У Києві нарешті відкрили Подільський міст для автомобілів. Як на нього заїхати і де з нього можна з’їхати?
Вперше за 14 років у Києві між двома берегами річки Дніпро відкрили новий міст для автомобілістів. Подільський мостовий перехід з’єднав Поділ та Рибальський півострів на правому березі з Райдужним масивом на лівому.
Повноцінний запуск нового мосту міський голова Віталій Кличко обіцяв ще у 2020 році. Проте пріоритетом бенефіціарів компанії-генпідрядника (а за сумісництвом і “смотрящих” за Києвом) Дениса Комарницького та Вадима Столара у 2017-2021 роках було заробляти корупційну маржу на тривалому будівництві великого інфраструктурного об’єкта, а не якнайшвидше завершити проєкт.
“Зберегти обличчя” Кличку допомогла група компаній “Автострада” Максима Шкіля, яка підхопила об’єкт на умовах субпідряду з прямим фінансуванням з міського бюджету. У грудні 2023 року будівельники “вивели” Подільський міст на Русанівські сади. Міська влада ще тоді хотіла пустити рух автівок вузькою вулицею Центральною Садовою, але під тиском громадськості та медіа передумала.
Одразу після цього в головах міських чиновників народилася ситуативна ідея з тимчасовим рішенням, не передбаченим проєктом, яке дозволило б перейти бар’єр у вигляді залізничного насипу не естакадою над рейками, а тунелем під ними. На думку функціонерів Київської міської державної адміністрації, це швидше і дешевше.
Кличко спочатку обіцяв зробити прокол під залізничним полотном до літа, потім до вересня 2024 року. Шкіль реалістичніше прогнозував завершення робіт на кінець жовтня, але через затримки з боку “Укрзалізниці” дедлайн змістився ще на місяць.
В теорії відкриття нового мосту для автомобільного трафіку має відкрити шлях до реконструкції та реставрації інших київських мостів через Дніпро – Метро та імені Патона. Проте на практиці це навряд чи спрацює: на під’їзних дорогах до мосту буде доступно лише по одній смузі руху в кожну сторону, а автівки впиратимуться в численні світлофорні об’єкти на лівому березі та хронічно завантажену заторами вулицю Набережно-Рибальську – на правому.
Крім того, під час повітряної тривоги у Києві міст перекриватимуть, тому пасажири громадського транспорту опинятимуться у пастці на Русанівських Садах, де немає жодного укриття, а автомобілісти будуть змушені їхати тою самою Центральною Садовою до того самого мосту Метро.
Пішоходи та велосипедисти не зможуть потрапити з лівобережних масивів в центр міста новим мостовим переходом.
Міст-годувальник
Подільський мостовий перехід почали будувати у 1993 році з короткими і довгими перервами. Про це Економічна правда детально писала у попередніх текстах.
У 2017 році тендер на завершення будівництва Подільського мостового переходу виграла компанія “Еко-буд-трейд”. Згодом численні журналістські розслідування, матеріали судових справ та підтвердження від поінформованих джерел ЕП показали, що в різний час і в різних пропорціях бенефіціарами компанії були “смотрящі” за Києвом Денис Комарницький і Вадим Столар.
“Еко-буд-трейд” була прокладкою без власних робітників і досвіду виконання робіт. Компанія з’явилася у 2015 році і вигравала міські тендери на будівництво житла та інфраструктури. Безпосередньо до будівельних робіт вона залучала субпідрядників. Зараз суд відкрив справу про банкрутство підприємства.
У 2021 році Київська міська державна адміністрація (КМДА) збільшила кошторисну вартість проєкту будівництва Подільського мостового переходу майже удвічі: з 11,2 млрд грн до 19,9 млрд грн. Повне завершення будівництва варто очікувати не раніше 2026 року.
Згідно з початковим проєктом будівництва, міст повинен був виходити на правому березі на перетині вулиць Межигірської і Набережно-Лугової, на лівому березі – на вулиці Сулеймана Стальського та Івана Микитенка.
