Поки плани приватної фірми захопити зелену зону в елітному районі провалились
Під загрозою забудови зеленої зони з можливим знесенням наявних житлових будинків опинився “квартал Добровольського” на Звіринці – історичній місцевості у Печерському районі Києва. Експансію на цей район приватні забудовники намагаються вчинити вже вдруге від початку 2000-х. Діють за стандартною “туалетною” схемою.
“Телеграф” поцікавився, хто зазіхає на ласий шматок землі в центрі столиці, й дізнався думку пересічних мешканців та активістів, що опікуються збереженням історичного обличчя міста.
20 років забудовники “точать пазурі”
Приватні забудовники накинули оком на квартал на елітному Печерську, обмежений вулицями Бойчука, Бастіонною, Катерини Білокур та Підвисоцького. До його проєктування в середині минулого сторіччя долучився знаний київський архітектор Анатолій Добровольський. Результатом став ансамбль з житлових будинків, переважно триповерхових, зведених з цегли або шлакоблоку з високими дахами й декоративно оздобленими фасадами. Цю забудову, за словами краєзнавця й дослідника історичної забудови Києва Антона Короба, можна віднести до повоєнного радянського ретроспективізму (історизму) 1940-1950-х років.
“Власне, для формування архітектурного образу будівель було залучено елементи, розроблені під впливом української народної архітектури (дахи з широкими виносами, кручені колонки), народного декоративного мистецтва (розетки під карнизами, обплетені виноградом півколони), українського бароко (фронтони, деякі портали), неокласицизму (йоніки, кесони), іспанської архітектури 16-17 ст. (масивні вхідні групи)”, – так описує родзинки цього кварталу шанувальник київської старовини.
Також Антон наголошує, що між домами достатньо зелених зон, що дозволяє себе почувати як “у міському парку”, а не в центрі міста, автентичні дитячі майданчики та найменша щільність населення на один квартал у Печерському районі. При цьому дослідник звертає увагу на те, що району не вистачає уваги керуючої компанії з обслуговування житлового фонду. “Неначе квартал приречений до нової забудови. Очевидно, що у такій стагнації район тримають навмисно. Тому не дивно, що вже 20 років точать пазурі хижі забудовники на “квартал Добровольського”, – резюмує Антон. Й, дійсно, одна із спроб звести висотки на місті триповерхівок припадає на 2005-2007 роки.
– Тоді була така фірма “Авангард Буд”, афільована з Коломойським, яка вирішила захапати цей квартал, – розповіла “Телеграфу” Ірина Касьянова – представниця правління ОСББ “Імені Катерини Білокур”. – Вони тоді хотіли “зіграти” на тому, що нібито це “хрущовки”, старий житловий фонд, який треба міняти. Навіть громадські слухання провели. Але мешканці будинків добре знають, з яких добротних матеріалів, що добре тримають тепло, вони зведені. Що через цікаві конструктивні рішення можна легко проводити всередині перепланування. Загалом наші будинки унікальні з різних причин; так, фасади потребують оновлення, але точно не може бути мови про знесення.
Ірина додає, що на захист кварталу тоді піднялись мешканці, підтримку надавали їм й представники різних політичних сил. Розголос був значний й це дозволило “відбитися” від забудовника.
– Ми тоді багато чого зробили, зв’язувались з донькою Анатолія Добровольського, з майстерні якого вийшов й проєкт Хрещатика, проводили дослідження, звертались до управління, що опікувалась збереженням історичної архітектурної забудови Києва (її тоді очолював Руслан Кухаренко), – наголошує Ірина. – В результаті наш будинок №6 по вулиці Катерини Білокур, а також 2, 4 та 8, крім того, будинки №№ 1-а, 5 та 8 по вулиці Кіквідзе, №2 по вулиці Бастіонній, №15 по вулиці професора Підвисоцького було занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення об’єктів культурної спадщини. Відповідний наказ Мінкульт видав у листопаді 2008 року. Згодом історія з будівництвом затихла, фірма “Авангард Буд” з’їхала з офісу, що винаймала в нашому кварталі.
