2000 кілометрів – на такій відстані в глибині території Росії зараз можуть вражати цілі українські військові. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) стали свідками запуску далекобійних ударних безпілотників бійцями Головного управління розвідки Міноборони України. Військовослужбовці розповіли, як готують подібні операції, які використовують БПЛА та як обирають мішені.
Подалі від чужих очей бійці Головного управління розвідки закінчують останні приготування перед злетом безпілотників. Для бортів це політ в один кінець, всередині – 75 кілограмів вибухівки.
Перш за все – аналізуємо цілі
«Підготовка проводиться в декілька етапів. Перш за все – ми аналізуємо цілі. Аналізуємо можливість долетіти до них, аналізуємо ППО, засоби радіоелектронної боротьби ворога – щоб знайти коридори, як пройти», – розповідає командир групи операторів далекобійних БПЛА ГУР Міноборони України.
За його словами, протягом останнього року робити це стає дедалі складніше, але «все виходить».
«Всі цілі є військовими. Якщо це навіть інфраструктурний об’єкт – ми точно знаємо, ще до планування ураження, яка саме продукція виробляється там для ВПК агресора», – додає військовослужбовець.
Після планування наступний етап – підготовка безпосередньо техніки.
«Ми постійно в динаміці, ми не працюємо зі статичних положень – практично всі наші запуски відбуваються, скажімо так, «з коліс», – розповідає командир групи.
Для нього та операторів БПЛА цей процес став рутиною. У одного з членів групи за спиною вже понад півтори сотні подібних запусків, третина з них – з використанням дрону «Лютий».
«Насправді таким БПЛА керувати не дуже важко. Він у нас автономний. У оператора є можливість керувати вручну і в автоматі. Це по ситуації», – розповідає оператор далекобійних БПЛА ГУР Міноборони України.
Дрони, свідками запуску яких стали Донбас Реалії, – лише частина комбінованого удару. Зазвичай, щоб досягнути цілі на значній дистанції на території Росії, потрібно залучити багато ресурсів, спланувати операцію і, врешті, завдати удар.
Ми перші запускали практично всі далекобійні дрони
«Робота сильно змінилася. Ми та група, яка перша запускала практично всі далекобійні дрони і ми можемо бачити динаміку. Ми починали з чогось невеликого, а зараз вражаємо цілі на 2000 км – це надзвичайна зміна», – розповідає командир групи.
І додає, що адаптуватися до нових безпілотників нескладно, виробники йдуть назустріч, регулярно відбуваються навчання.
Дрон «Лютий» – один із низки ударних безпілотників значного радіусу дії, які використовує Україна для ударів по важливих російських об’єктах у тилу на території Росії, а також в окупації. Але ці можливості в Україні з’явилися не одразу і знадобилося кілька років, щоб їх розвинути.
«Емоції – під час кожного вильоту. Ми готуємось дуже серйозно, тому емоції переважають потім, коли закінчуємо роботу», – розповідає оператор далекобійних БПЛА.
За кілька годин після запуску безпілотників бійцями ГУР МО в мережі з’явилися кадри із пожежею в районі Саратовського НПЗ в Росії – це понад 600 кілометрів від українського кордону.
Відео уражень оператори переглядають завжди. «Це і емоційна складова теж, але передусім для мене це матеріал, який я потім аналізую. З кожним разом протидія сильнішає. Як ми вчимося – так і противник теж вчиться», – каже військовослужбовець ГУР Міноборони України.
Інформація, що доступна про українські ударні БПЛА, неповна, а їхні точні характеристики невідомі. Публічно відомо про Ан-196 «Лютий», UJ-26 «Бобер», реактивний дрон «Морок», E-300 Enterprise та багато інших.
Півтора-два десятки літаків вже є
Але бійці лише одного цього підрозділу ГУР кажуть, що вони запускали набагато більше виробів. «Десь півтора-два десятки літаків (дронів літакового типу – ред.) вже є, які дійсно підтвердили не один раз свою ефективність», – каже командир групи.
Активно Україна почала застосовувати далекобійні БПЛА у другій половині 2022 року – на той момент благодійний фонд «Повернись живим» зібрав пожертв на 230 млн грн. Проєкт назвали Black Box – тоді ціль збору не розкривали, але згодом стало відомо, що гроші збирали на 60 БПЛА «Бобер» для ураження цілей на території Росії.
«Коли ми проводимо якусь серйозну далекобійну атаку, працюють різні типи дронів. Вони виконують різні завдання і стосовно протидії ППО, і стосовно ретрансляторів, і стосовно організації інших видів зв’язку, і стосовно можливості передавати зображення, і таке інше», – розповідає авіаційний експерт Костянтин Криволап.
Серед головних цілей для українських далекобійних дронів, судячи з відкритих даних, – російська нафтопереробна промисловість. Загалом у Росії близько 30 великих НПЗ і протягом цього року левова частина заводів була під ударом. Деякі по декілька разів. Також одна з найрезультативніших операцій – атака на ракетний арсенал у Торопці Тверської області РФ.
Зараз ми по ВПК особливо не можемо бити
«Зараз ми по ВПК особливо не можемо бити, тому що нам фактично немає чим. Дроном 10 кілограм, (орієнтовна вага бойової частини БПЛА «Бобер» – ред.) ти зруйнуєш дах, проб’єш дірку в стелі. Чому правильніше бити по арсеналах або по нафтобазах? Ти щось підпалив і далі продовжується вже якась ланцюгова реакція», – вважає Костянтин Криволап.
Наступного року Україна планує виробити 30 тисяч ударних далекобійних дронів, про це зокрема говорив президент Володимир Зеленський. Українські БПЛА несуть на собі різну бойову частину, але у будь-якому разі це десятки кілограмів – показники, незрівнянні з ракетами, де йдеться про сотні кілограмів вибухівки.
Нам треба перенести війну на територію супротивника
«Коли ми стикнулися з тим, що нам не давали нічого і ніяких дозволів, а ми розуміли, що нам треба перенести війну на територію супротивника, ми почали використовувати такі засоби», – розповідає командир групи і додає, що навіть з ними вони досягають необхідних результатів.
Віднедавна Україна отримала дозвіл США бити балістичними ракетами ATACMS вглиб території РФ. Американські ЗМІ пишуть, що йдеться лише про удари по Курській області, а саме рішення – це реакція у відповідь на участь Північної Кореї у війні. Максимальний радіус ураження ATACMS – 300 кілометрів. Водночас Росія своїми ракетами може досягати усієї території України.