Депутати намагались законодавчо врегулювати право українських біженців балотуватися і посварилися
Плітки про проведення виборів вже у 2025 році не вщухають. Політики між собою обговорюють, кого і від якої партії запрошують балотуватися. Хтось потроху запускає регіональні осередки та формує списки. Але з процеса пошуку фінансування кампаній і команд випадає один надважливий момент – без удосконалення виборчого законодавства вибори можуть призвести до хаосу.
Аби цього не сталося, у Верховній Раді час від часу обговорюють законодавчі ініціативи, які мають врегулювати найчутливіші питання. До прикладу, чи матимуть право балотуватися у президенти та наступне скликання парламенту українці, які зараз перебувають за кордоном. Серед них є відомі політики, які не приховують, що мають намір повернутися в країну лише після оголошення дати виборів (а отже, й після закінчення активних бойових дій).
Виборчий кодекс говорить, що особа вважається постійним жителем України, якщо вона не їздила за кордон з особистих причин більше ніж на 90 днів за раз, а протягом останніх десяти років перед виборами впродовж кожного року не перебувала за кордоном понад 183 дні. Виключення — службове відрядження за кордон, навчання, відпустка, лікування за рекомендацією медичного закладу. Та ці “дедлайни” порушені вже у багатьох громадян, хто вимушено залишив країну через російську агресію з лютого 2022 року.
Гендерні питання
Конституція наголошує, що в президенти може балотуватися громадянин, який проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років. А в народні депутати – протягом останніх п’яти.
Згідно з цією нормою, фактично всі українські біженці за кордоном втратили можливість балотувались на виборах. На це звернула увагу Центральна виборча комісія ще у вересні 2022 року, закликаючи врегулювати питання цензу осілості.
Та за це у парламенті взялись лише у 2024-му. Депутатка від “Слуги народу” (СН) Аліна Загоруйко запропонувала своє бачення розв’язання проблеми.
“Мною і рядом колег було розроблено законопроєкт № 11300. Він направлений на збалансування гендерного представництва в радах всіх рівнів. Тобто на місце особи, яка склала свої повноваження депутата, наступним за черговістю має заходити особа такої ж статі. Це правило пропонується застосовувати лише до кандидатів, обраних загальнодержавним або єдиним виборчим списком, тобто за закритою частиною списків. Бо було багато зловживань: жінки складали повноваження і наступними заходили чоловіки. Ми хотіли цю маніпуляцію прибрати і щоб наступною заходила особа такої ж статі. Це була основна ідея цього законопроєкту”, — розповідає “Телеграфу” парламентарка.
Та маючи певну статистику на руках, Загоруйко та її колеги зрозуміли, що переважна більшість людей, які виїхали з України — це жінки. І ці жінки за кордоном перебувають тривалий час. Серед них є досить велика кількість проактивних людей, хто знає порядок денний в Україні.
“Фактично особи, які вимушено залишили Україну під час дії воєнного стану і перебували за кордоном понад 90 днів разово чи 180 сукупно за рік, позбавлені права балотуватись. І ми хотіли цю прогалину прибрати. Тому у законопроєкті ми виписали буквально одним абзацом, що перебування за кордоном для осіб, які виїхали під час дії воєнного стану, не є порушенням цензу осілості”, — продовжує співрозмовниця.
Але у самому законопроєкті не було запропоновано окремої норми щодо жінок. Адже, за словами Загоруйко, в законодавстві не може бути привілейованого права лише для однієї групи осіб. Інакше можуть початись звинувачення від міжнародних організацій у дискримінації чоловіків.
Однак такі пропозиції сподобались не всім. На комітеті з питань організації державної влади дійшло ледь не до скандалів: більшість депутатів вимагали виключити запропоновану нардепами норму. Бо вона, на думку інших депутатів, відкривала політичні можливості для ухилянтів та деяких серйозних політичних опонентів влади.
Привіт від Богдана
Двоє співрозмовників “Телеграфу” в СН підтвердили, що ініціатива Загоруйко призвела і до “страшної війни у партійних чатах”. Більшість депутатів-слуг виступила проти.
Одне з джерел видання стверджує, що законодавчі пропозиції його колега подала невипадково. Попри членство у президентській фракції СН, Аліна Загоруйко належить до команди ексспікера парламенту Дмитра Разумкова. І потрапила вона туди теж невипадково.
“Зайти туди їй сказав [колишній голова Офісу президента (ОП)] Андрій Богдан. Він зараз знаходиться за кордоном (має відстрочку від мобілізації через наявність 5 дітей. – Ред.). Він хоче балотуватися з новим політичним проєктом. Тому і почалась ця історія зі скасуванням цензу осілості”, — розповідає співрозмовник “Телеграфу”.
Серед тих, хто також зацікавлений у поверненні в Україну, є колишній радник голови ОП Олексій Арестович. У нього двоє неповнолітніх дітей, і до кінця не зрозуміло, як саме він виїхав з країни. Попередньо була інформація, що перетин кордону відбувся за сприяння ГУР, однак в самій розвідці цю інформацію спростовували. Попри це, Арестович не приховує свого наміру висуватися на президентських виборах.
За словами джерела в СН, ці “заколотники”, як їх називають в політичних колах, “хочуть брати участь в новій Україні після завершення війни”.
Загоруйко в коментарі “Телеграфу” говорить, що її неодноразово звинувачували у захисті інтересів ухилянтів у разі ухвалення законопроєкту. В тому числі йдеться й про Арестовича.
“Я дуже високо ціную обізнаність і свідомість наших громадян. Думаю, що громадяни дуже добре знають, хто перебував за кордоном і яку позицію займав. Відповідно, вони усвідомлено будуть віддавати свій голос на виборах. Я тут певним чином перекладаю відповідальність і на самих громадян”, — пояснює депутатка.
Щодо людей, які незаконно перетнули кордон, вона вважає, що “такі порушення — це не питання виборчого кодексу, це питання функціонування правоохоронної системи”.
Точкові законопроєкти — не рішення
За інформацією “Телеграфу”, президент був незадоволений, коли дізнався, які зміни намагались проштовхнути в парламенті. Хоча на Банковій офіційно не готуються до виборів, але так легко допустити до них опонентів, які свідомо виїхали за кордон під час війни, в команді президента не готові.
Крім цього, скасування цензу осілості відкриє інший ящик Пандори: висуватись на виборах зможуть навіть ті громадяни, які виїхали до Росії чи Білорусі.
Тож станом на зараз питання цензу осілості знято з порядку денного, що підтверджує і Загоруйко. Зможуть балотуватися тільки ті, хто весь цей час проживає в Україні.
Генеральний директор “Комітету виборців України” Олексій Кошель вважає, що регулювати це питання буде достатньо складно. Будь-яка законодавча ініціатива не розв’яже проблему.
“Я категоричний противник будь-яких законопроєктів, які вирішують лише точкові проблеми. Потрібно напрацьовувати цілісний документ”, — говорить експерт.
“Після війни на нас чекатимуть надзвичайно складні вибори, які будуть потребувати, швидше за все, окремого законопроєкту. І вже він вирішить весь масив питань. Очевидно, це буде закон разової дії, який стосуватиметься одних виборів і має включати багато принципових норм, в тому числі й виборчої системи”, — резюмує Кошель.