Він прожив на світі всього 24 роки, але зробив для незалежності України більше, ніж переважна кількість старших громадян. Мирослав Мисла, харківський студент-історик, захищав Україну з перших днів російського вторгнення в 2014 році, мріяв стати офіцером, але загинув у 2016 році, обороняючи Луганщину від росіян. Зараз його іменем в Харкові названа вулиця.
Він був людиною книги. Харків 2010-х років був тотально зросійщеним, але цей хлопець самотужки, по книгах та літописах, вивчав історію України, і коли в 2014-му році росіяни напали на Україну, у нього не було жодних вагань: Мирослав став на захист Незалежності.
Що це за вулиця?
18 серпня 2013 року депутати Харківської міської ради перейменували вулицю Цілиноградську на честь Мирослава Мисли, бійця 93-ї бригади “Холодний Яр”, який загинув, захищаючи суверенітет України на Луганщині у 2016 році.
Міська влада Харкова довго чинила опір такому увічненню пам’яті харківського студента. Ще у 2017 році, під час першої хвилі перейменувань топонімів у рамках деколонізації, харків’яни написали петицію тодішньому голові міської ради Геннадія Кернеса з проханням перейменувати проспект Героїв Сталінграду на честь українського героя. Петиція зібрала понад 5000 голосів на сайті міськради, але тоді мерія відмовила. Пізніше цей проспект все одно перейменували — повернули історичну назву Байрона. А для Мирослава Мисли знайшли інший топонім.
Вулиця Цілиноградська на Олексіївці довгі десятиліття вважалася студентською. Вона почала розбудовуватися у 1980-ті рокі, як і увесь житловий масив Олексіївка. Це доволі старе поселення, про нього згадують ще в документах XVIII сторіччя, як про володіння відомих поміщиків Квіток, до роду якого належав і знаменитий Григорій Квітка-Основ’яненко, письменник та драматург. Про сільське минуле району свідчить і велика кількість приватних будинків, які досі лишаються на вулиці. Лише в 1950-х Олексіївка увійшла в межі Харкова, а багатоповерхова забудова району почалася в 1970-х. У 1976—1980 роках Олексіївка була одним з основних центрів житлового будівництва у Харкові — займала в загальному об’ємі будівництва понад 19 %. Але Цілиноградська лишалася доволі “сільською” вулицею серед цих багатоповерхівок. Хіба що постали посеред приватного сектору десятки гуртожитків — Харківського державного університету, Інституту радіоелектроніки, Медичного інституту та інших, а також кількох технікумів.
Ще на початку 2000-х років можна було спостерігати таку картину, як посеред багатоповерхових гуртожитків місцеві жителі випасали кіз. В одному з цих гуртожитків ХНУ ім. Каразіна і жив тоді студент історичного факультету Мирослав Мисла, майбутній герой російсько-української війни.
Коли в 2022 році почався процес деколонізації, Харківська топонімічна група запропонувала міськраді перейменувати Цілиноградську на честь людини, яка жила на цій вулиці і віддала життя за Україну. Депутати проголосували за це рішення. З 18 серпня 2023 року вулиця носить ім’я Мирослава Мисли.
“Він до всього дійшов через книги”
Мирослав Мисла народився на Закарпатті 4 липня 1994 року, але ще малим опинився на Харківщині. Втратив батька у 12 років, і на початку 2000-х мама разом з Мирославом переїхала до села Волохів Яр в Ізюмському районі. Там хлопець закінчив середню школу, після чого в 2009 році вступив на історичний факультет Харківського Національного університету імені Каразіна і оселився в гуртожитку на Цілиноградській.
Ще зі школи Мирослав захоплювався історичними книгами. Його друзі згадують, що він в учнівські роки надихнувся “Гайдамаками” Тараса Шевченка та почав самотужки досліджувати історію України. Свого часу він глибоко вивчав спадок Холодноярської республіки, яка в 1918-22 роках давала відсіч росіянам, як “білим” так і “червоним.
У 2013 році Мирослав закінчив університет, і того ж року долучився до патріотичних рухів. Тоді президентом був Віктор Янукович, українська ідеологія перебувала в глибокому підпіллі, але завдяки таким хлопцям, як Мирослав, ставала все більш помітною.
“Він сам до цього дійшов через книги. Ніхто його не навчав. Його цікавила історія, тож він сам почав читати Міхновського, який починав свій шлях у Харкові, та Донцова, знайшов молодіжну організацію “Сокіл”, став членом організації — у Харкові не було активного осередку, Мирослав його організував. Він до всього дійшов сам”, — розповів KHARKIV Today Дмитро Шевченко, харківський журналіст та товариш Мирослава Мисли.
Дмитро згадує, як Мирослав проявив себе вперше. Це було восени 2013 року під час мітингів біля Кабінету міністрів, що передували Революції гідності. Мирослав тоді заліз на щоглу біля уряду та повісив на неї чорно-червоний прапор, стяг Організації українських націоналістів. Міліціонери тоді не знали, як на це реагувати.
“Я не знала тоді, що це за хлопець, що акробатичним стрибком опинився на найвищий точці щогли і повісив там червоно-чорний прапор. Він був у легесенькій, мало не літній куртці. І так біля кабінету міністрів замайорів прапор нашої мілітарної української сили. Саме Мисла сказав, що Майдан починається під цією червоно-чорною барвою”, — розповідала громадська діячка Ірина Фаріон в одній зі своїх радіопередач.
Пізніше, вже під час Революції, став спеціальним кореспондентом радіо “Голос Свободи”, висвітлював усі найгарячіші події. Одного разу його побили беркутівці, попри те, що мав при собі журналістське посвідчення. З перших днів російсько-української війни добровольцем вирушив на Донбас прямо з Майдану. Одним з перших в Україні публічно виголосив “Присягу українського націоналіста”. Тоді таке не практикували навіть “азовці”.