Читання відходить на задній план
Національна бібліотека імені Вернадського, яка розташована в Києві і вважається найбільшим книгосховищем в Україні, поступово занепадає. Наприклад, тут закрили бібліотечно-інформаційний центр Ісламської республіки Іран, а читачів значно поменшало.
Про це написав у соцмережі український історик та кандидат історичних наук Едуард Андрющенко. Чоловік також є дослідником архівів радянських спецслужб та автором книги “Архіви КГБ. Невигадані історії”.
“Вперше з доковідних часів побував у головному корпусі Вернадки.Читачі є. Черг немає”, — написав Андрющенко.
За його словами, під час відключення світла відвідувачів бібліотеки не обслуговують. Коли ж електрику дають, то треба чекати на своє замовлення всього півгодини, а колись і без цих проблем було години дві. Це говорить про те, що відвідувачів в Національній бібліотеці імені Вернадського поменшало.
При цьому Андрющенко зробив акцент на стані деяких приміщень Вернадки і на тому, що всередині дуже холодно.
“Холодно, як і завжди.Туалети такі ж роздовбані, як і завжди. Кафе внизу не працює, ковбасу не продають. Бібліотечно-інформаційного центру Ісламської республіки Іран більше не існує”, — з гіркотою зауважив історик.
Що відомо про бібліотеку Вернадського
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського – найбільша за обсягом фонду та площі приміщень бібліотека України, головний науково-інформаційний центр держави, науково-дослідний інститут Відділення історії, філософії та права НАН України.
Входить до двадцятки найбільших національних бібліотек світу. Започатковано її було 2 серпня 1918 року як Національну бібліотеку Української Держави.
Головний корпус Національної бібліотеки розташований за адресою проспект Голосіївський, 3 на Деміївці у Києві. Будівлю книгосховища було введено в експлуатацію у 1989 році. Науково-просвітницький центр займає ділянку 3 гектари, а висота будівлі становить 78,6 метрів. Побудовано воно було у стилі радянської бруталістики.
Умовно головний корпус Вернадки можна поділити на дві частини: горизонтальну та вертикальну. Загалом у будівлі налічується 27 поверхів: вертикальна частина займає 23 поверхи (у ній розташоване безпосередньо книгосховище), а на чотирьох поверхах горизонтальної частини розташовані службові приміщення, читальні зали та приміщення для конференцій.
Раніше гендиректор “Фоліо” розповів “Телеграфу”, чому в бібліотеках залишаються книги російською мовою і як зараз видавці “борються” з російськомовними авторами. У сфері книговидання швидка переорієнтація державною мовою, крім військового чинника та кризи, ще, як з’ясувалося, впирається у гроші.