Кабмін затвердив політику держвласності, нова наглядова рада “Укренерго”
(epravda.com.ua)

Корпоративне управління держпідприємств

Кабмін затвердив політику держвласності – ключовий документ для корпоративного управління держпідприємств. 29 листопада 2024 року Мінекономіки повідомило, що Кабінет Міністрів затвердив політику державної власності, спрямовану на підвищення ефективності управління держактивами.

[На момент написання дайджесту політика держвласності ще не була опублікована. – SOE Weekly.]

Документ є ключовим для імплементації положень Закону № 3587-IX, який посилює управління держкомпаніями з урахуванням Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств. Мінекономіки розробляло цю політику протягом останніх дев’яти місяців з моменту набуття чинності закону, зазначили в міністерстві.

[Три з половиною роки тому ми повідомляли, що 15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 5593-д у першому читанні. Законопроєкт був спрямований на приведення системи корпоративного управління держпідприємств у відповідність до Керівних принципів ОЕСР.

22 лютого 2024 року Верховна Рада прийняла цей законопроєкт у другому читанні, а 5 березня президент Зеленський підписав його як Закон № 3587-IX.

Докладніше про вдосконалену правову базу для держпідприємств, запроваджену цим законом, читайте у наших попередніх дайджестах.

Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко зазначила, що політика держвласності визначає роль держави в управлінні держпідприємствами, окреслює, які компанії є стратегічними для країни та які завдання вони повинні виконувати, а також запроваджує передові стандарти корпоративного управління в державному секторі.

“Разом з цим документом вперше в Україні запроваджується чітка та прозора політика винагороди для керівників та членів наглядових рад держкомпаній, а також – дивідендна політика”, – додала Свириденко.

За словами Мінекономіки, політика державної власності передбачає:

• чітке визначення, в яких секторах економіки держава повинна зберігати свою присутність;

• оптимізацію портфеля держактивів – йдеться про приватизацію чи ліквідацію підприємств, які не є стратегічно важливими для держави;

• впровадження сучасних стандартів корпоративного управління на основі принципів ОЕСР, що серед іншого передбачає створення незалежних наглядових рад;

• критерії обов’язковості утворення наглядових рад;

• плани щодо підвищення ефективності, збереження і підвищення вартості активів;

• правила звітності та визначення цілей діяльності держкомпаній;

• правила організації управління, розподілу функцій і повноважень між органами держави та компаній.

Ухвалення політики держвласності є одним із індикаторів “Плану України для Ukraine Facility” та маяком меморандуму з МВФ.

Наступними кроками буде проведення тріажу – сортування компаній на ті, що залишаються у дервласності, і ті, що які буде приватизовано чи ліквідовано; та розмежуванням спеціальних обов’язків держпідприємств, додали у міністерстві.

Кабмін затвердив чотирьох нових незалежних членів наглядової ради “Укренерго”, повідомила пресслужба компанії 27 листопада 2024 року.

Пошук кандидатів здійснювала Korn Ferry, міжнародна компанія з підбору керівного персоналу. В “Укренерго” також пояснили, що під час відбору кандидатів враховувалися компетенції, необхідні для вирішення поточних викликів компанії та реалізації її стратегії.

Чотирма новими незалежними членами наглядової ради стали:

• Патрік Роланд Грейхен (Німеччина) – європейський експерт з питань клімату та енергетики. Раніше обіймав посаду державного секретаря Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини. До цього протягом десяти років очолював європейський аналітичний центр Agora Energy Transition.

• Луїджі де Францискі (Італія) – відповідав за регуляторні питання в компанії Terna (Італія), найбільшому незалежному операторі системи передачі електроенергії у Європі. Де Францискі також займав посаду віце-президента чорногорського оператора газотранспортної системи CGES та більше шести років був членом правління ENTSO-E. Раніше він уже обіймав посаду незалежного члена наглядової ради “Укренерго” (з 2019 по 2021 рік).

• Єппе Себастьян Кофод (Данія) – європейський політик та експерт з питань енергетики та безпеки. Обіймав посаду міністра закордонних справ Данії з 2018 по 2022 рік, а також був депутатом Європарламенту та парламенту Данії. В “Укренерго” зазначили, що Кофод має понад 25-річний досвід роботи в дипломатії ЄС, глибоке розуміння енергетичних ринків та регулювання, а також розгалужену міжнародну та європейську мережу контактів.

• Ян Генрік Монтелл (Фінляндія) – чинний член ради директорів фінської компанії з передачі та розподілу електроенергії Linnoituksen Voima Oy. У Fingrid, фінському операторі системи передачі електроенергії, він більше восьми років відповідав за стратегічні фінанси, цифрову трансформацію, інвестиції, корпоративні фінанси та управління ризиками. До цього Монтелл працював партнером у KPMG та членом правління скандинавської енергетичної біржі Nord Pool.

[Як ми писали раніше, 2 вересня 2024 року наглядова рада “Укренерго” більшістю голосів звільнила керівника компанії Володимира Кудрицького. Наглядова рада призначила члена правління Олексія Брехта в.о. голови правління та ухвалила рішення про проведення конкурсного відбору на посаду нового керівника.

Того ж дня Даніель Доббені (незалежний член і голова наглядової ради) та Педер Андреасен (незалежний член) оголосили, що подали заяви про відставку.

Відповідно до п’ятого перегляду чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF) між Україною та МВФ, наглядова рада “Укренерго“ має бути відновлена у повному складі до кінця грудня 2024 року. Це є умовою виплати Україні траншу у близько 1,1 млрд дол. за програмою МВФ.

