Чому, попри війну, розрісся ресторанний бізнес у Львові та де в Україні найбільше цих закладів?
“Весь сектор послуг та гостинності падає. Буде купа закриттів та звільнень”. Так співзасновник мережі !FEST Юрій Назарук змалював стан ресторанного бізнесу Львова станом на листопад 2024 року.
За його словами, понад 50 закладів у центрі міста закриваються або виставлені на продаж. Причина – падіння попиту: брак клієнтів і працівників, економічні труднощі, комендантська година та зменшення купівельної спроможності відвідувачів.
“Нема працівників, нема клієнтів, комендантська година (неясно, чому вона досі діє у Львові), найголовніше – менше грошей”, – резюмував Назарук.
Він також наголосив, що державна підтримка бізнесу часто обмежується лише формальними ініціативами, які не приносять реальних результатів. “Але ж це лише у бізнесу так. У тих, хто його перевіряє і контролює, все добре. Можна створити ще одну раду підтримки бізнесу, а можна просто дати спокій”, – додав підприємець.
В матеріалі “Forbes Україна” згадуються історії рестораторів, які підтверджують слова Назарука. Наприклад, у листопаді Василь Бундз, власник мережі закладів “Газда Груп”, закрив один зі своїх ресторанів Gazda Cafe неподалік Львівської опери.
Кількість відвідувачів в його мережі впала на 20-25% у порівнянні з 2023 роком. Бізнес підприємця представлений сімома закладами, серед яких Budzzini, “Медівня 1979” та “Ліс Bar”. “Десь ми ще можемо витримати ці втрати, але у Gazda збитки стали надто великими”, – розповідає він.
У пресслужбі !FEST повідомили, що протягом 2022-2023 років у Львові закрилося 50 зі 150 новостворених закладів, а у другій половині 2024 року готується закриття ще 50. З них 60% працювали ще до початку великої війни.
Проблеми, з якими стикається місто, стають очевидними, якщо проаналізувати відкриті дані OpenStreetMap.
Відповідно до них, у Львові налічується близько 1200 закладів, які позначені як ресторани, кафе, бари та паби (за оцінками Ольги Насонової, директорки аналітичного центру “Ресторани України”, їх 1300). Для порівняння, у Харкові таких закладів близько 600, а в Києві понад 3300.
Але якщо поділити кількість населення в кожному з міст на кількість там закладів, то Львів опиниться на вершині цього рейтингу.
Згідно з оцінками радника міського голови Києва Дмитра Білоцерковця населення столиці повернулося до довоєнного рівня та становить 3,6 мільйона осіб. Харків, де до війни мешкали 1,4 мільйона людей, зараз має постійне населення у 1,2 мільйона осіб, повідомив мер Ігор Терехов.
Львів, за оцінками його мера Андрія Садового, нараховує близько мільйона жителів. Це більше, ніж було до великої війни, проте, навіть з урахуванням цього зростання, на 1000 жителів місто має в півтора-два рази більше закладів, ніж Київ чи Харків.
Ставка на туризм під час війни і оновлений у травні 2024 року закон про мобілізацію, що зменшив мобільність чоловіків, зараз грають проти Львова. У 2022 році місто приймало велику кількість переселенців, але зараз потік яких майже зник, говорять в міськраді.
Ще однією, менш очевидною проблемою, є концентрація закладів у центрі Львова, що призвело до зростання орендних ставок у півтора раза, а вільних приміщень поменшало. Дані OpenStreetMap свідчать, що більшість закладів міста зосереджені в історичному центрі.
В межах старого міста (кілька кварталів навколо Площі Ринок) розташована майже чверть від усіх закладів Львова. В інших обласних центрах вони більш рівномірно розподілені, особливо, якщо, наприклад, порівнювати з Києвом.
Про цю проблему каже і Бундз, який вважає, що варіант для виживання – переміщення у спальні райони. В червні 2024-го ресторатор відкрив Gazda Cafe у житловому масиві неподалік Янівського цвинтаря. “У спальних районах дешевша оренда, а люди менше бояться ходити по вулиці”, – пояснив Бундз “Forbes Україна”.