24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення, яке перевернуло життя мільйонів українців та змінило хід історії. За 1000 днів цієї безжальної війни Україна втратила багато, але показала світу неймовірну силу духу, здатність протистояти агресору та консолідувати міжнародну підтримку.
Ця війна стала випробуванням не лише для України, а й для всього цивілізованого світу. Розглянемо ключові події цього періоду.
Ключові події 1000 днів війни
Перші дні: облога Києва та шок світової спільноти
Російські війська увійшли на територію України з різних напрямків: з Білорусі, через східний кордон, а також з окупованого Криму. Їхня головна мета — взяття Києва — була очевидною, проте захисники столиці героїчно відбили численні спроби прориву.
Бої за Гостомель, Ірпінь, Бучу та інші передмістя Києва стали першими великими випробуваннями. Бучанська різанина, виявлена після звільнення регіону в квітні 2022 року, шокувала світ і змінила ставлення багатьох країн до Росії. Масові вбивства, тортури та ґвалтування мирних жителів стали доказами воєнних злочинів, які Росія продовжує заперечувати.
Маріуполь: місто-символ
Облога Маріуполя, що тривала 82 дні, стала однією з найтрагічніших сторінок війни. Бомбардування драмтеатру, пологового будинку та масова загибель цивільних увійшли в історію як символ російської жорстокості. Оборонці “Азовсталі” тримали позиції до останнього, але зрештою були змушені здатися через наказ зберегти життя.
Контрнаступи: Харківщина, Херсонщина, Київщина
Українські сили змогли організувати успішні контрнаступальні дії, зокрема:
- Харківський контрнаступ у вересні 2022 року, який став несподіванкою для росіян. Було звільнено понад 2500 км² території.
- Вихід росіян з Херсона у листопаді 2022 року. Місто стало першим і єдиним обласним центром, який вдалося звільнити у ході війни.
Знищення Каховської ГЕС: екологічна катастрофа
6 червня 2023 року російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС, спричинивши затоплення десятків населених пунктів. Цей акт розглядається як воєнний злочин, що викликав серйозні екологічні та гуманітарні наслідки.
“Байрактари”, HIMARS, ATACMS та F-16
Однією з ключових особливостей війни стало застосування сучасної зброї. Турецькі дрони “Байрактар” на початкових етапах допомогли ЗСУ завдавати влучних ударів по техніці ворога.
Згодом на озброєння української армії надійшли американські системи HIMARS, які змінили динаміку війни, дозволивши вражати тилові позиції ворога. У жовтні 2023 року вперше були застосовані ракети ATACMS, а у серпні 2024 року Україна отримала перші винищувачі F-16.
Україна на міжнародній арені
- Кандидатство в ЄС: У червні 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата в члени Євросоюзу. У червні 2024 року розпочалися переговори щодо вступу.
- Подання заявки до НАТО: У вересні 2022 року Київ офіційно звернувся з проханням про пришвидшений вступ до НАТО. Хоча Альянс наразі утримується від остаточного рішення, ця тема лишається ключовою у зовнішній політиці України.
Людський фактор: герої та трагедії
Героїзм військових та цивільних
Захисники України, серед яких чимало жінок, вражають своїм героїзмом. Звичайні громадяни стали волонтерами, допомагаючи фронту, рятуючи людей із зони бойових дій та підтримуючи армію.
Втрати та біль
За офіційними даними, загинуло тисячі військових та цивільних. Особливо трагічними стали смерті дітей, як, наприклад, під час удару по лікарні “Охматдит” у липні 2024 року.
Світ втомлюється, але не здається
На тлі війни у США змінилася влада: Дональд Трамп, який переміг на виборах, обіцяє “швидке завершення війни”. Проте плани його адміністрації залишаються туманними.
Майбутнє: перемога чи замороження конфлікту?
Війна триває, і українці, попри втому, налаштовані лише на перемогу. Презентований “План перемоги” Володимира Зеленського включає не лише військові аспекти, а й післявоєнну відбудову.
Україна вже показала, що готова боротися за своє майбутнє і гідна свободи. 1000 днів боротьби — лише частина шляху до великої мети.