну родину, то це – витрати в супермаркеті приблизно на один тиждень.
“Мені набагато більше імпонує ідея завуальованої передачі цих коштів військовим, – каже Андрій Шевчишин. – Але в цьому випадку треба було б обмежити кількість варіантів використання цих коштів, наприклад, залишити тільки книги та залізничні квитки, враховуючи невелику кількість тих, хто купує ці товари та послуги. Тоді більшість використали б це на донати”.