В Україні з’явилось Міністерство національної єдності. Очільником цієї структури Верховна Рада днями призначила Олексія Чернишова, який обіймав посаду голови «Нафтогазу». Чи потрібне це міністерство, чим воно має займатися, які результати роботи від нього варто очікувати та з якими проблемами доведеться зіткнутись — у матеріалі «Апострофа».
Міністерство повернення
Про необхідність створення Міністерства єдності ще в серпні цього року говорив президент України Володимир Зеленський. Основною метою цієї структури, за словами президента, має бути повернення додому понад 7,5 млн українців, а також виведення бізнесу та працівників із «тіні» для відновлення економіки після закінчення війни.
«Я говорив про це, був міністр фінансів. Вони показали – 10,8 мільйонів пенсіонерів. Якщо ми не повернемо 7,5, якщо ми не виведемо з «тіні» всіх платників податків, ми маємо серйозний виклик і після війни. Тож нам треба повернути доросле населення України. Нам слід повернути наших дітей, студентів. Без примусу. Зробіть усі умови, щоб вони хотіли це зробити. З ними треба спілкуватися», – заявив тоді глава держави.
Необхідність створення цього міністерства Зеленський обґрунтував так: “Я вважаю, що не вистачить сил у МЗС не втратити 7,5 млн українців».
Минуло три місяці і слова президента України почали втілювати у життя. 3 грудня Кабінет міністрів України ухвалив рішення про перейменування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на Міністерство національної єдності України.
В той же день Верховна Рада призначила очільника перейменованого міністерства. Ним у ранзі віце-прем’єр-міністра став Олексій Чернишов.До «Нафтогазу» Чернишов працював головою Київської облдержадміністрації, потім очолював Міністерство розвитку громад та територій і проводив реформу по децентралізації.
Варто також згадати, що кумом Олексія Чернишова є колишній настоятель Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь), який звинувачується в розпалюванні релігійної ворожнечі, виправданні та запереченні збройної агресії РФ проти України.
Як повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, Олексій Чернишов уже найближчим часом має представити чіткий план розбудови міністерства, команду та основні KPI.
У Кабміні та в депутатському корпусі створення нового міністерства активно не коментують, обмежуючись загальними словами. Ніякої конкретики не додає і Олексій Чернишов.
Короткий коментар з цього приводу зробив народний депутат Павло Бакунець (депутатська група «Довіра»): «Це важливий крок для повернення наших громадян додому, адже потрібно створити умови для їхнього повернення і відбудови зруйнованих міст та сіл».
Виборча кампанія та синекура для Чернишова?
Між тим, в експертному середовищі до створення Мінєдності ставляться скептично.
«Скажу так. Якщо хочете щось завалити, створіть чергове міністерство. Я не бачу потреби в цій інституції. Це схоже на виборчу кампанію. Треба на рівні Верховної Ради приймати такі закони, щоб люди самі хотіли повернутись в Україну», – каже в коментарі «Апострофу» політтехнолог Віталій Бала.
«Я думаю, що створення так званого Міністерства національної єдності — це імітація бурхливої діяльності. Тому що це, по-перше, синекура для пана Чернишова, який після припинення транзиту російського газу перестане очолювати прибуткову державну монополію, по-друге, я не впевнений, що зміна назви міністерства тимчасово окупованих територій може бути успішним кроком», – заявив у розмові з «Апострофом політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда.
«У нас, наскільки мені відомо, за 1000 днів широкомасштабного вторгнення не відкрито жодного додаткового консульства в Європі, де перебувають мільйони наших співгромадян, а ми створюємо Міністерство національної єдності. Ця гра в політичні п’ятнашки дорого обійдеться Україні в тому сенсі, що створюється ілюзія того, що все можна швидко вирішити створенням якоїсь нової структури. Це не зовсім так і це треба розуміти. Тому, я б волів побачити більш адекватне Міністерство закордонних справ», – додав експерт.
Питання до цієї новоствореної структури є і укандидата політичних наук,провідного фахівця (з 2020 по 2023 рік) Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенкапри МЗС УкраїниСтаніслава Желіховського.