Діяли за класичною “туалетною схемою”
Новий виток історії з планами перекроїти “квартал Добровольського” припадає вже на період повномасштабного вторгнення. Зокрема, будинки на вулиці Катерини Білокур, професора Підвисоцького, Бастіонній та інших потрапили до переліку території комплексної реконструкції застарілого житлового фонду. Він став частиною відповідної програми, затвердженої рішенням Київської міськради № 5818/5859 від 08.12.2022 року.
Але фактично до конкретних кроків в її рамках ще не дійшло, натомість влітку 2024 року з’явився проєкт рішення Київської міської ради про передачу в оренду ТОВ “Апартбудгруп” земельної ділянки, площею 0,1479 га за адресою вулиця Катерини Білокур 6-Д (кадастровий номер: 8000000000:82:115:0007). Цільове призначення – “будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”.
– Для того, щоб реалізовувати цей проєкт комплексної реконструкції, потрібно затвердити Детальний план території (ДПТ — документ, що необхідний для початку проєктування забудови території — Авт.), – пояснив нашому виданню логіку дій фірми Дмитро Перов – київський активіст, співзасновник пам’яткоохоронного хабу “Цегла”. – Його наразі по кожному кварталі немає, ось вони й пішли за класичною “туалетною схемою”. У цьому випадку ТОВ “Апартбудгруп” приватизувала сміттєзбірник у дворі будинку №6 по вулиці Катерини Білокур (в документах йдеться про громадський будинок загальною площею 192,8 кв. метрів, хоча за словами місцевих мешканців, в реальності це невеличкий “сарайчик” – Авт.). Згодом вони звернулись до міськради з проханням передати їм в оренду ділянку під цим об’єктом для його експлуатації та обслуговування. Нібито були проведені громадські слухання, на яких мешканці навколишніх будинків висловили намір відмовитися від послуг керуючої компанії. Замість неї свої послуги могло б запропонувати згадане ТОВ, й далі просити про виділення інших ділянок в цьому районі. Все б нічого, але уповноваженою особою на цих зборах був місцевий мешканець, який помер кілька років тому.
Фірма “Апартбудгруп”, що так раптово вирішила опікуватися непримітною будівлею в елітному району столиці, за дивним збігом зареєстрована 18.09.2023 року. Того ж дня вона набула право власності на той сарайчик-сміттєзбірник, що розташований у серці “кварталу Добровольського”. Є ще один цікавий момент, на який звернув у розмові з “Телеграфом” Геннадій Кривошея – голова громадської ради при КДМА.
– Статутний капітал “Апартбудгруп” – 10 млн. гривень, до речі майже такою є попередня нормативно грошова оцінка землі на вулиці Катерини Білокур, яку вони хочуть отримати в оренду, – зазначив Геннадій. – Про що говорить така сума? Якщо ми з вами почнемо створювати якусь компанію, ми з вами точно не назбираємо таку круглу суму. Тобто, щоб її внести, це має бути якийсь серйозний бізнес, тому що потрібно мати якусь гарантію під ці кошти. Тож, з великою ймовірністю за фірмою стоять люди, що мають якесь відношення до великих забудовників.
При цьому і Кривошея, і Перов наголошують, що поки не вдалось з’ясувати, хто саме стоїть за черговою будівельною оборудкою. Не прояснюють ситуацію й дані у відкритих джерелах, адже кінцевим бенефіціаром “Апартбудгруп” вказаний Олександр Лукашенко з Умані, який вніс левову частку статутного капіталу (9 з 10 млн гривень), а у співзасновниках його зазначений киянин Олексій Грибенюк. До речі, перший є власником зо двох десятків фірм, що переважно здійснюють діяльність в агросектора, а другому належать ще кілька фірм, в тому числі у будівельній сфері.
Зберегти квартал як артефакт
Плани “ноунейм” фірми звести висотку в середині житлової забудови стали несподіванкою для місцевих мешканців. Проте вони знову згуртувались і стали на захист свого кварталу.
