Ні дня спокою, коли твій сусід – Росія. І ще гірше, коли повідомлення в українських медіа та анонімних каналах у Telegram навмисне вигравають на нервах і сіють паніку. Так сталося днями, коли в інфополі знову почали активно говорити про ймовірне застосування Росією ядерної зброї проти українців. Сотні каналів у Telegram укотре показали майстер-клас, як із нічого зробити новину, та ще й таку, від якої українці не можуть спокійно спати.
Це історія про те, як маніпулюють вашими емоціями. А ще про те, чому важливо заздалегідь вивчати алгоритми порятунку в надзвичайних ситуаціях. Спойлер: тому, що від цього вам точно буде спокійніше.
Днями ми спостерігали нову хвилю паніки в Telegram: низка каналів поширила фото й відео з магазинів LC Waikiki в Києві та Одесі, зазначивши, що в ТРЦ почали розміщувати постери з планом дій на випадок ядерного удару. Усі пости супроводжують ідентичні підписи: “До чого нас готують?”, “Анонс на 2025?”.
Реклама:
Що не так із цими дописами в Telegram?
Інструкції на випадок ядерної атаки й справді розміщені в мережі магазинів LC Waikiki в різних українських містах. Однак вони з’явилися не зараз, а були там набагато раніше. Наша співробітниця ще в липні звернула на них увагу. То чому інтерес до плакатів серед Telegram-каналів прокинувся лише зараз? Росія не вперше погрожує вдарити по Україні “ядеркою”.
Супровідні фрази під фото маніпулятивні й мають на меті збільшити охоплення. Вони тиснуть на емоцію страху та сіють паніку серед населення. До того ж вони в багатьох каналів абсолютно однакові.
Пости, що роблять із того сенсацію, підіграють ворогу, адже нагнітають та підживлюють тривожні настрої в суспільстві.
Навіть не сумнівайтеся: дуже багато російських медіа вже теж почали поширювати цю новину зі згадками про те, як вони випробували минулого тижня свій “Орєшнік”. Адже ми є свідками гібридного, комбінованого підходу, де росіяни атакують нас не лише у фізичному просторі дронами й ракетами, а й в інформаційному – постійним нагнітанням, залякуванням, погрозами застосувати ще більше ракет або й узагалі вчинити ядерну атаку. Усе це потрібно їм для того, щоб українці якомога довше відчували себе в небезпеці, боялися за рідних, щоб в українців посилювалося відчуття невпевненості у власних силах.
Але правда така, що на цьому етапі війни ми всі за замовчуванням мусимо бути готові до будь-яких надзвичайних ситуацій. А такі інструкції в громадських місцях, у телемовленні чи деінде мають стати звичною справою.
Відкинувши емоції, читайте перевірені інструкції та будьте готові до всього
Відчувати страх та тривогу стосовно можливої загрози життю – нормальна й природна реакція. Однак вивчити, як ви будете діяти у разі загрози, –– це наче вже пережити це в теорії.
Візьміть за звичку вивчати інструкції заздалегідь. А не в час, коли надзвичайна ситуація вже сталася. У стані шоку й страху важко фільтрувати інформацію. Вивчіть її заздалегідь – і ви почуватиметеся впевненіше, бо знатимете, як діяти. Також радимо зберігати собі ці інструкції в закладках, нотатках, скриншотах у телефоні.
Улітку 2022-го року була одна з найперших і найсильніших хвиль таких побоювань на тлі ядерних погроз Росії. Команда проєкту Dovidka.info Центру стратегічних комунікацій тоді взялася за написання інструкції разом із фахівцями Державного центру з ядерної та радіаційної безпеки. Це план дій, побудований на основі досвіду Чорнобильської трагедії, але актуалізований до обставин сьогодення. Цей алгоритм є на сайті Dovidka.info, ми також адаптували його в різних форматах — постах у соцмережах і короткому анімаційному ролику.
Але соцмережами поширювалися й інші інструкції, як урятуватися. Вони суперечили одна одній і відступали від порад фахівців. Наприклад, в одному з дуже популярних постів була така порада: одразу після вибуху “біжіть від епіцентру вибуху багато кілометрів у сторону евакуації”. Це неправильно.
Ось що правильно: ховатися в укритті одразу після вибуху, загерметизувати приміщення, провести дезактивацію та чекати вказівок від влади. Саме це ми радимо в нашій інструкції, яку ретельно перевірили фахівці.
Чи можете ви собі уявити, скільком людям у разі ядерного удару може нашкодити рекомендація з Facebook?
Ще одне питання, на яке різні неперевірені джерела дають різні відповіді: чи потрібно всім без винятку вживати таблетки калію йодиду для того, щоб вижити в разі радіаційного впливу? У багатьох інструкціях є ця порада, однак за реальної небезпеки вона може або не допомогти, або – що гірше – нашкодити багатьом людям.
