Наш побратим Олександр — людина, для якої боротьба з ворогом не лише обов’язок, а й покликання, коріння якого сягають у трагічну історію його родини. Його рідні свого часу стали жертвами колективізації та радянських репресій 1930-х років, і ці події назавжди закарбувалися в пам’яті сім’ї. Ця історія розпалює в нашого героя особливий вогонь: він не лише бореться за теперішнє, а й захищає пам’ять своїх предків та право українців жити у власній, вільній державі, – позповідає пресслужба 124 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
“Ворог завжди залишався тим самим: приходили, нав’язували свої порядки, не рахувалися з нашою волею, — розповідає Олександр. — І зараз повторюється те, що ми переживали роками. Це для нас уже не просто війна, це боротьба за те, щоб подібне більше ніколи не повторилося на нашій землі.”
Олександр — один із тих, хто чітко бачить, як змінюється українська армія та якою вона має стати. За його словами, нашій армії потрібно позбутися спадщини радянських підходів і переходити на стандарти, які властиві передовим арміям світу. Він упевнений, що в новому війську мають служити молоді українці, які народилися в незалежній Україні, які вчаться за кордоном і мають досвід сучасної військової підготовки. Його мрія — бачити Збройні сили України сучасними, оснащеними найкращими технологіями, дисциплінованими та здатними захистити свою землю від будь-якої загрози.
“Наше військо має вийти на рівень, якого очікують наші люди, бо ми не лише воюємо, ми боремося за майбутнє України, яка цінує свою мову, культуру, традиції, історію,” — додає він.
Олександр вірить у перемогу, хоча розуміє, що шлях до неї нелегкий. І після перемоги він мріє здійснити ще одну давню мрію — побувати в Англії, дослідити історію країн, які зберегли свою культуру та самобутність, незалежно від викликів часу.
Щодня Олександр виконує свій обов’язок, будучи звичайним чоловіком, який став на захист своєї країни. Він не вважає себе героєм, а лише патріотом України, готовим зробити все, щоб наша нація стала вільною і сильною.