Ще кілька десятиліть тому собаки були робочими тваринами – вони полювали, випасали худобу, охороняли домівки. Сьогодні людям більше потрібен доброзичливий і добре пристосований до малорухливого способу життя компаньйон. Собаки «почули» і вступили в новий етап еволюції, який вчені назвали третьою хвилею одомашнення собак, пише DailyMail.
Що показали дослідження
Ще в 2017 році вчені зі шведського університету Лінчепінг вивчали, як собаки розвинули свою унікальну здатність працювати разом з людьми, включно з їх готовністю «попросити про допомогу» у випадку складної проблеми. Дослідники підозрювали, що на таку рису собак впливав гормон окситоцин, що відіграє важливу роль у соціальних стосунках.
Дія окситоцину залежить від того, наскільки добре він зв’язується з відповідними рецепторами всередині клітин. Дослідження показало, що соціальні навички собаки частково вкорінені в їхній генетиці – зокрема, в генах, що контролюють чутливість до окситоцину.
Науковці спостерігали за 60-ма золотистими ретриверами. Собаки мали відкрити банку з ласощами, яку, за задумом експерименту, було неможливо відкрити. Також у собак взяли мазки ДНК з носа, щоб визначити, який варіант рецептора окситоцину є у кожної з них.
Собаки проходили тест двічі: один раз – після отримання дози назального спрею окситоцину, та ще раз – після дози нейтрального сольового назального спрею.
Результати показали, що собаки з певним генетичним варіантом рецептора мали сильнішу реакцію на спрей окситоцину, ніж інші собаки. А доза окситоцину спонукала їх частіше звертатися за допомогою, ніж доза фізіологічного розчину.
Це дозволяє зрозуміти, як одомашнення змінило гени, які впливають на соціальні навички собак.
Третя хвиля одомашнення
Оскільки за роки роль собак змінилась з робітників на компаньйонів, змінилася і поведінка собак. Можливо, і їхня біологія, говорять кінологи Браян Хейр і Ванесса Вудс, які сьогодні досліджують поведінку службових собак.
Їхнє дослідження показало, що службові собаки «унікально добре пристосовані до життя в 21 столітті». Вони є «висококваліфікованими професіоналами», які можуть допомагати своєму власнику виконувати завдання і залишатися спокійними й тихими, коли не працюють. А ще вони мають унікально доброзичливий характер.
«Зростання рівня доброзичливості, здається, змінило біологію цих собак, як це було тисячі років тому. Службові собаки вписуються в життя своєї людини так, як багато працюючих власників собак хочуть, щоб їхні домашні тварини вписувалися в їх життя», – кажуть дослідники.
Сьогодні все більше собак живуть в густонаселених районах, де частіше спілкуються з незнайомими собаками та людьми. Цей зсув спричинив певну поведінку, через яку собаки, що були колись, стали дезадаптивними. Наприклад, «охорона від незнайомих людей і тварин може ускладнити прогулянку собаки по сусідству».
Ванесса Вудс і Браян Хейр вважають, що новий суспільний тиск спричинив третю хвилю одомашнення собак, а службові собаки є найбільш розвиненими членами нової зграї.
Дослідники переконані, що люди мають активно полегшувати собакам шлях через новий етап еволюції, зокрема, більше тренувати тварин як службових.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та
натисніть
Ctrl+Enter