Акцизна політика воєнного часу – Економічна правда
(epravda.com.ua)

Війна кардинально змінила умови формування і пріоритети вітчизняної фіскальної політики. Потреба захисту незалежності та суверенітету держави обумовили необхідність стрімкого росту видатків бюджету на оборону і безпеку.

За даними експертів Stockholm International Peace Research Institute, Україна у 2023 році посідає 1 місце в світі за показником співвідношення видатків на оборону до ВВП – 37%. А за обсягом військових видатків – 8 місце, обійшовши Францію та майже впритул наблизившись до Німеччини.

Держава продовжує здійснювати виплати за усіма взятими на себе зобов’язаннями – соціальними, функціонування критичної інфраструктури, обслуговування і погашення державного боргу. Податкові надходження відіграють важливу роль у фінансуванні військових видатків.

У випадку України позики, отримані від іноземних кредиторів, не використовуються для військових потреб. Основним джерелом їх фінансування є податкові надходження і внутрішні запозичення.

Відоме класичне правило: «Податки – дуже непопулярна річ у суспільстві, однак їх найвища популярність припадає на період війни». Війна згуртовує населення, яке протягом цього часу готове йти на серйозні жертви, розуміючи доцільність та необхідність зростання податкового навантаження.

Американський президент Вудро Вілсон століття тому зазначав, що чим більше військових видатків буде профінансовано за рахунок податків, тим менше фінансового тягаря буде перенесено на наступні покоління. Світовий досвід нагадує нам, що у період затяжних війн підвищення податкового навантаження є неминучим.

Класичним інструментом залучення додаткових ресурсів до державної скарбниці, що використовувався урядами у військовий час, було підвищення акцизу. Так, збільшення ставок акцизного податку застосовувалось у більшості країн, які були учасниками інтенсивних військових конфліктів.

Протягом І та ІІ світових війн влада багатьох країн, зокрема США та Великобританії, використали зростання акцизу як першочерговий захід фіскальної політики задля акумуляції додаткових фінансових ресурсів на війну.

Проте цих фіскальних зусиль виявилось недостатньо, що обумовило необхідність безпрецедентного підвищення ставок податків на працю і капітал. У США протягом ІІ Світової максимальна ставка податку на доходи була збільшена до 94%, запроваджено податок на «надприбуток» за умов війни, гранична ставка цього податку сягала 90%.

До речі, схожі акценти реалізації фіскальної політики воєнного часу демонструє і Україна. Адже 28 листопада підписано закон №11416-д, який передбачає підвищення військового збору та розширення переліку його платників; збільшення ставки податку на прибуток для банків і небанківських фінансових установ.

Тривалість і характер сучасної війни потребує збільшення фінансування програм національної оборони. Тому фіскальні преференції, які запровадили на початковому етапі повномасштабного вторгнення, поступово скасовувались та уряд вимушений переорієнтувати фокус фіскальної політики на додаткову мобілізацію податкових надходжень.

Якщо у 2022 році обсяг податкових надходжень зведеного бюджету склав 1,34 трлн грн, то у 2023 році – 1,64 трлн грн, у 2024 році очікується надходження податків на суму понад 2 трлн грн.

Національна стратегія доходів до 2030 року передбачає поступове збільшення ставок податків, розширення податкової бази, удосконалення інструментарію адміністрування податків, активній протидії схемам ухилення від оподаткування та зниженню рівня тіньової економіки.

Значну увагу приділено й акцизній політиці. У 2024 році реалізовуються заходи щодо підвищення фіскальної значимості акцизу. Збільшення його надходжень посилить спроможність держави виконувати її завдання і функції.

У липні затверджено план збільшення акцизного податку на пальне до мінімального рівня, який встановлено у Європейському Союзі (далі ЄС), з 2028 року. Перший етап зростання ставок стартував із 1 вересня 2024 року, акциз на бензин збільшився на 14% до 242,6 євро/1000 л; на дизельне паливо на 27% до 177,6 євро/1000 л, на скраплений газ – втричі до 148 євро/1000 л.