У 2019 році під тиском місцевих мешканців Київрада перезатвердила проєкт. Зміни стосувалися лівого берега, де замість естакади над озером Радунка мостовий перехід розходився у сторони проспекту Алішера Навої та вулиці Оноре де Бальзака.
Відкритий 1 грудня 2024 міст зовсім не відповідає тому проєкту. Так, на правому березі транспорт зможе заїхати на міст на перетині вулиць Верхній Вал і Набережно-Хрещатицької. З’їхати з нього – тільки на вулицю Набережно-Рибальську, що географічно є Рибальським півостровом, а не Подолом.
На Лівому березі ситуація складніша. Для реалізації перезатвердженого проєкту на Русанівських Садах потрібно було побудувати естакаду над залізничним насипом. Останнім користується міський електропоїзд Kyiv City Express та вантажні потяги.
КМДА
Запуск “моста на Троєщину” та початок будівництва “метро на Троєщину” стали одним із головних атрибутів передвиборчої кампанії Віталія Кличка на місцевих виборах у 2020 році. До слова, Кличко створив топонімічну плутанину, обізвавши міст “Подільсько-Воскресенським”. Назва прижилася в побуті, хоча не зустрічається в офіційних документах.
Через непрофесійність генпідрядника та численні скандали до 2020 року міст “встиг” дійти на лівому березі тільки до вулиці Дамбової між урочищем Горбачиха та Русанівськими Садами.
Google Street View, 2015 рік
Запустити рух транспорту по мощеній бетонними плитами дамбі, яка, крім того, є тупиковою в одному кінці, виглядало вкрай поганою ідеєю. Міські чиновники обрали трошки кращий варіант, але все ще поганий – пустити автомобілі на вулицю Центральну Садову.
У такому випадку весь трафік рухався б у напрямку площі Пантелеймона Куліша на Микільській Слобідці. Вулиця Центральна Садова є вузькою та не мала тротуарів і дощової каналізації.
Мешканці Русанівських Садів виступили проти такого рішення КМДА і блокували проїзд будівельної техніки. Чиновникам довелося “давати задню” і дозволити рух тільки службовому, пасажирському і екстреному транспорту.
Кілометрову ділянку між дамбою та Центральною Садовою привела до ладу група компаній “Автострада”. Це перший проєкт одного з лідерів дорожнього будівництва країни на ринку інфраструктурного будівництва Києва. Керівнику компанії Шкілю довелося шукати нові ніші після згортання президентської програми “Велике будівництво”.
Багаторічна затримка з будівництвом Подільського мостового переходу змусила міську владу “малювати на колінці” нове тимчасове рішення, не передбачене проєктом – будівництво тунелю під насипом залізниці. Водночас будівельники кажуть, що рішення з тунелем пропрацьовувалось у 1990-их роках і навіть існували проєктні рішення.
Перший заступник міського голови Микола Поворозник пояснював, що до ідеї облаштування проколу замість естакади КМДА штовхнула суттєва зміна містобудівної і транспортної ситуації в місті. Мовляв, треба швидко зробити альтернативу існуючим мостам та “розвантажити” трафік.
“Автострада” залюбки взялась за наступний етап робіт, без авансу і за власний рахунок, а КМДА залюбки продовжила співпрацю з компанією, яка будує швидко. Шкіль поставив умову прямої оплати, щоб не мати відносин з “токсичним” генпідрядником.
Рівно за один рік “Автострада” зробила прокол під залізницею, побудувала автомобільний та трамвайний тунелі (про трамвай – пізніше), зробила під’їзні дороги на Русанівських Садах та вздовж полотна швидкісного трамваю, облаштувала площу під трамвайною естакадою і біля зупинки міської електрички “Райдужний”.