– Цей проєкт рішення випадково на сайті КМДА побачив хтось з нашої спільноти, благо, що наразі до таких документів є доступ, – говорить Ірина Касьянова. – Нас обурило, що поки йде війна, а дехто з мешканців будинків, що розташовані у кварталі, служать в ЗСУ, у Києві мародерять землю. З урахуванням попереднього досвіду, ми вирішили діяти, так би мовити, законним шляхом, написали заяви до поліції, прокуратури тощо. Нас підтримала й Державна казначейська служба України, що розташована в будинку №6 по вулиці Бастіонній, й громадська рада при КМДА.
Результатом стало те, що на розгляд міськради питання так винесено й не було. Крім того було відкрито кримінального провадження справи за ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України, адже є підозра, що ТОВ “Апартбудгруп” використало підробний документ. Про це йдеться в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 09.10.2024. В документі, зокрема, зазначено, що фірма запросила в оренду ділянку в 7,7 разів більшу за розмір “громадського будинку”, яким вона володіє. Й по факту при виїзді на місце правоохоронці побачили дві споруди: “одна схожа на щитову, а друга — на об’єкт прийму сировини”. По-друге, ТОВ не уважно придивилось до сусідів, адже земельна ділянка, на яку вона претендує, знаходиться біля Держказначейства, віднесеного до об’єктів критичної інфраструктури. А забудова в безпосередній близькості до них “може порушити функціонування штатного режиму критичної інфраструктури та призведе до потенційної загрози нацбезпеки та оборони України”.
Згадується в ухвалі й про те, що ділянка розташована по червоній лінії будинків, а серед них й будівля Держказначейства, що внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток архітектури. Українське законодавство забороняє проведення нового будівництва поруч з такими об’єктами, а також будівельних робіт на наявних спорудах, якщо йтиметься про збільшення висотності або зменшення відстані до пам’яток, що перебувають під охороною. Враховуючи ці обставини суд задовольнив клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва та наклав арешт на земельну ділянку за адресою вулиця Катерини Білокур 6-Д (кадастровий номер: 8000000000:82:115:0007).
Крім того, наприкінці листопада Печерський районний суд наклав арешт й на нерухоме майно, що перебуває у власності ТОВ “Апартбудгруп”. А саме нежитлову будівлю за тією ж адресою. А це означає заборону на його відчуження, проведення реконструкції й будь-яких будівельних робіт. Крім того, на 19 грудня призначене засідання у Господарському суді міста Києва за позовом прокуратури, яка добиватиметься скасування рішення приватного нотаріуса, що зареєстрував право власності фірми на “сміттєзбірник-сарайчик”.
– Ми продовжимо слідкувати з ситуацією, так само як й громадська рада при КМДА. У нас в планах зробити в зеленій зоні сквер імені Катерини Білокур. Будемо боротися, щоб наш квартал став окрасою міста, а не будівельним майданчиком, – наголошує Ірина Касьянова. – Добиватимемось й проведення реконструкції унікальних будинків, що тут розташовані, виходити на Асоціацію ОСББ, державні програми.
– Будинки в “Кварталі Добровольського” точно не варто зносити й зводити на їхньому місці нові, – говорить Дмитро Перов. – З формальної точки зору, тому що це заборонено законом, бо як згадувалось, вони є пам’ятками архітектури. А якщо подивитися ще й зі змістової, сутнісної точки зору, цей квартал – один з непоганих архітектурних ансамблів повоєнної забудови. Ми розуміємо, що вона не типова, це не “панельки” чи “хрущовки”, це власне індивідуальний проєкт квартальної забудови відомого архітектора Добровольського в етнонаціональному стилі. Тож, думаю, необхідно було б зберегти цей квартал як такий історичний артефакт розвитку української архітектури другої половини XX століття. Бо в нас є така поширена у вузьких колах думка, що потрібно боротися з усім радянським. Але при цьому, думаю все-таки не варто викреслювати 70-річну сторінку розвитку українських митців, архітекторів, української архітектури.
Як повідомляв “Телеграф”, навіть у розпал війни у столиці продовжують планомірно знищувати історичні цікавинки. Зокрема, за останній час з київської мапи зникла “Садиба Зеленських”, будівля “Квіти України”, “Дача на Львівський”, будинок купця Уткіна та 200-річний будинок на Подолі.