До 2028 року передбачено зростання ставок акцизного податку на бензин на 48%; на дизельне пальне – на 87,5%, на скраплений газ – на 68,9%. Автори звіту Європейської комісії щодо прогресу України в межах Пакету розширення ЄС зазначають, що ухвалені зміни наближають ставки акцизу в Україні до європейського рівня.

Наступною підакцизною групою, якої торкнеться збільшення акцизного навантаження, є тютюнові вироби. Розроблені пропозиції до податкового законодавства ухвалені парламентом у першому читанні та рекомендовані профільним комітетом Верховної Ради в другому.

Ключовою новацією законопроєкту №11090 є встановлення ставок податку в євро за аналогією з пальним, та затвердження графіку наближення ставок до мінімального рівня, який діє в ЄС – 90 євро/1000 шт. сигарет, з 2028 року.

Законопроект №11090 враховує усталену та результативну в ЄС практику диференціації ставок оподаткування тютюнових виробів, що дозволить запобігти розширенню нелегальних ринків тютюнових і нікотиновмісних виробів та бюджетних втрат.

З 1 січня 2025 року мінімальне акцизне навантаження на сигарети зросте до 78 євро за 1000 шт., а ставка акцизу на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) має збільшитись до 70,4 євро. Таким чином, з 2025 року диференціація складатиме менше 10%.

Передбачено подальше підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби на 2026–2028 роки. Так, мінімальний акциз на сигарети зростатиме на 5% щорічно, досягнувши рівня 90 євро, а ставка акцизного податку на ТВЕН за 3 роки має підвищитися до 72 євро.

Податкові новації релевантні положенням Національної стратегії доходів й узгоджені з представниками міжнародних фінансових організацій (зокрема Міжнародного валютного фонду – МВФ), які виступають фінансовими донорами у період повномасштабного вторгнення.

У червні 2024 року МВФ вказав на серйозну проблему нелегального ринку тютюнових виробів в Україні, що призводить до бюджетних втрат у діапазоні від 17 до 31 млрд грн. Це потребує підвищення результативності політики протидії нелегальному обігу тютюнових виробів.

Потрібно зазначити, що скоординовані дії влади у 2024 році привели до певного зниження показника тіньового ринку сигарет, що є також важливим кроком у наповненні бюджету. У листопаді 2024 року МВФ допускає диференціацію ставок акцизу для різних категорій тютюнових і нікотиновмісних виробів на рівні до 50%, одночасно вказуючи на потребу збалансованості цілей акцизного регулювання.

Економічний радник республіканської партії США, до якого дослухались як Рональд Рейган, так і Дональд Трамп, Артур Лаффер зауважує, що політика оподаткування тютюнових виробів має бути збалансованою.

Це проявляється у збільшенні надходжень до бюджету та обмеженні поширеності куріння, а не переходу споживачів до нелегального ринку. Привернемо увагу лише до одного факту. За оцінками Київського міжнародного інституту соціології, у 2023 році рівень споживання електронних сигарет (16,1%) та ТВЕН (18,3%) у структурі споживання тютюнових виробів були майже ідентичним.

Проте надходження акцизу від ТВЕН (за даними Державної податкової служби України щодо реалізованих марок акцизного податку – 12,63 млрд грн) у 2023 році – майже у 30 раз вищі порівняно зі сплаченим акцизом із рідин для електронних сигарет (0,43 млрд грн). Функціонування легального і нелегального ринків забезпечують діаметрально протилежні результати для бюджету.

Таким чином, акцизна політика воєнного часу має бути спрямованою на забезпечення стійкої фіскальної бази бюджету, за рахунок як зростання ставок, так і детінізаційних заходів, які є пріоритетними і нагальними. До того ж, сучасні євроінтеграційні процеси обумовлюють необхідність наближення вітчизняної акцизної політики до стандартів і практик ЄС.