Роботи на об’єкті будуть продовжуватися, він ще не завершений. Згідно з Міською цільовою програмою розвитку інфраструктури Києва, Подільський мостовий перехід до кінця 2025 року мають довести до 88% готовності. На це виділять щонайменше 1,8 млрд грн.
Як буде рухатися транспорт
Подільський мостовий перехід на нинішньому етапі починається на вулиці Петра Вершигори. Користуватися мостом будуть переважно мешканці густонаселених Троєщини, Вигурівщини, Вокресенського та Райдужного масивів.
Початок Подільського мостового переходу на вул. Петра Вершигори
Дістатися мостового переходу можна через вулиці Оноре де Бальзака, Миколи Кибальчича або безіменного проїзду з проспекту Романа Шухевича.
З вулиці Вершигори або безіменної вулиці автомобілі та пішоходи потраплятимуть на нову дорогу, зроблену паралельно і в рівень з трамвайним полотном. Тут проходить ділянка лінії Лівобережного швидкісного трамвая, побудована у 2012 році до станції міської електрички “Троєщина-2” (перейменована в “Райдужний”).
Автомобілі рухатимуться однією смугою в кожну сторону по обидва боки від трамвайних колій. Тротуар та велодоріжка, відгороджені відбійником, знаходяться тільки з однієї сторони.
Ближче до трамвайного розворотного кільця, де знаходиться кінцева зупинка трамвая і пересадка на залізничну станцію Kyiv City Express, одна з автомобільних смуг перетинає трамвайні колії і зливається з іншою смугою у спуск на площу під трамвайним розворотним кільцем.
На цій площі облаштували транспортний пересадковий хаб: тут будуть кишені для автобусних зупинок, а також пандус і сходи для підйому на залізничну платформу і трамвайну станцію. Пізніше змонтують ліфт.
Далі дорога з двох смуг, велодоріжки і тротуару переходить у новозбудований тунель. Його довжина становить 90 метрів, ширина – 13 метрів, висота – 5,5 метра.
“Автострада” продовжуватиме бетонування стін тунелю та інші дрібні роботи ще впродовж кількох тижнів.
Паралельно автомобільному тунелю йде трамвайний тунель. Його “Автострада” збудувала на майбутнє. Як пояснили в “Автостраді”, разом з автомобільним тунелем він є цілісною спорудою і залишити його будівництво на майбутнє не було можливим.
Згідно з чинним Генеральним планом міста, побудоване в 2012 році трамвайне розворотне кільце демонтують, а Лівобережний швидкісний трамвай продовжать в напрямку станцій метрополітену “Лівобережна” та “Позняки”.
Очевидно, це далека перспектива, про реалізацію якої в КМДА зараз не думають. До того ж не факт, що проєкт реалізують саме у такому вигляді: в “заброньованому” під будівництво коридорі розташовується багато гаражних кооперативів.
Після тунелю автомобілі виїжджатимуть на тимчасову дорогу на місці знесених садових будинків, розташовану між бетонними опорами. За проєктом, в майбутньому на опори встановлять металоконструкції і забетонують естакаду. Саме ця естакада і має “перестрибнути” залізничний насип.
На перехресті з вулицею Центральною Садовою встановили знак “Дай дорогу”. Після перехрестя автомобілі і автобуси заїжджають на ту частину Подільського мостового переходу, яка була стартовою (або фінішною) для обмеженого кола учасників руху з 1 грудня 2023 року по 1 грудня 2024 року.
Прохід пішоходам та велосипедистам на ділянку мосту між Подолом та Центральною Садовою буде, як і раніше, заборонений, повідомили охоронці мосту журналістові ЕП. Водночас, заступник директора з проєктування “Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” Леонід Кушнір в розмові з представниками Асоціації велосипедистів Києва заявив, що заборони проїзду велосипедистів не буде, але про облаштування окремої велосипедної інфраструктури взагалі не йдеться.
Далі автомобілісти рухаються мостовим переходом протяжністю три кілометри, в тому числі мостами через Десенку та Дніпро. Тут діятиме уже по дві смуги руху в кожному напрямку.