Проводити йодопрофілактику можна тільки після офіційного оповіщення щодо її необхідності. І це доцільно не в усіх випадках
Необхідність приймання препарату калію йодиду виправдана лише тоді, коли випромінювання спричинене радіоактивним йодом. В інших випадках (зокрема при застосуванні “брудних бомб”) прийом препаратів йоду заборонений і може завдати організму непоправної шкоди.
А дорослим віком за 40 років або людям з порушеннями функціонування щитоподібної залози йодна профілактика зазвичай не потрібна.
Тож у пошуку інструкцій, що мають вас заспокоїти та підготувати, довіряйте лише перевіреним джерелам. Бачите інструкцію – завжди ставте собі питання: хто джерело? Якщо це пост у Facebook від невідомого вам автора, завжди звіряйте цей план дій з інформацією від профільних відомств: ДСНС, МОЗ, поліції. Та із сайтом Dovidka.info, де зібрані поради на всі випадки, структуровані за темами.
У вас і ваших рідних має бути один план на всіх
У порятунку важлива злагодженість. Кожен член родини має знати, що він буде робити, якщо почнуться обстріли, трапиться пожежа, обвал будинку чи зникне зв’язок. І як ви будете діяти, якщо небезпека застане вас у різних місцях.
Одного разу команда нашого проєкту Dovidka.info задумалась, а що буде, коли росіяни застосують ядерну зброю, а діти будуть у школах і садочках, батьки – в іншому місці? Легко припустити, що багато хто захоче забрати дитину, щоб разом перечекати лихо. Однак це лише спричинило б хаос і ще більшу небезпеку. Адже головне правило – сховатися від радіації в укритті, ретельно загерметизувати його та провести дезактивацію шкіри, одягу, поверхонь. А батьки, які приїдуть за дитиною в школу або садок забирати її з укриття, наразять на небезпеку не лише себе та свою дитину, а всіх, хто є в цьому укритті.
Але інструкції конкретно на цей випадок у профільних органів не було. Тоді разом із МОН та Державним центром з ядерної та радіаційної безпеки ми написали покроковий план, як у цій ситуації діяти батькам і вчителям. Цю інструкцію отримали школи й садочки. Її ви теж можете знайти на сайті Dovidka.info.
Обов’язково проговоріть зі своїми рідними заздалегідь, як буде діяти кожен із вас.
То буде ядерний вибух чи ні?
Ніхто не може точно спрогнозувати, чи справді відбудеться ядерна атака. Проте кожен із нас може захисти себе. На рівні емоцій, якщо відпишеться від анонімних Telegram-каналів і припинить без упину перевіряти новини. На фізичному рівні, якщо заздалегідь подбає про власну безпеку та безпеку близьких.
Раджу заздалегідь бути готовим до будь-яких атак: знати, де є найближчі укриття біля вашого дому або роботи, розуміти, скільки часу потрібно, щоб до них дістатись. А в інформаційному просторі раджу вміти дуже чітко відрізняти повідомлення, що поширюють паніку, від офіційних і надійних повідомлень.
Як перевірити новини?
1. Не сприймайте за правду все, що читаєте. Які запитання можуть допомогти з’ясувати, чи новина правдива?
- Яке джерело поширило цю інформацію? Погано, якщо джерела немає або це анонімний Telegram-канал. Надійно, якщо це офіційне джерело – ДСНС, ЗСУ, Президент України, уряд.
- Наскільки новина для вас зрозуміла? Погано, якщо не зрозуміло нічого. Добре, якщо в новині чітко вказано, хто, що, де й коли зробив.
- Чи фото й відео, що супроводжують новину, не фейкові? Новина має бути підтверджена фото чи відео, де добре зрозуміло, що саме зображено.
2. Звіряйте всю інформацію: чи пишуть про це офіційні джерела та медіа з гарною репутацією і що саме? Насамперед орієнтуйтеся на повідомлення державних установ. Слідкуйте за інформацією від них на сторінках їхніх сайтів чи соцмереж. Українські ЗМІ з доброю репутацією: “Суспільне”, “Укрінформ”, Hromadske, “Українська правда”, “Радіо Свобода”.
3. Ретельно дослідіть тему. Яскравий приклад маніпуляції – історія з поширенням фото постерів із планом дій у разі ядерної атаки. Ми з’ясували, що ці постери в магазинах розміщені давно, і вони зовсім не означають, що ймовірність такої атаки саме зараз зросла.
4. Зробіть паузу, перш ніж відреагувати на новину. Чи не маніпулюють вашими емоціями?
Це роблять за допомогою фраз, що тиснуть на емоції: “жахливо”, “зараз буде страшно”, “шок-контент”. Або, як у випадку з новиною про плакати у магазинах, “До чого нас готують?”, “На що нам натякають?”.
5. Зробіть ревізію своїх підписок. Відпишіться від анонімних каналів — залиште тільки офіційні.
Микола Балабан, заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.