Приблизно 10 років Союз витратив на розробку ялинок
Наразі штучні ялинки є майже у кожного вдома і вони стали гарною альтернативою справжнім хвойним деревам. Проте в СРСР вони з’явились доволі пізно, тоді як в США їх продавали шаленими темпами щонайменше півстоліття.
“Телеграф” розповість з чого виготовляли перші штучні ялинки в СРСР та покаже, як вони виглядали.
Розробку штучних новорічних дерев в радянські часи почали у 1950 роках, і лише через 9 років на ринку з’явились перші екземпляри. Союзу знадобилось майже десять років, аби наздогнати Захід, але не за якістю ялинок.
Найбільша ялинка у 1959 році сягала 1,7 метра, але були і менші екземпляри висотою 90 сантиметрів. Виробники наголошували, що такі ялинки виготовляються протягом усього року і допомагають зберегти молоді ліси від вирубки.
Адже з 1950 року в СРСР активно агітували за збереження лісу та зменшення його вирубки, тому штучні ялинки стали одним з інструментів пропаганди.
Перші роки існування штучних ялинок не супроводжувались ажіотажем та популярністю навколо них, адже людям не подобалась відсутність запаху хвої та загальний вигляд. На фото видно, що більшість новорічних дерев мали мало гілочок та були не таким пухнастими, як сучасні.
До речі, саме тому ялики в СРСР так рясно прикрашали дощиком та великими іграшками, намагаючись заповнити пустоту.
В радянські часи перші штучні ялинки виготовляли з етролу, поліетилену та капрону. Було кілька моделей новорічних дерев: з цупкими гілками та хвоїнками, з м’якими.
Поява штучних ялинок в СРСР змусила виробників зменшити розміри іграшок, аби вони гармонійно виглядали на невеликих деревах.
Раніше “Телеграф” розповідав, чому радянські продавчині завжди були злі. Адже грубість за прилавком стала настільки звичною, що про неї знімали фільми та писали фейлетони.