Будівельники не подумали про user experience і встановили шумозахисні екрани за тротуарами, а не перед ними. Коли рано чи пізно пішоходам дозволять пересуватися мостом, замість милуватися краєвидами вони будуть дивитися на шумозахисні екрани.
Виїзд з мостового переходу можливий тільки на вулицю Набережно-Рибальську. В робочі дні на цій вулиці та на Гаванському мості фіксуються автомобільні затори навіть не в години пік. Автомобілі накопичуються перед світлофором на перехресті з вулицею Набережно-Хрещатицькою.
На Набережно-Рибальській діє смуга громадського транспорту, щоправда, лише дві години зранку в робочі дні. Чи зробить міська влада автобусну смугу цілодобовою – наразі невідомо.
Заїзд на мостовий перехід у зворотньому напрямку можливий через вулиці Набережно-Хрещатицьку та Верхній Вал. Про будівництво естакади через затоку в напрямку станції метро “Тараса Шевченка” поки що не йдеться.
В цілому, зворотній шлях з Подолу до Райдужного масиву майже не відрізнятиметься.
Правильні і неправильні рішення
Дозвіл на користування Подільським мостовим переходом приватним автомобілям дасть можливість розвантажити Північний міст, частково перекрити міст Метро на реконструкцію, а міст Патона – на реставрацію.
На мосту Метро вже почали монтувати підпірки, протиаварійні роботи коштуватимуть 2 млрд грн. Директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор переконує, що з підпорками міст нібито зможе простояти 20 років.
У разі повітряної тривоги Подільський міст перекриватимуть, тож автомобілісти матимуть два варіанти – повертатись на Райдужний масив або рухатись вулицею Центральною Садовою в напрямку Микільської Слобідки. Переїхати Дніпро вони зможуть мостом Метро.
Після акцій протесту мешканців Русанівських Садів проти виведення трафіку на Центральну Садову міські політики не тільки заборонили рухатись мостом приватним автівкам, а й почали ремонт цієї вулиці. Тут зробили дощову каналізацію та тротуари, де це дозволяла ширина вулиці.
Знімок екрану з відео Павла Авдокушина
Напередодні відкриття мосту для легкових автомобілів мешканці столиці у соціальних мережах почали обговорювати, чи не призведе це до збільшення заторів на Подолі. Враховуючи, що на перехресті Верхнього Валу та Набережно-Хрещатицькою буде лише заїзд на міст, то споруда скоріше “абсорбуватиме” автомобілі.
Збільшитись рівень заторів може на і без того проблемній ділянці на вулиці Набережно-Рибальській, куди виходитиме трафік з Троєщини, Вигурівщини, Воскресенки та Райдужного.
“Київпастранс” запустив два нові автобусні маршрути на додачу до №111, який їздить новим мостом останній рік. Автобус №110 сполучить північну околицю Троєщини з Площею Українських Героїв, а №112 – Воскресенку з Лукʼянівкою.
КМДА
КМДА
КМДА
Вісім разів петиції киян з проханням не зупиняти рух громадського транспорту під час повітряної тривоги набирали необхідні голоси. На кожну з них Кличко та його підлеглі відповіли відмовою. Чиновники не бажають брати на себе відповідальність за можливу шкоду здоров’ю і життю пасажирів. Приклад міської електрички, яка продовжує їздити під час тривог, для них не аргумент.
Під час зупинки транспорту логістика між правим та лівим берегами стає надскладною задачею. Кияни часто йдуть пішки, сідають на орендовані велосипеди і самокати, щоб дістатись місця призначення.
Рішення не пускати на Подільський міст пішоходів, ігнорувати облаштування велосипедної інфраструктури та зупиняти рух трьох автобусних маршрутів на ньому під час повітряної тривоги – чергова ілюстрація архаїчної автомобілецентричної політики керівників Києва.