Ситуація в Сеулі розпалюється все більше
У суботу, 7 грудня, парламент Південної Кореї не зміг набрати потрібної кількості голосів для імпічменту президенту Юн Сок Йолю, який нещодавно раптово оголосив у країні надзвичайний воєнний стан. У зв’язку із цим на вулиці Сеула вийшли тисячі людей, які влаштували стихійний мітинг.
Через відсутність кворуму Сок Йоль уникнув імпічменту, але це “підсилило невизначеність щодо політичного майбутнього країни”. Про це повідомляє ресурс Yonhap.
Відомо, що в Сеулі на протести вийшли близько 150 тисяч людей, які вимагають відставки президента Юн Сок Йоля через введення воєнного стану, який потім він же сам і скасував.
За імпічмент президента Південної Кореї не проголосував парламент, оскільки правляча партія бойкотувала голосування. Із 300 депутатів у парламенті їхня фракція налічує 108 осіб, а для імпічменту потрібно було 200 голосів. У голосуванні взяли участь усі 192 опозиційні депутати, але це не дало результату.
Мешканці Сеула вирішили не мовчати та вийшли на вулиці. Люди влаштовують стихійні мітинги та вимагають негайної відставки Юн Сок Йоля.
Для імпічменту була потрібна підтримка двох третин із 300 членів парламенту, а це означає, що принаймні вісім зі 108 законодавців від правлячої партії мали відійти від своєї офіційної партійної лінії та проголосувати за імпічмент, але цього не сталося.
За законом пропозиція про імпічмент має бути винесена на голосування протягом 24–72 годин після її винесення на пленарне засідання.
Крайній термін подання поточної пропозиції – 12:48 ранку неділі.
Що відомо про запровадження у Південній Кореї воєнного стану
У вівторок, 3 грудня, о 23:00 за Сеулом президент Республіки Корея Юн Сок Йоль виступив із терміновим зверненням до народу, де оголосив про запровадження надзвичайного військового стану в країні через загрозу національній безпеці. За його словами, рішення ввести військовий стан прийнято, щоб “не дати просіверокорейським силам позбавити громадян Південної Кореї їхньої свободи та щастя”.
Після цього біля головної будівлі парламенту країни почали збиратися протестувальники. Біля входу до парламенту відбулися сутички між цивільними, депутатами та військовими.
Військові намагалися перешкодити депутатам потрапити до парламенту. Силовики вибили вікна та проникли до будівлі, щоб зірвати голосування.
Проте парламент Південної Кореї проголосував за відміну військового стану. З 300 депутатів парламенту були присутні 190 і всі вони підтримали відповідну резолюцію. Згідно з Конституцією країни, військовий стан має бути скасований, коли цього вимагає парламентська більшість.
Потім усю провину за те, що сталося , спробували “повісити” на міністра оборони Кім Ен Хена. Саме він нібито зважився на цей крок і порадив президенту Юн Сок Ёлю оголосити військовий стан.
Коли тут востаннє вводили воєнний стан
Востаннє воєнний стан у Південній Кореї оголошували 1979 року після вбивства тодішнього диктатора Пака Чон Хі. За даними місцевих ЗМІ, тих, хто порушує воєнний стан, можуть заарештувати без ордера на арешт.
Раніше “Телеграф” розповідав про те, що лідер опозиції Південної Кореї Лі Чже Мен неодноразово виступав проти військової підтримки України, пояснюючи це тим, що Республіці Корея потрібно зберігати дружні відносини з КНР та Росією. намагаючись знайти розуміння з Пхеньяном за допомогою Пекіна чи Москви.