Також ми повідомляли, що 20 вересня 2024 року Міненерго (у якості загальних зборів акціонерів “Укренерго“) прийняло рішення про проведення конкурсного відбору трьох незалежних членів наглядової ради компанії. Четвертого незалежного члена обирали паралельно за раніше розпочатою процедурою, додали тоді в міністерстві.

Відбір усіх членів наглядової ради – чотирьох незалежних та трьох представників держави – планували завершити до 9 грудня 2024 року.

Наразі ще немає новин про відбір чи призначення представників держави. – SOE Weekly.]

Першим і головним завданням нової наглядової ради буде проведення прозорого конкурсного відбору голови правління, заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

Банки

Закон, який збільшує податок на прибуток для банків у 2024 році до 50%, набув чинності. 28 листопада 2024 року президент Зеленський підписав законопроєкт № 11416-д, який стосується збільшення податків для наповнення держбюджету. Закон опубліковано 30 листопада 2024 року, і він набув чинності 1 грудня 2024 року.

[Як ми повідомляли раніше, 10 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11416-д, який зокрема включає положення про збільшення податку на прибуток для банків з 25% до 50% у 2024 році.

Верховна Рада вже не вперше вдається до кроку з підвищення податку на прибуток банків до 50% задним числом. У 2023 році парламент ухвалив закон про підвищення податків для банків, у якому ключові зміни стосувалися ставки податку на прибуток.

Раніше ця ставка становила 18%, але закон запровадив податок у розмірі 50% на 2023 рік, а з 1 січня 2024 року – на рівні 25%. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів.

Також ми писали, що за січень-вересень 2024 року українські банки отримали сукупний чистий прибуток у розмірі 117,63 млрд грн (2,72 млрд євро). Після набуття чинності нового закону лише за цей період українські банки сплатять 58,82 млрд грн (1,36 млрд євро) податку на прибуток. – SOE Weekly.]

Енергосектор

Українська енергоінфраструктура знову під ударом. 28 листопада 2024 року міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що Росія здійснила чергову масовану ракетно-дронову атаку на енергетичні об’єкти по всій Україні.

Це була друга масована атака в листопаді та одинадцята з початку року, додали в Міненерго.

Атака Росії відбулася вночі та вранці 28 листопада і характеризувалася застосуванням комбінованого озброєння, заявили у Повітряних силах ЗСУ. Росія застосувала 188 одиниць повітряного нападу, протиповітряна оборона України збила 79 ракет і 35 безпілотників.

Пізніше “Укренерго“ підтвердило пошкодження енергетичних об’єктів у кількох областях.

Через обстріли компанія була змушена запровадити аварійні відключення електроенергії в кількох регіонах. Пізніше того ж дня відключення були скасовані, але в наступні дні “Укренерго“ було вимушене посилити графіки погодинних відключень.

За даними Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), Хмельницька, Рівненська та Південноукраїнська атомні електростанції (АЕС) були змушені знизити рівень потужності в якості запобіжного кроку вдруге менш ніж за два тижні. Крім того, один реактор на Рівненській АЕС було відключено від мережі.

[З 22 березня по 17 листопада 2024 року Україна зазнала восьми масованих ударів ракетами і дронами по об’єктах електроенергетики. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Група “Нафтогаз“ також повідомила, що Росія атакувала її об’єкти. Постраждалих немає, а атака не вплине на надання послуг українським клієнтам, заявили в компанії.

[Про попередні атаки на підземні сховища газу читайте докладніше у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]

Приватизація

Kріппа отримав остаточне погодження на купівлю готелю “Україна“. 28 листопада 2024 року Антимонопольний комітет України (АМКУ) оголосив, що надав дозвіл ТОВ “Ола Файн“, переможцю приватизаційного аукціону, на набуття контролю над готелем.

Згідно з договором купівлі-продажу, право власності на об’єкт переходить до нового власника після отримання дозволу АМКУ. При цьому земельна ділянка площею 1,51 га, на якій розташований готель, не є об’єктом купівлі-продажу, додає liga.net.

Як ми писали раніше, 18 вересня 2024 року Фонд державного майна України (ФДМУ) продав київський чотиризірковий готель “Україна“ за 2,5 млрд грн (54,3 млн євро). За повідомленням ФДМУ, готель має 363 номери, 6 конференц-залів, кімнати для переговорів, укриття з окремою аудиторією для проведення заходів на 50 осіб, а також паркінг на 80 автомобілів.

Власником ТОВ “Ола Файн“ є бізнесмен Максим Кріппа.

[Як ми повідомляли раніше, Кріппа, бізнесмен, який уникає публічності, став відомим у 2022 році, коли Forbes Україна написав, що той придбав найбільший український кіберспортивний бренд – команду NAVI. Пізніше представники бізнесмена підтвердили, що угоду було укладено ще у 2018 році. Кріппа також володіє студією кіберспортивних трансляцій Maincast. У 2023 році він придбав компанію GSC Game World, яка є розробником гри S.T.A.L.K.E.R.

Кріппа, який придбав Броварський гуртовий ринок ще у 2009 році, останнім часом почав скуповувати великі об’єкти нерухомості в Києві. У 2020 році він придбав київський готель “Дніпро”, що знаходиться поруч з готелем “Україна”, а наприкінці 2023 року – бізнес-центр “Парус”, який раніше належав бізнесмену та колишньому народному депутату Вадиму Столару. Докладніше про Кріппу читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]

Також ми писали, що ТОВ “Ола Файн” повністю сплатило 2,5 млрд грн (54,3 млн євро) за сам готель та 502 млн грн (11,3 млн євро) ПДВ.