Національне антикорупційного бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування щодо голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка. Про це повідомили пресслужби САП та НАБУ. Високопосадовця підозрюють у незаконному збагаченні на загальну суму 72 мільйони гривень та декларуванні недостовірної інформації, офіційне провадження розпочато після виходу журналістського розслідування «Схем» (Радіо Свобода) про ці факти.
«9 грудня 2024 року прокурори САП та детективи НАБУ повідомили про зміну підозри та про завершення досудового розслідування у справі стосовно чинного очільника державного органу зі спеціальним статусом, підозрюваного у незаконному збагаченні на понад 72 млн грн та декларуванні недостовірних відомостей», – йдеться у повідомленні антикорупційної прокуратури.
Підозру Кириленку оголосили в серпні цього року. Тоді детективи НАБУ і прокурори САП підозрювали Кириленка в незаконному збагаченні на 56,2 млн гривень. Але тепер сума зросла.
«Загальна вартість активів склала 72,8 млн грн, частина з них була придбана за ціною, значно нижчою за ринкову. При цьому законні доходи чиновника та членів його родини не дозволяли здійснити таких покупок», – додали в САП.
«Крім того, підозрюваний не вказав набуте майно у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки» – зазначили в НАБУ.
Тепер сторона захисту Кириленка має ознайомитися із зібраними матеріалами кримінального провадження, після чого справу передадуть на розгляд до Вищого антикорупційного суду.
Розгляд клопотання щодо обрання запобіжного заходу Кириленку розпочався 15 серпня у Вищому антикорупційному суді, загалом відбулось чотири засідання. Прокурори САП, аргументуючи тим, що Кириленко може переховуватися від слідства, наполягали на триманні під вартою з можливістю вийти на волю під заставу в розмірі понад 120 мільйонів гривень. Захист і сам Кириленко не погоджувався з клопотанням сторони обвинувачення.
На засіданні 28 серпня слідчий суддя ВАКС Володимир Воронько відмовив у задоволенні клопотання НАБУ і САП та призначив інший запобіжний захід – заставу у розмірі 30 мільйонів гривень без взяття під варту. Кириленко також має здати закордонні паспорти, утриматися від спілкування зі свідками та зобов’язаний носити електронний браслет. Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення без змін.
Майно, про яке йшлося в журналістському розслідуванні – великий маєток і дві земельні ділянки під Києвом, 200 квадратних метрів офісної нерухомості в столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями в елітних житлових комплексах Києва і четверо апартаментів із паркомісцями в Ужгороді, оформлені на батьків і бабусю дружини. «Схеми» з’ясували, що ніхто з родичів Кириленка не має бізнесу, а офіційних доходів родини не вистачило б, щоб придбати все це коштовне майно. При цьому, йшлося в розслідуванні, посадовець не вказував у декларації нерухомість – 4-кімнатну квартиру в Києві площею у майже 200 квадратних метрів – та авто BMW X3, якими користується його родина.
Як дослідили журналісти, елітне майно, здебільшого оформлене на родичів дружини Кириленка, вони придбали у період, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію і до його переведення у Київ на посаду голови АМКУ у 2023 році.
У коментарі «Схемам» Кириленко заявив, що джерело статків – це стартовий капітал родини, який був сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини вигідно продала акції заводу «Стирол» у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Знайти офіційне підтвердження цим операціям журналістам не вдалося.
Родичі Кириленка також не змогли надати документальних підтверджень цій версії походження статків сім’ї, заявляючи, що «все залишилось в окупованій Горлівці».