Ядерна зброя та вступ до НАТО мають приблизно однаковий рівень підтримки серед респондентів опитування щодо найкращих гарантій безпеки України – такі результати дослідження оприлюднив Центр «Нова Європа» 10 грудня.
Опитування на замовлення центру провела агенція «Інфо Сапієнс» у листопаді 2024 року. Вибірка склала 1000 респондентів, опитаних у ході телефонних інтерв’ю. Похибку оцінюють у не більше ніж 3,1%.
За даними опитування, найкращими гарантіями безпеки України вважають:
- розробку Україною ядерної зброї – 31,3% учасника опитування
- вступ до НАТО (без контролю над частиною територій) – 29,3%
- оборонний союз зі Сполученими Штатами включно з можливістю розміщення військ США в Україні – 11,2%
- миротворці ООН – 8,9%
- розміщення європейських військ в Україні – 6,4%
- важко сказати – 12,9%
«Не можна виключати, що на відповіді впливала також думка, наскільки та чи інша опція взагалі реалістична. У будь-якому випадку помітне збереження, так би мовити, тенденції на досягнення самодостатності — українці упродовж останніх років головні безпекові сподівання пов’язували насамперед зі Збройними Силами України, а потім уже з партнерськими можливостями», – вважають аналітики.
Центр оцінює майже однакові показники підтримки для розробки ядерної зброї і членства в НАТО як ознаку боротьби «між суверенізованим підходом щодо посилення безпеки і вірою в колективну оборону».
Читайте також: Відновлення ядерного статусу: чи має Україна «технологічний потенціал» для цього?
Дослідження також виявило «скепсис щодо переговорів із Росією» – згідно з ним, 64,1% українців вважають, що на них не варто без реальних безпекових гарантій зі сторони Заходу. Близько 30% опитаних виступають за переговори у будь-якому випадку.
«Загалом серед українців, як бачимо, домінує переважно скептичне ставлення до «переговорів заради переговорів». Найбільше за переговори виступає вікова група 30-39 років (майже 40%). Регіональний вимір прибічників переговорів такий: Київ найбільш недовірливий (лише 18%), майже стільки ж на Заході (20%), більшість прибічників на Півдні і Сході – 34,5% і 43,7% відповідно», – йдеться в пресрелізі.
Серед інших висновків аналітики згадують: майже 40% опитаних вважають, що Україна має йти на переговори лише коли Росія виведе свої війська принаймні на позиції до 24 лютого 2022 року. Ще 26,2% українців впевнені, що передумовою для перемовин мають стати безпекові гарантії з боку Заходу. 12,1% вважають, що йти на переговори з Росією не можна за жодних обставин.
Читайте також: Опитування у США щодо України: 80% американців вбачає у Росії супротивника
Також, за висновком дослідження, більшість українців – 53,2% – не сприймають територіальні поступки Росії. Рік тому, за даними «Нової Європи», цей показник становив 76,2%.
«Високий рівень неприпустимості поступок зберігається щодо надання російській мові державного статусу (70,9%) і щодо скорочення армії України (74,5%). Мова і армія, вочевидь, сприймаються як екзистенційні основи держави, які не можуть ставати предметом будь-яких обговорень з іншими державами», – зазначають у центрі.
Міністерство закордонних справ заявило 3 грудня, що Україна не погоджується на жодні альтернативи, сурогати чи замінники повноправного членства України в НАТО.
«Україна може розробити елементарну ядерну бомбу протягом кількох місяців», – зауважила у листопаді британська газета The Times. Видання посилалося на аналітичну доповідь українського Національного інституту стратегічних досліджень. Західні експерти, щоправда, оцінили такі заяви дуже скептично, а Міністерство закордонних справ України офіційно заявило, що жодних планів створення ядерної зброї Україна не розглядає.