«Мені поки не зрозумілі функції цього міністерства. Якщо воно буде спрямовано на роботу із закордонними українцями, то тут не повинно бути дублювання з МЗС. Схоже на те, що просто розширюється державний апарат і збільшується навантаження на державний бюджет. Але я не знаю конкретних функцій цього міністерства. І до нього наразі є питання», – сказав в коментарі «Апострофу» пан Станіслав.
Хто хоче додому?
За результатами опитування німецького інституту IFO, опублікованому у жовтні 2024 року, повернутись в Україну хочуть близько 35% українських біженців, які знайшли прихисток у країнах Європи. Але вони це зроблять тільки тоді, коли на Батьківщині, на їх думку, стане безпечно. Водночас лише 4% з них мають намір зробити це найближчим часом, незалежно від ситуації з безпекою.
Як зазначають дослідники, на сьогодні близько 11% біженців уже повернулися додому, але 25% респондентів поки не можуть сказати точно, чи будуть повертатися. Німецькі дослідники зазначають, що чим довше триває війна, тим більше біженців починають будувати своє життя в інших країнах.
Дослідження показало, що кожні 100 днів війни частка тих, хто хоче повернутися, знижується в середньому на 4,7 відсоткового пункту.
На початку війни лише 10% українців мали намір оселитися за кордоном на постійній основі.
Що треба зробити для повернення
Оскільки чіткого плану роботи Міністерства національної єдності поки не представлено, «Апостроф» попросив Станіслава Желіховського виділити основні напрямки, якими повинна зайнятись влада, щоб повернути українців додому.
«Перш за все треба, щоб закінчилися бойові дії і припинилася мобілізація, – каже експерт.На його думку якась частина українців може й повернеться. – Це люди, які не змогли себе реалізувати в Європі».
«Друге. Потрібно зробити Україну привабливою. І не тільки за способом життя. Треба створити робочі місця, розвивати економіку, залучати іноземні інвестиції, – продовжує Желіховський. – І знову ж таки, повернуться ті категорії українців, які не влаштували своє життя за кордоном».
«Третє. Якщо Україна швидко інтегрується до Європейського союзу, наблизиться до стандартів ЄС».
«Четверте. Потрібно створити якісь програми для повернення для різних категорій українських громадян: для студентів, для фахівців в яких буде потреба на той час. І при цьому, щоб був достойний рівень зарплат», – підкреслює експерт.
«І тут, на мій погляд, повинно працювати не одне міністерство єдності, а усі міністерства разом. І тут знову виникає питання з функціями цього міністерства», – зауважив Желіховський.
Є проблеми
Але реалізувати такі масштабні цілі, на думку Станіслава Желіховського, українській владі буде дуже важко.
«Бо люди, які там за ці роки облаштувались, вивчили мову, не захочуть знову змінювати життя та повертатись в Україну. Для чого? Якщо в них і там все ОК», – вважає експерт.
«Ще є ризик, що після відкриття кордонів до своїх дружин виїдуть чоловіки. Про це теж треба подумати», – продовжує Желіховський.
«До речі, у влади вже були спроби повернути українців. Пам’ятаєте оті скандали з консульствами, які відмовляли в отриманні закордонних паспортів. І я думаю, це стало тригером для українців легалізуватися в тих державах де вони проживають. Це була помилка влади», – каже кандидат політичних наук.
Як не дивно, ця практика продовжується. Як стало відомо, паспортні сервіси за кордоном масово відмовляють чоловікам 18 років, щодо яких відсутній запис в Реєстрі призовників «Оберіг», у прийомі документів для оформлення чи обміну паспорта громадянина України і закордонного паспорту.
Ще одна проблема, яку виділяє Станіслав Желіховський – ставлення тих українців, що залишились до тих, що виїхали.
«Я чую, як люди в Україні незадоволені тими, хто виїхав. Тобто кажуть, ми тут сиділи під ворожими дронами та ракетами без світла, все подолали, а тепер для тих, хто втік за кордон, хочуть створити умови для повернення. І це якраз не буде сприяти об’єднанню», – каже експерт.
«Як бачимо, завдання для влади складне і швидко його виконати не вдасться. Але подивимся, які будуть кроки нового міністра», – резюмував Станіслав Желіховський.