Верховна Рада Україна в цілому ухвалила законопроєкт №9256д про посилення контролю на гральному ринку.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк в Telegram-каналі.
Тепер замість Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), відповідно до ухваленого закону, до 1 квітня 2025 року мають створити новий уповноважений орган та визначать, яке міністерство буде формувати політику у сфері грального бізнесу та лотерей.
Серед іншого Железняк пише, що законопроєкт також передбачає:
- Впровадження механізму обмеження доступу до нелегальних гральних вебсайтів/мобільних додатків.
- Реклама азартних ігор забороняється, крім винятків: на ТБ та радіо в нічний час, у медіа для осіб старше 21 року, на платформах та пошукових системах із цільовою аудиторією старше 21 року.
- Забороняється також пропонування або надання відшкодування витрат для участі в азартних іграх; здійснення телефонних дзвінків, надсилання повідомлень невизначеному колу осіб; пропонування безоплатних бонусів замість внесення ставки.
- У рекламі забороняється участь військовослужбовців, волонтерів, популярних осіб, а також використання тематики, пов’язаної з війною.
- Заборона отримання ліцензії особами, які були власниками чи посадовими особами гральних компаній, що мають податковий борг чи борг зі сплати ліцензій.
- Розрахунки при проведенні азартних ігор здійснюються виключно у грошовій формі через поточні рахунки в банках. Забороняється використання інших платіжних послуг.
- Забороняється спонсорство, крім спонсорства у спорті.
- Лотереї підпадають під більшість обмежень грального бізнесу: вимоги до репутації посадових осіб, податкового боргу, відносин із країною-агресором, виключно банківські розрахунки.
- Дозволяється отримувати ліцензію на проведення державних лотерей іноземним суб’єктам із відповідним досвідом.
- Уточняються норми щодо обов’язкового використання РРО гральним бізнесом.
- Уточнюються норми щодо неможливості отримання ліцензії особами, пов’язаними із країною-агресором. Забороняється використання їх брендів.
- Встановлюються ліміти на витрати та час гри, а також обов’язкові перерви.
- Впроваджуються «контрольні закупки» під час перевірок із відеофіксацією.
- Забороняється прийняття ставок у кредит або з наступною оплатою.
Раніше “Апостроф” також повідомляв, що український парламент ухвалив закон, зміни в якому перенесли запровадження підвищення податків для ФОПів не з 1 жовтня 2024 року, а з 1 січня 2025 року.