Серед них 4 із 5-и ікон Святого Миколая музею. Іконопис займав важливе місце в колекції Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка.
Це були унікальні роботи майстрів XVII-XX століття – понад 60 ікон. Серед них й ікона з Греко-Софіївської церкви, яку було в 80-х роках передано до музею, що тоді відкрився в колишній будівлі міської ратуші. Викрадено й ікону Миколи Чудотворця, яку малював Михайло Шибанов, талановитий митець того часу.
“Викрадено всі 11 релігійних робіт Михайла Шибанова, кріпосного художника Потьомкіна, який їх створював для Катерининського собору. У 80-роках вони їх передали до музею на зберігання разом з іконостасом. Ікони були відреставровані кращими майстрами на той час – Наукова реставрація 1977-81 у Ростовський СНРВМ. Вони стали справжньою окрасою нашого музею”‘,- розповідає Аліна Доценко, директорка Херсонського художнього музею.
Катерининський Собор радянська влада використовувала цинічно, як складське приміщення для зерна, якусь логістичну базу.
У 90-х роках з поверненням релігійних споруд церковним громадам була спроба тодішнього настоятеля забрати ікони з музею.
“Я довела, що ці ікони – справжній шедевр, зберігання яких потребує спеціального температурно-вологісного режиму, охоронну систему. Саме в таких умовах ікони знаходилися в нашому музеї, але їх неможливо забезпечити в чинному соборі”, – каже Аліна Доценко.
Ці ікони на час окупації міста російськими військовими знаходилися в музеї й були викрадені загарбниками.
“Вівтарні врата з іконостаса не було викрадено через те, що вони досить масивні. Вони залишалися з тих часів не відреставрованими”, – додала директорка.
Фото – Український Південь. 2022 рік.
Матеріал створено у межах програми “Голоси України” в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Грантодавець не впливає на контент редакції, а також не несе за нього відповідальності. .